Системні концепції влади

Нормативні — по суті, духовно-психологічні чинники (цінності, ідеали, установки тощо).

Примусові — це обмеження в доступі до одержання мате­ріальних благ, обмеження в правах і свободах, що вже є в об'єкта влади.

Утилітарні — це матеріальні блага.

У порівнянні з теорією "опору", позитивними моментами теорії "обміну ресурсами" є те, що феномен влади розкривається як "двосторонні" відносини. Природа влади депсихологізується, оскільки владна взаємодія припускає наявність єдиної для суб'єкта й об'єкта соціальної системи існування і вона є не про­сто зіткненням та протиборством воль двох сторін.

Феномен влади також розглядається через взаємозв'язок структурних елементів соціальної системи (соціальна струк­тура суспільства) і взаємовплив різних видів соціальних відно­син (матеріальних — економічних, та ідеологічних — політич­них, правових, моральних і т.п.).

Крім того, в теорії "обміну ресурсами" владні відносини ро­зуміються не обов'язково як асиметричні між одними й тими ж соціальними суб'єктами. Це більш точно відбиває соціальні реалії, де, як відзначає російський дослідник влади В.Ледяєв, існують "випадки, коли А може змусити Б зробити X і одночас­но Б може змусити А зробити X, також стосується влади: тут мова йде про два різні типи владних відносин, що мають ту саму сферу, але різні суб 'єкти і об 'єкти".

Теорія "обміну ресурсами" успадковує цілий ряд недоліків, що характерні для теорії "опору", маючи при цьому і свої власні.

Так, часто використовувана аналогія "ринку" до розгляду фе­номену влади обмежує соціально-історичний контекст її досл­ідження, оскільки така аналогія не підходить до добуржуазних 'типів суспільства. Там немає вільного ринку і демократичного правління. Нерідко всі види влади і ресурси сконцентровані в окремих індивідів або малих груп, а замість обміну використо­вується відкрите фізичне насильство.

Важко вирішуваною є і проблема співвідношення значимості та взаємозамінності ресурсів влади, а також проблема моти­вації людських вчинків, ціннісних орієнтацій людей, наприклад, в аспекті оцінки людиною вигод і витрат, що можливі в резуль­таті підпорядкування влади (вони багато в чому індивідуальні).

Системні концепції влади набувають широкого поширення

в соціології і політичній науці починаючи з другої половини XX

сторіччя. Це зумовлено розробкою і науковим впроваджен­ням системного і структурно-функціонального методів аналі-зу соціальних явищ, створенням теорій політичної системи суспільства і пов'язано, насамперед, з іменами таких видатних американських учених, як Т.Парсонс і Д.Істон.

Дата добавления: 2015-03-29