Формування ідей на основі зібраної інформації. Банк ідей та пропозицій як інформаційна база проекту

Накопичення інформації та її аналіз в дослідно-пошуковій діяльності людини.

Основи методології та організації наукових досліджень досягнення його мети й вирішення завдань.

Вона включає відбір джерел з теми дослідження, їх аналіз, вибір методів, збирання даних, їх обробка та аналіз для отримання інформації (первинної й вторинної) для розв’язання конкретної проблеми.

На цьому етапі відбувається визначення проблеми — формування об’єкта (предмета) дослідження. Слід провести попередню розробку, тобто чітко визначити тему, використовуючи неформальний аналіз, потім — підсумкове дослідження, тобто структуроване збирання даних та аналіз для вирішення конкретного завдання.

Важливим є пошук вторинної документальної інформації з теми. Знання опублікованих (вторинних) джерел інформації — неодмінна умова забезпечення якості наукового дослідження. Воно дає змогу глибше осмислити науковий матеріал, що міститься в опублікованих працях інших учених, оскільки основні питання проблеми, як правило, викладено в більш ранніх дослідженнях.

Пошук, обробка та аналіз опублікованих джерел дає змогу виявити рівень вивченості конкретної теми, зробити огляд літератури з теми, створити список використаних джерел (приблизно 200–250 назв).

Для складання списку джерел з обраної теми доцільно використовувати наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовано за галузями знань; абеткові й предметні каталоги; різноманітні бібліографічні й довідкові видання (посібники і покажчики з окремих тем і розділів), списки літератури, виноски і посилання в монографіях, підручниках, енциклопедіях, енциклопедичних словниках тощо. Слід знайти основні періодичні видання з обраної проблематики. Крім того, інформацію щодо статей, опублікованих протягом календарного року, можна знайти в останньому за рік номері періодичного видання.

Далі слід створити картотеку (або список) літературних джерел з теми. Добре складена картотека (список) навіть за побіжного перегляду назв джерел допомагає охопити тему в цілому. На її основі можливо вже на самому початку дослідження уточнити структуру дослідження.

Перегляду мають підлягати всі види джерел, зміст яких пов’язаний з темою дисертаційного дослідження. До них відносяться матеріали, опубліковані в різноманітних вітчизняних і зарубіжних виданнях; неопубліковані документи (звіти про науково-дослідні й конструкторські розробки).

Чи може процес творчості бути керованим? Ви знаєте, що виготовлення будь-якого технічного чи технологічного об’єкту починають з творчого задуму. Розмірковуючи над проблемою дизайнер намагається віднайти найбільш вдалий задум чи ідею, яка допоможе розв’язати технічне протиріччя. Тут, відразу, варто зважити на дві обставини. По-перше, ідеї не з’являються самі по собі, навіть у випадку так званого «інсайту» або «осяяння», коли розв’язок приходить ніби сам по собі. По-друге, вчені завжди доводили, що цей процес спонтанного відкриття не є чимось випадковим, а має свої приховані закономірності.

Чи може процес творчості бути керованим? Чи може людина навчитись робити творче відкриття?

І до сьогодні серед вчених немає одностайної думки стосовно відповіді на ці та подібні запитання. Завжди існували науковці, які висловлювали думку, що творчі відкриття – це результат випадковості, сфера підсвідомого непов’язана з логікою та інтелектом. Інші вчені ґрунтуючись на ідеях І.П Павлова, В.М. Бехтєрева, вважають, що процес творчості може відбуватись на заниженому рівні активності свідомості або на рівні підсвідомості. Але, це може відбуватись, якщо цьому передувала розумова робота з накопичення певної інформації про досліджуваний об’єкт.

Сьогодні спеціальні дослідження показують, що творче відкриття можливе тоді, коли дослідницький пошук підготовлений системою знань, якому передує напружена розумова діяльність винахідника. Після цього мозок за певний проміжок часу синтезує проведену роботу у вигляді творчої ідеї. Спрощено це виглядає так ніби у комп’ютер вводять певний об’єм інформації, а через деякий час, коли він обробить її за спеціальною програмою, видає розв’язок задачі.

Людина за власним бажанням може розвинути у собі вміння, здібності, риси характеру спрямовані на вироблення творчих, оригінальних ідей, що дасть змогу створювати чи відкривати щось нове, практично у будь-якій галузі людської діяльності, а не лише у сфері виробництва. Серед таких вмінь творчого характеру, що можуть бути сформовані, можна вважати вміння створювати банк ідей Мал. 1. Ескізні малюнки для банку ідей та пропозицій.

Одним із завдань створення такого банку є впорядкування інформації, з метою її аналізу, що прискорює процес вироблення творчих ідей, і відповідно створення нового об’єкту чи його вдосконалення.

Створення банку ідей. У попередніх параграфах ми розглядали як накопичувати та систематизувати потрібну інформацію для проекту. Тепер необхідно навчитись працювати з цією інформацією – відбирати ідеї, аналізувати, ставити або уточнювати на сонові зібраної інформації завдання проекту тощо.

Пошук інформації, яка стосується певної проблеми чи галузі виробництва, супроводжується її накопиченням. Досить часто великий об’єм інформації не лише «загромаджує» комп’ютер але й залишається не використаним у дослідницькій роботі. Тому дизайнери намагаються впорядкувати та систематизувати зібрану інформацію, щоб більш якісно скористатись зібраним матеріалом, який було накопичено під час дослідження та вивчення проблеми.

Кожну знайдену ідею необхідно проаналізувати, виділивши позитивні та негативні сторони. Якщо мова йде про виготовлення певного виробу, необхідно з’ясувати як даний об’єкт буде розв’язувати поставлені завдання (проблему), чи буде зручним у користуванні, задовольняти встановленим технологічним вимогам тощо. Інакше кажучи, працюючи над створенням конкретного об’єкту дизайнер переглядає всі можливі шляхи розв’язку проблеми, що проявляється у вигляді набору образів майбутнього виробу – банку ідей та пропозицій. Проте мова тут, йде не лише про можливі форми майбутнього виробу чи, наприклад, проектування інтер’єру у вигляді замальовок чи ескізів (див мал. а), а й добір інших конструкційних матеріалів, комбінації різноманітних ідей, зміни у кольорі, варіанти компоновки складових частин виробу, товарного вигляду і т.д. До такого банку конструктор повертається протягом всього періоду роботи над проектом доповнюючи його і переглядаючи ті чи інші пропозиції для їхнього використання в роботі. Наприклад, працюючи над інтер’єром кімнати, коли визначено кількість та конструкція меблів, коли образ і вигляд меблів став завершеним, дизайнер переходить до виконання рисунків і креслень у масштабі, проробляє можливі варіанти розташування окремих частин меблів – виконує компоновку. Варіанти компоновок входять до банку ідей, як власне й сам ескіз, доповнюючи образ, замальовки, креслення меблів тощо (див. рис.1 б).

Дата добавления: 2015-04-29