Програмні симулятори

Симулятор - програмний засіб, спроможний імітувати роботу мікроконтролера і його пам'яті. Як правило, симулятор містить у своєму складі:

· Відлагоджувач;

· Модель CPU і пам'яті.

Більш просунуті симулятори містять у своєму складі моделі вмонтованих периферійних пристроїв, таких як таймери, порти, АЦП, системи переривань.

Симулятор повиннен уміти завантажувати файли програм у всіх популярних форматах, максимально повно відображати інформацію про стан ресурсів симулюємого мікроконтролера, а також надавати можливості по симуляції виконання завантаженої програми в різних режимах. У процесі відлагодження модель “виконує” програму, і на екрані комп'ютера відображається поточний стан моделі.

Загрузив програму в симулятор, користувач має можливість запускати її в покроковому чи безупинному режимах, задавати умовні і безумовні точки зупинки, контролювати і вільно модифікувати вміст чарунок пам'яті і регістрів симулюючого мікропроцесора. За допомогою симулятора можна швидко перевірити логіку виконання програми, правильність виконання арифметичних операцій.

В залежності від класу використовуваного відлагоджувача, різноманітні симулятори можуть підтримувати символьне відлагодження програм високого рівня.

Деякі моделі симуляторів можуть містити ряд додаткових програмних засобів, такі, наприклад, як: інтерфейс зовнішнього середовища, вмонтоване інтегроване середовище розробки.

У реальній системі мікроконтролер звичайно займається зчитуванням інформації з підключених зовнішніх пристроїв (датчиків), опрацюванням цієї інформації і видачею керуючих впливів на виконавчі пристрої. Щоб у симуляторі не володіючим інтерфейсом зовнішнього середовища змоделювати роботу датчика, потрібно вручну змінювати поточний стан моделі периферійного пристрою, до якого в реальної системі підключений датчик Якщо, наприклад, при прийомі байта через послідовний порт зводиться деякий прапорець, а сам байт потрапляє у визначений регістр, то обидві ці дії потрібно робити в такому симуляторі вручну. Наявність же інтерфейсу зовнішнього середовища дозволяє користувачу створювати і гнучко використовувати модель зовнішнього середовища мікроконтролера, що функціонує і взаємодіє з вілагоджувальною програмою по заданому алгоритмі.

Очевидною особливістю програмних симуляторів являється та обставина, що виконання програм, завантажених у симулятор, відбувається в масштабі часу, відмінному від реального. Проте, низька ціна, можливість ведення відлагодження навіть в умовах відсутності макета відлагоджувального пристрою роблять програмні симулятори дуже ефективним засобом відлагодження. Окремо необхідно підкреслити, що існує цілий клас помилок, що можуть бути виявлені тільки за допомогою симулятора.

Відлагоджувальні монітори

Відлагоджувальний монітор - спеціальна програма, що завантажується в пам'ять системи, яка відлагоджується. Вона змушує процесор користувача виробляти, крім прикладної задачі, іще і відлагоджувальні функції:

· Завантаження прикладних кодів користувача у вільну від монітора пам'ять;

· Установку точок зупинки;

· Запуск і зупинка завантаженої програми в реального часу;

· Прохід програми користувача по кроках;

· Перегляд, редагування вмісту пам'яті і керуючих регістрів.

Дата добавления: 2015-04-29