І. Загальні положення. Концепція культурно-виховної діяльності

Концепція культурно-виховної діяльності

Факс: [phone]

Гостева Татьяна Владимировна

Телефоны: 8 (48535) 2-31-32 Куликова Ольга Николаевна

КОНТАКТЫ

Регистрационная форма

Фамилия, имя, отчество (полностью)
Ученая степень, ученое звание
Место работы
Занимаемая должность
Почтовый адрес
Электронный адрес
Телефон
Название доклада
Направление (секция)

Электронный адрес: [email protected]

ПРОЖИВАНИЕ:

Бронирование гостиницы участники конференции проводят самостоятельно.

Уважаемые коллеги, город Переславль- Залесский входит в маршрут «Золотое кольцо» России, поэтому в летний период наблюдается наплыв туристов. Убедительная просьба бронировать номера в гостинице заблаговременно.

Ниже перечислены гостиницы с различной ценовой политикой.

Все гостиницы расположены в пределах 1-5 остановок общественного транспорта от места проведения открытия и секций конференции.

По возникшим вопросам обращайтесь по вышеуказанным контактам, предпочтительнее связь по электронной почте [email protected]

Гостиница «Переславль», ул. Ростовская, 27 http://www.hotelpereslavl.ru/

Гостиница «Виктория Плаза», ул. Пригородная, 10б http://victoria-plaza.ru/

Гостиница «Альбицкий сад», ул. Кардовского, 21 albitskiisad.ru

Гостевой дом Николин парк, ул. Гагарина, 28 nikolinpereslavl.ru

Гостиница «Петровский», ул. Кардовского, 56 trk-petrovskiy.ru

Арт-Отель, ул. Большая Протечная, 45 arthotel.ucoz.ru

Гостевой дом у Музея, ул. Московская, 18 gostevojdom.ru

Гостевой дом Комсомольский, ул. Комсомольская, 1а комсомольская-переславль.рф

Гостиница «Западная», ул. Плещеевская, 1а www.westhotel.ru

ДОД Станция детского и юношеского туризма и экскурсий МОУ,ул. Кардовского, 5 пзсютур.рф

Отель Дом творчества им. Д.Н. Кардовского, ул. Московская, 30, 8 (48535) 23 851

Второе информационное письмо будет содержать подробную информацию по программе конференции и другим организационным вопросам.

Информацию о конференции можно будет найти на сайте http://plesheevo-lake.ru/

Культурно-виховна діяльність у Педагогічному коледжі — поєднує цілеспрямовану організацію і управління процесом розвитку творчої конкурентоспроможної особистості сучасного педагога, індивідуалізацію навчання і позанавчальних заходів з метою розвитку духовності і культури молоді, що відповідає потребам її самореалізації у контексті гуманістичних цінностей, демократизації суспільного життя і розбудови української державності.

Культурно-виховна робота є складовою частиною цілісної системи підготовки спеціалістів для освітньої галузі. Її концептуальні засади визначають Конституція України, закони з питань освіти, Державна національна програма “Освіта” /Україна ХХІ ст./, принципи гуманізації навчального процесу, пріоритет національних традицій за умов міжнародної освітньої інтеграції.

Провідна ідея культурно-виховної діяльності — ідеал всебічно розвиненої особистості педагога нової генерації.

Головна мета — розвиток творчих педагогічних здібностей молодих фахівців, їх громадянське самоусвідомлення, поєднання глибоких професійних знань, умінь і практичних навичок з національною свідомістю, високою духовною, моральною, художньо-естетичною, правовою, політичною, фізичною, екологічною культурою, здатність захищати й відстоювати власні позиції і погляди, керуючись національними інтересами та потребами суспільства.

Реалізація культурно-виховної діяльності передбачає:

· формування сучасних знань, правової культури, знання і дотримання законів України, прийнятих у ній морально-етичних норм;

· передача молодому поколінню багатств духовної культури українського народу і на цій основі виховання почуття патріотизму, національної свідомості, громадянської відповідальності за долю рідної землі;

· виховання мовної культури, глибоке знання і володіння українською мовою, як основою національної самобутності;

· шанобливе ставлення до національних традицій, звичаїв, обрядів, культури, історії рідного народу, повага до батьків, родини, виховання почуття єдності поколінь, спільності культурної спадщини;

· виховання почуття господаря на своїй землі, любові до неї та відповідальності за її долю, подолання комплексу меншовартості;

· стимулювання потреби у набутті знань і професійної майстерності, вироблення розуміння необхідності праці, як основи прогресу, запоруки матеріальних і культурних благ суспільства;

· засвоєння і дотримання загальнолюдських моральних якостей: працьовитості, справедливості, чесності, доброти, милосердя, толерантності;

· формування культури взаємин та спілкування між людьми, виховання поваги до людської гідності і честі юнаків та дівчат, почуття відповідальності та взаємоповаги у відносинах між ними;

· психологічна підготовка молоді до сімейного життя, формування культури сімейних відносин, статеве виховання юнаків і дівчат;

· розвиток високої художньо-естетичної культури, розвиток на основі кращих зразків національної та світової культури художніх смаків, естетичних потреб і почуттів;

· виховання екологічної культури, розуміння необхідності гармонії людини з природою;

· створення умов для розвитку індивідуальних здібностей і таланту молоді, самореалізація особистості;

· забезпечення повноцінного фізичного розвитку молоді, як основи та невід’ємного елементу всебічного розвитку особистості.

Основоположні принципи виховання:

· єдність процесу навчання і виховання;

· безперервність, послідовність, наступність;

· пошуковість і творчість;

· природо-відповідність, врахування багатогранної й цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей;

· культуро-відповідність, діалогіка національних і загальнолюдських духовних вартостей;

· пріоритет національних культурно-виховних традицій;

· гуманізація і демократизація;

· вивчення і врахування духовних запитів та інтересів студентів;

· організація самоврядування;

· інтегративність виховного процесу;

· оптимізація педагогічних вимог, спрямованих на підвищення ефективності виховання.

Організаційно-методичне забезпечення культурно-виховної діяльності здійснюють методичні об’єднання керівників академічних груп та студентська рада, які очолюють голова методичного об’єднання та президент студентської ради; координація і контроль покладається на відповідного заступника директора коледжу.

Методичне об’єднання:

· розробляє рекомендації стосовно планування виховного процесу;

· розглядає план культурно-виховної роботи на рік;

· рекомендує кандидатури викладачів на керівників академічних груп;

· розробляє методичні рекомендації з виховної роботи;

· сприяє студентському самоврядуванню;

· вносить пропозиції щодо поліпшення виховного процесу.

Студентська рада:

· створює необхідні постійно діючі та тимчасові комісії;

· займається питаннями поселення до гуртожитку та організації в ньому виховних заходів;

· дбає про соціальний захист студентів;

· організовує вечори відпочинку, культпоходи в театр і інші заклади культури, спортивно-масову роботу;

· залучає студентів до благодійних акцій “Милосердя”, екологічних акцій, толоки та ін.;

· бере участь в організації студентських наукових конференцій, інформаційно-просвітницької і творчо-пошукової діяльності;

· здійснює контроль за дотриманням норм внутрішнього розпорядку і поведінки студентів;

· випускає газету “Вісник студентської ради”.

Культурно-виховна діяльність вміщує загально-університетські заходи і заходи коледжу на відділеннях та окремих курсах, плани роботи керівників академічних груп, розроблені за участю студентів (червень місяць) і є складовою річного плану роботи коледжу, який затверджується педагогічною радою (серпень поточного року).

План виховної діяльності в академічній групі передбачає:

· організацію життєдіяльності групи;

· виховання поваги до Конституції та державної символіки України, шанобливого ставлення до мови, культури, звичаїв і традицій українського народу і національних меншин, що населяють нашу державу;

· розвиток національної свідомості та самосвідомості, виховання патріота, громадянина України;

· виховання почуття обов’язку і відповідальності за якість навчання;

· формування правосвідомості та моральних якостей особистості педагогічного працівника;

· розвиток духовності, високої художньо-естетичної та екологічної культури;

· самореалізацію особистості кожного студента, розвитку здібностей, інтересів, творчо-пошукової діяльності;

· підвищення фізичної культури, охорону здоров’я, соціальний захист студентів.

ІІ. Цілісність виховання особистості педагога нової генерації
(зміст, система, основні напрями, заходи)

Зміст культурно-виховної діяльності зі студентами коледжу визначається на весь період їхнього навчання. Враховуються відповідні інструктивні документи та розпорядження, які передбачають зміни у розвитку освіти та суспільства ХХІ століття.

Система культурно-виховної діяльності вміщує:

· творчу співпрацю педагогічного і студентського колективів;

· нвчальні заняття, педагогічну практику;

· виховні години керівників академічних груп;

· інформаційно-просвітницькі заходи;

· науково-пошукову діяльність;

· цілеспрямовані позанавчальні виховні заходи на рівні академічних груп;

· узгодження виховних заходів Університету і Коледжу;

· ґрунтовне пізнання культурних традицій рідного краю, міста Львова, України;

· поєднання педагогічного досвіду викладачів коледжу, громадськості, освітянських установ з родинними традиціями;

· проведення щорічних соціологічних досліджень, аналіз досвіду і прогнозування тенденцій виховного процесу.

Стратегічні напрями культурно-виховної діяльності:

· створення на основі національної самобутності й досягнень світової цивілізації життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високого рівня підготовки конкурентоздатних фахівців, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості творчого педагога, здатного формувати у майбутніх поколінь інтелектуальний та культурний потенціал країни як найвищої цінності нації;

· громадянське виховання в умовах розвитку української державності, формування у студентів патріотизму, соціально - політичної компетентності в суспільній сфері, яка передбачає політичну, правову й економічну освіченість, здатність керуватися здобутими знаннями, долучаючи до цього християнські морально-етичні цінності, державну символіку, народні символи України, власні традиції навчального закладу, якому виповнилось 130 років;

· педагогічний пошук принципово нової, нетрадиційної організації культурно-виховної роботи, використання різноманітних засобів, ефективних форм і методів її проведення, постійне поглиблення змісту особистісно-орієнтованого навчання і виховання при умові, що студент є активним, діяльним суб’єктом виховного процесу;

· розробка системи педагогічного виховного впливу на формування особистості шляхом читання лекцій, проведення семінарських і практичних занять, педагогічної практики, позаурочних заходів, відзначення державних, національних свят, використання культосвітніх закладів міста, туризму, фізично-оздоровчої діяльності.

Основні заходи культурно-виховної діяльності зі студентами

І курс
Сприяння адаптації студентів нового прийому, вивчення кожної особистості та згуртування колективу академічної групи.
Урочиста академія посвяти у студенти Університету.
Ознайомлення зі Статутом Університету та Положенням про Коледж; відвідання музеїв історії Університету та Коледжу.
Опрацювання освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця-педагога.
Ознайомлення з освітньо-професійною програмою підготовки педагога та навчальним планом.
Психолого-педагогічне проектування виховного процесу зі студентами нового прийому на основі вивчення їх можливостей, інтересів, цілей з наступним корегуванням.
Ознайомлення студентів з Правилами користування бібліотекою, Правилами внутрішнього розпорядку.
Відвідування музеїв, культпоходи до театрів, картинної галереї, заняття-екскурсії з метою глибшого засвоєння тем з історії України, української та зарубіжної культури, української та зарубіжної літератури, українознавства.
Вечори-презентації першокурсників з кожної спеціальності.
Вивчення родоводів, родинних традицій, залучення до акції “Милосердя”.
Лекції та інші заходи з профілактики правопорушень.
Бесіди з питань особистої гігієни, режиму дня і збереження здоров’я.
Заходи по вихованню трудової і навчальної дисципліни, прищеплення навичок самостійної роботи.

ІІ курс
Орієнтація на інтелектуальний розвиток студентів, формування педагогічних рис, уміння працювати з книгою, іншими джерелами інформації.
Залучення студентів до інформаційно-просвітницької діяльності.
Розвиток дослідницьких і науково-пошукових умінь студентів у процесі вивчення суспільних, фундаментальних і фахових дисциплін.
Створення при методкабінеті консультативного пункту з питань творчості, ініціатив та друкування науково-пошукових робіт.
Ознайомлення студентів з досягненнями педагогічної і психологічної наук, новими публікаціями університету.
Методичні рекомендації з основ бібліотечно-бібліографічних знань, користування бібліотеками Університету, міста, Британської Ради, Австрійської бібліотеки, науково-педагогічної та інших.
Відвідування Форуму книговидавців.
Участь студентів у творчо-пошукових гуртках, конкурсах, предметних вікторинах і олімпіадах, у Спартакіаді та спортивних змаганнях.
Залучення студентів до участі в тижнях, декадах предметних (циклових) комісій.
Проведення відкритих тематичних виховних годин професійного і морально-етичного спрямування.
Організація діалогів “У слові розкривається душа”, “Національна самосвідомість і власна гідність”.
Випуск конкурсних стінгазет.
Організація шефських загонів акції “Милосердя”.

ІІІ курс
Заходи, спрямовані на виховання громадянської позиції, патріотизму, високих морально-етичних норм поведінки, фахової майстерності.
Самостійна підготовка різноманітних заходів для вихованців дитячих садочків, учнів шкіл під час педагогічної практики.
Участь у громадських акціях, заходах патріотичного характеру.
Виставки творчих робіт, вишиванок, писанкарства, народних ремесел.
Дослідницько-пошукова діяльність, участь у дискусіях, конференціях, круглих столах.
Ініціативна участь в акціях благодійництва і милосердя.
Проведення інтегрованих заходів естетичного та екологічного спрямування.
Використання педагогічних можливостей відділення музичного мистецтва з метою підготовки випускників до ефективної музично-естетичної діяльності у школі та дитячому садку.
Узагальнення виховного досвіду навчальних кабінетів коледжу, використання кращих сценаріїв, створення постійно діючих консультативних пунктів для вчителів шкіл міста й області.
Передбачити для випускників коледжу (вчителів іноземних мов) підготовку і проведення тестування на сертифікат з другої іноземної мови.
Для випускників (спеціалістів дошкільного виховання) передбачити ознайомлення з педагогічним менеджментом у галузі дошкільної освіти.
Використовувати різні виховні заходи та добродійні акції з метою підготовки соціального педагога до роботи з неблагополучними сім’ями, дітьми й підлітками з особливими потребами.

ІV курс
Вивчення прав і обов’язків молодих педагогічних працівників, підвищення їх конкурентоздатності в ринкових умовах.
Участь студентів у творчих виховних програмах: “Я — громадянин України”, “Я — Людина”, “Лідер” та ін.
Участь у творчій діяльності навчальних кабінетів, клубів за інтересами, циклових комісій, туристичних походах, екологічних та благодійних акціях.
Проведення дискусій: “Культура і творча діяльність педагога”, “Філософія освіти і гуманітарне мислення педагога”, “Конкурентоздатний педагог - який він?”.

Розвитку педагогічної творчості студентів-випускників сприяє співпраця з викладачами коледжу, спільна підготовка виховних заходів:

· відзначення державних свят: Дня Конституції України, Дня незалежності України, Свята Знань-1 вересня, Дня працівників освіти, Дня рідної мови, пам’ятних дат видатних діячів України, героїв національних змагань;

· урочистостей до Дня Університету, річниці Коледжу та Міжнародного Дня студента;

· участь у фольклорних фестивалях;

· шанування народної обрядовості, родинних традицій, особливо Дня Матері.

ІІІ. Основні шляхи реалізації концепції, контроль виконання, критерії оцінювання
ефективності виховної діяльності

Передумови успіху культурно-виховної діяльності визначають:

· активна і зацікавлена участь у виховному процесі всього педагогічного колективу;

· переорієнтація з “інформативного” на діяльнісне виховання шляхом широкого залучення студентів в усіх заходах (гуртках, клубах за інтересами тощо);

· підтримка і заохочення ініціативи, творчості, практична допомога у створенні належних умов освітнього процесу.

Основні шляхи реалізації концепції:

· якісне оновлення змісту, форм і методів виховання;

· впровадження інноваційних педагогічних технологій і методик навчання;

· системна культурно-виховна діяльність на засадах цінностей гуманізму, свободи і демократії;

· створення творчої й доброзичливої атмосфери в кожній академічній групі, колективі коледжу;

· людиномірність педагогічного процесу, орієнтація на взаєморозуміння, взаємодовіру, співпрацю, педагогічний пошук, культ Книги;

· науково-методичне забезпечення культурно-виховної діяльності;

· студентське самоврядування, на принципах якого вирішуються поточні питання — чергування в групах, корпусах, гуртожитку, їдальні;

· підтримка належної чистоти і порядку, збереження майна, економія енергоресурсів;

· якість навчання, педагогічної практики, здобуття професійних знань, умінь і навичок, духовний розвиток особистості, дотримання норм права і моралі.

Контроль за ходом виконання концепції здійснюється:

· на рівні низової ланки (академічної групи) - її активом, керівником академічної групи шляхом обговорення актуальних проблем життєдіяльності, оцінки досягнутого, виявлення причин упущень і їх усунення, турбота про авторитет і позитивний поступ на кожному етапі навчання;

· на рівні середньої ланки (відділення) - завідувача відділення, старостату, циклової (предметної) комісії, малої педради (педагогічного консиліуму) шляхом відвідування занять і виховних заходів, проведення контрольних зрізів знань, контрольних робіт, аналізу зробленого за семестр, визначення переможців, талантів, внесення пропозицій щодо заохочення чи притягнення до відповідальності, зв’язків з батьками;

· на рівні коледжу - дирекцією, адміністративною та педагогічною радами, методичним об’єднанням керівників академічних груп, студентською радою; шляхом відвідування, аналізу і оцінки культурно-виховних заходів, індивідуальної роботи, заслуховуванням звітів відповідальних осіб, розпоряджень директора, рішень студентської ради, нагородження переможців і за інші досягнуті успіхи оголошення подяк за ініціативу і вагомий доробок, накладання дисциплінарних стягнень за певні порушення в роботі, підготовка необхідних методичних рекомендацій на рівні Університету - відповідно до його планування.

Критерії оцінювання ефективності виховної діяльності:

· успішне вирішення завдань національного виховання, оптимізація освітнього процесу, ґрунтовні педагогічні знання, вміння і навички студентів, культура їхньої поведінки;

· розвиток духовності особистості педагога, його майстерності, готовності до виховної діяльності, взаємодії з батьками і громадськістю;

· орієнтація на самовдосконалення особистості педагога, що вміщує фахово-методичний, психолого-педагогічний, світоглядно-культурологічний рівні;

· науково-творчий пошук, варіативність педагогічної дії, вміння проектувати професійне і духовне самовдосконалення, прогнозування саморозвитку;

· дотримання правових і морально-етичних норм поведінки, ввічливість і педагогічний такт, подолання шкідливих звичок, здоровий спосіб життя;

· участь в акціях Добра і Милосердя;

· активна позаурочна виховна діяльність (гуртки, клуби за інтересами, конкурси, творчі звіти, академконцерти, спортивні змагання у коледжі, Університеті), участь у міських та обласних заходах;

· розвинуте студентське самоврядування, доброзичлива атмосфера, взаємодопомога, вміння долати суперечності й конфліктні ситуації.

Підвищенню ефективності виховної діяльності сприяє діалог педагогічних і культурних традицій, творча педагогічна діяльність випускників коледжу, позитивні відгуки органів освіти, авторитет у вихованців та їхніх батьків, удосконалення педагогічної діяльності за принципом навчання “через усе життя”, обмін досвідом, постійний зв’язок з Альма-матір’ю.

ПЛАН РОБОТИ ШКОЛИ

Научная организация труда — это комплекс рассчитанных действий, способствующих совершенствованию трудового процесса и обеспечивающих высокие результаты труда при наименьшей затрате средств, времени и сил. Научная организация педагогического труда предполагает высокий уровень педагогической культуры, в первую оче-

редь наличия порядка в школе, четкой регламентации труда всех работников, применения рациональных методов управленческого труда — труда руководителей школы, педагогического труда — труда учителей и учебного труда — труда учащихся.

Многие неудачи в работе школ объясняются именно отсутствием должных навыков организации труда. Наиболее распространенные ошибки с точки зрения внедрения НОТ следующие:

нечеткое планирование работы;

неумение руководителей школы четко определить обязанности каждого члена коллектива;

перегрузка членов коллектива разными поручения ми, собраниями, дежурством, вызовами, дополнительной документацией;

отсутствие системы работы по изучению основ НОТ и продуманных действий по их внедрению в практику.

неопытность в руководстве хозяйственной деятель ностью школы, отсутствие коммерческих навыков.

В науке об управлении существуют два понятия — "действие" и "результат". Действие — это определенные операции, конкретные мероприятия, вечера, походы, собрания и т.д. Они могут проходить регулярно, внешне эффектно и демонстрировать неплохую организационную деятельность исполнителей. Но действие — это только средство для достижения какой-то цели, а не сама цель.

Результат — это конечный итог, ради которого и проходили операции, это уровень знаний, воспитанности учащихся, их общекультурная подготовка, степень самостоятельности и т.д.

Суть управления — в умении планировать результат, целенаправленно регулировать сам процесс обучения и воспитания, в умении выбирать такие операции, которые обеспечивали бы при наименьшей затрате сил, времени и средств эффективное выполнение поставленных задач и целей.

Разработать план - это значит предусмотреть большой комплекс мероприятий по улучшению всей постановки дела обучения и воспитания.

Планирование — подготовительный этап каждого управленческого цикла, поэтому ему отводится одно из важных мест в системе управления школой.

Обоснованный конкретный план — один из показателей научной организации и управления школы.

План должен быть кратким, четким и ясным.

По форме планирование может быть текстовым, графическим и смешанным (текстовым и графическим). В любом случае в школе должно существовать календарное планирование, т.е. все общешкольные мероприятия должны располагаться по четвертям, месяцам, неделям, отдельным числам. Каждая школа планирует свою работу, исходя из местных условий и возможностей, но каждый план должен быть педагогически целесообразным, иметь единое направление, представлять систему мероприятий по выполнению поставленных задач.

В практике работы передовых школ имеют место следующие виды планирования:

— перспективный план работы школы на 3—5 лет;

— план учебно-воспитательной работы школы (годовой);

графический план организационной, методической и внеклассной работы (на четверть) (выписка из годового плана);

план-график внутришкольного контроля (на четверть);

планы общественных организаций.

Сроки планирования определяются целями планирования.

Перспективное планирование должно соответствовать срокам народнохозяйственных планов, годовое — цикл управления, т.е. с 1-го сентября по 1-е сентября, включая летнюю работу и подготовку школы к новому учебному году. Каких-либо отдельных планов, которые бы не входили в общешкольный план, от школы требовать не следует — это нарушает принцип системности.

Перспективный план согласуется с планами местного муниципального управления и составляется на 1-е января текущего года.

Годовые планы составляются в мае-июне, утверждаются педагогическими советами в конце августа. Изменение плана в течение года производится в крайних случаях, о каждом изменении ставится в известность педагогический совет.

Рекомендации о структуре и содержании предлагаемых планов являются примерными, их нужно конкретизировать с учетом особенностей, традиций и творческих поисков отдельных школ.

Перспективный план развития школы. Перспективный план развития школы предусматривает направления деятельности школы с учетом работы районных органов власти. Этот план не должен быть слишком детальным, его за-

дача — наметить важнейшие ориентиры, главные вехи функционирования и развития школы на определенный период.

В перспективном плане следует отразить;

Рост контингента учащихся по годам, количество классов и примерное финансирование.

Потребность в учителях разной квалификации.

Перспективный график повышения квалификации учителей через курсы институтов усовершенствования учителей и различные семинары, а также наметить основ ные темы, направления по педагогике, психологии, над которыми следует работать учителям.

Строительно-ремонтные работы, оборудование ка бинетов, приобретение наглядных пособий, технических средств обучения, книг, спортивного инвентаря, хозяй ственных материалов, школьной мебели, оформительскую работу и благоустройство территории.

Финансовую, коммерческую деятельность.

Особое место в перспективном плане следует отвести системе повышения квалификации учителей. Практика показывает, что годовой план не может охватить все содержание и многообразие форм совершенствования мастерства учителей и ведет к недопустимой перегрузке, а значит, к поверхностному, неглубокому изучению материала.

В перспективном плане следует расписать все основные темы по педагогике, психологии и отдельным предметам по годам, наметить создание методических объединений, лекториев, практикумов, проведение конференций и педагогических чтений в помощь самообразованию и т.д.

Таким образом, перспективный план работы школы обеспечивает распределение сил и средств на длительный период, придает системе повышения квалификации учителей цикличный, законченный характер, устанавливает спокойный ритм деятельности школы без излишнего напряжения и позволяет при этом охватить все важнейшие элементы работы.

План учебно-воспитательной работы школы на учебный год. План работы школы не следует- загромождать методическими советами, правилами внутреннего распорядка, общими рассуждениями. Нередко планы сочиняются единолично директором и формально утверждаются на педсовете.

Изучение лучших школьных планов и проверка их выполнения позволяет предложить следующий вариант

структуры годового плана, включающего основные вопросы, над которыми нужно работать коллективу.

Введение: а) особенности микрорайона и условия работы школы; б) краткий анализ итогов работы школы за прошлый учебный год;

Повышение квалификации и методическая работа;

Изучение и распространение передового опыта;

Научно-педагогическая информация в школе.

5. Руководство учебно-воспитательным процессом: а) организация учебно-воспитательного процесса; б) вне урочная учебно-воспитательная работа в школе.

6. Педагогический контроль за учебно-воспитатель ным процессам.

Работа с родителями, с шефами и общественностью.

Укрепление материально-технической базы в школе и хозяйственная работа.

Приложения: а) планы работы методических объединений; б) план работы библиотеки; в) план работы родительского комитета; г) план летней оздоровительной работы с детьми.

Рассмотрим более подробно основные требования к плану работы школы на учебный год.

Введение. В этом разделе дается очень краткая характеристика микрорайона, его жителей, наличие культурных учреждений и неблагоприятных условий, затрудняющих работу школы. Затем проводится выборочный анализ наиболее важных аспектов работы школы за прошлый период и выдвигаются задачи на новый учебный год, а также называются темы, над которыми собирается работать школа.

Введение затрагивает главные вопросы: качество знаний и воспитанность учащихся, уровень преподавания и воспитательных мероприятий, связь с родителями и систему повышения квалификации учителей. Конкретно перечисляются нерешенные проблемы, указываются причины, предлагаются пути совершенствования учебно-воспитательного процесса.

Выполнение Закона об образовании. В этом разделе определяются границы микрорайона школы, формы и сроки оперативного учета детей школьного возраста и называются ответственные за те или иные участки работы по выполнению указанного Закона. Здесь же планируются формы использования средств (фонда), оформление и ведение документации, работа с подопечными детьми, обес-

печение медицинского надзора, питания детей, их подвоз, создание групп продленного дня. Намечается работа с трудными детьми, помощь отстающим и связь с местными органами власти.

Работа с педагогическими кадрами.

Расстановка кадров и распределение обязанностей. Определяется нагрузка учителей, классное руководство и обязанности ответственных за тот или иной участок рабо ты. Задача циклограммы управления — упорядочить труд учителей, не допустить чрезмерной нагрузки, отрегулиро вать собрания, заседания, общественную работу.

Повышение квалификации и методическая работа. Определяется работа педагогического совета школы, внут- ришкольных и межшкольных методических объединений, назначаются ответственные за работу и периодичность со вещаний (раз в четверть). В этом же разделе планируется конкретная работа школы (наставничество, школа передо вого опыта, практикумы и т.д.). Если в школе много мо лодых учителей, целесообразно, кроме индивидуальной помощи, организовать и спланировать деятельность шко лы молодого учителя. В этом же разделе планируются пе дагогические конференции, педагогические чтения, вы ставки, работа школьного методкабинета (уголка), а также периодичность производственных совещаний.

Обобщение и распространение передового педагогиче ского опыта. Планируются конкретные мероприятия по работе школы передового опыта, наставничество опытных учителей над молодежью, открытые уроки, взаимопосеще ние уроков начинающих учителей и мастеров педагогиче ского дела, совместное поурочное планирование опытных и начинающих учителей, выставки по обмену опытом, по сещение уроков лучших учителей района, города.

Научно-педагогическая информация обеспечивает оз накомление учителей с новинками педагогической литера туры, планируется создание методических уголков, стен дов, формы специальных сообщений и обсуждений.

Руководство учебно-воспитательным процессом. Учеб ный и воспитательный процессы неразрывно связаны; в пре амбуле раздела следует указать главные цели учебной и вос питательной работы, а затем конкретизировать мероприятия, обеспечивающие выполнение этих целей.

а) Организация учебно-воспитательного процесса. В этом разделе прежде всего перечисляются меры по созда-

нию условий для нормального протекания учебного процесса: оснащение кабинетов, обеспечение техническими средствами, пополнение фондов библиотеки; предусматривается изучение учителями учебных программ и объяснительных записок, нормативных документов Министерства образования; составление тематических планов, рекомендательных списков литературы; приобретение дидактических материалов и методической литературы; работа факультативов.

В некоторых школах составляется график учебного процесса (на четверть). Такое графическое планирование позволяет установить должные межпредметные связи и следить за прохождением отдельных тем учебного материала. Однако наблюдение за эффективностью таких графических планов показывает, что, хотя в отдельных школах такой график и оказался полезным, рекомендовать его следует весьма осторожно, так как составление его требует колоссальных усилий, а точное выполнение часто срывается по разным причинам: учителя вынуждены задерживаться при прохождении отдельных тем или, наоборот, ускорять их прохождение, возможна болезнь учителя и другие. Кроме того, нет надобности переписывать учебную программу и объяснительную записку к ней.

б) Учебно-воспитательная работа после урока. В подразделе планируется работа по созданию органа самоуправления, общешкольные мероприятия, а также организация и деятельность научных обществ, предметных кружков, "Устных журналов" и т.д.

Основное внимание уделяется внеурочной воспитательной работе. С этой целью планируются:

а) сроки выборов детского самоуправления;

б) трудовое воспитание и трудовые дела;

в) эстетическое воспитание;

г) физическое воспитание, туризм. Планирование воспитательной работы должно быть

конкретным, по каждому из разделов намечаются мероприятия, определяющие работу школы в целом и классных коллективов, в частности, назначаются ответственные за выполнение и точные сроки. Намечается работа кружков, обществ, клубов и т.д.

6. Организация контроля за учебно-воспитательным процессом. Контроль ведется за выполнением Закона о все-

обуче, работой учителей, выполнением программ, качеством знаний учащихся, воспитательной работой и т.д.

Этот раздел целесообразно планировать графически. Год разбивается на четверти, четверти — на месяцы, месяцы — на недели. По каждому классу (или по параллелям) или по всей школе фронтально, или выборочно по циклу классов намечаются цели проверки, формы проверки, ответственные за проверку. В графике отмечается проверка планов работы, журналов, ученических тетрадей; проверяется качество знаний и умений учащихся, проводятся директорские контрольные работы, устные опросы; планируются тематические и комплексные посещения уроков, проверка воспитательных мероприятий, санитарного состояния, сохранности мебели, изучение постановки трудового обучения и воспитания и т.д.

Контроль ведется разными способами, осуществляется силами администрации, профсоюзного актива, привлекаются лучшие учителя школы.

Четкость планирования позволяет вести контроль ритмично, в течение всего года, охватывать все стороны учебно-воспитательного процесса, разных учителей, своевременно принимать меры к исправлению обнаруженных недочетов. В этом разделе планируется работа со школьной документацией и контроль за исполнением приказов Министерства, местных органов власти, постановлений педагогических советов.

7. Работа с родителями, спонсорами и обществен ностью В этом разделе планируются мероприятия по пе дагогической пропаганде среди родителей, родительские собрания, лектории, университеты, а также работа роди тельского комитета или Совета школы. Совместная работа общественных комиссий содействия семье и школе, а также работа по месту жительства.

Летняя работа включает конкретные мероприятия по организации летнего городского лагеря, туристского, спортивного, трудового, загородного лагерей, пятой трудовой четверти, летней практики в школе, экспедиции, дальние походы, туристские слеты, экскурсии по городам России, за рубеж.

8. Укрепление материально-технической базы и органи зационно-хозяйственная работа. Планирование этого раз дела связано с перспективным планом работы школы. В этом разделе планируется: создание и оснащение учебных

мастерских, спортзала, помещений для кружковой работы, пришкольного участка, оборудование игровых комнат; работа по хранению, ремонту и порядку пользования техническими средствами обучения, наглядными пособиями и т.д. В подразделе, посвященном хозяйственной работе, намечаются планы текущего и капитального ремонта помещений, своевременного ремонта мебели, окон, электрооборудования и теплосистемы, санитарно-гигиенического режима, обеспечение противопожарной безопасности, а также составление смет и распределение средств.

На основе общешкольного плана составляется календарный план организационной, методической и внеклассной работы на текущую четверть (отдельно педагогического и ученического коллектива). По горизонтали обозначаются недели и дни учебной четверти, по вертикали — организационные формы работы с учителями и учащимися, фамилии ответственных, тематика.

Планируются следующие разделы:

Педсовет.

Заседания методических объединений.

Профсоюзные собрания и производственные сове щания.

Совещания при директоре.

Заседания местного комитета.

Общешкольные родительские собрания.

Школьные вечера.

Спортивные соревнования.

Массовые культпоходы и туристические походы.

Общешкольная газета.

Работа научных обществ, клубов, организация вы ставок и олимпиад.

Четкий план позволяет избежать дублирования, дает возможность заранее определить, в какое время и на каких вопросах следует сконцентрировать внимание, а также помогает спланировать работу классного руководителя и личное время учителей.

Дата добавления: 2015-04-25