Травна система. Дихальна та сечовидільна система

Конкретні цілі:

- Поняття про органи, морфологічні та функціональні системи.

- Трактувати особливості мікроскопічної будови порожнистих та паренхіматозних органів.

- Аналізувати взаємозв’язок будови та функції різних відділів травного тракту.

- Аналізувати джерела та особливості ембріонального розвитку травної системи та похідних первинної кишки; пояснювати передумови формування вад розвитку.

- Інтерпретувати будову органів травної системи людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу в різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної та репаративної регенерації.

- Пояснювати взаємозв’язок будови та функції різних відділів дихальної та сечовидільної систем людини.

- Аналізувати джерела та особливості розвитку дихальної та сечовидільної систем людини; пояснювати можливі передумови формування вад розвитку.

- Інтерпретувати будову органів дихальної та сечовидільної систем людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу в різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної та репаративної регенерації.

Теми 45. ОРГАНИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ. СЛИЗОВА ОБОЛОНКА. ЯЗИК. ОРГАН СМАКУ. СЛИННІ ЗАЛОЗИ.

Загальна морфофункціональна характеристика. Джерела розвитку. Розподіл на відділи за розвитком, будовою та функціями. Загальний план будови стінки травного каналу. Оболонки: тканинний склад, функціональне значення. Слизова оболонка – шари, тканини, рельєф. Іннервація та васкуляризація травної трубки. Залози травного каналу, їх локалізація, будова та функції. Поняття про шлунково-кишково-підшлункову ендокринну систему, її значення для організму.

Ротова порожнина. Джерела та хід розвитку ротової порожнини і лиця.

Слизова оболонка. Особливості будови слизової оболонки ротової порожнини. Функціональні типи слизової оболонки ротової порожнини. Вистеляючий, жувальний, спеціалізований типи слизової оболонки: локалізація, особливості будови і функції. Губи, щоки, ясна, тверде і м'яке піднебіння.

Язик. Джерела розвитку. Загальний план будови. Дорзальна і вентральна поверхні. Сосочки язика: локалізація, будова, функціональне значення. Особливості іннервації язика.

Великі і малі слинні залози. Джерела та хід розвитку. Структурно-функціональна характеристика. Види кінцевих відділів: будова, секреторна активність, регуляція секреторної діяльності. Система вивідних протоків. Регенерація.

Механізми утворення слини: первинна і вторинна слина.

Хімічний склад та роль слини у підтримані гомеостазу ротової порожнини.

Смаковий аналізатор: частини, структурний склад, будова.

Орган смаку. Загальна характеристика: джерела розвитку, локалізація, функціональне значення. Смакові бруньки: будова. клітинний склад. Смакові, опорні та основні епітеліоцити. Гістофізіологія органа смаку. Вікові зміни.

Тема 46. ОРГАНИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ. БУДОВА ЗУБІВ. РОЗВИТОК ЗУБІВ.

Зуби. Молочні та постійні зуби. Одонтогенез. Джерела, етапи і хід розвитку зубів.

Будова зубів. Тканини зуба, їх розподіл за анатомічними частинами. Емаль, дентин, цемент – будова, хімічний склад, функція. Пульпа зуба, будова, функція. Періодонт. Вікові зміни зубів.

Теми 47. ТРАВНА ТРУБКА. ГЛОТКА, СТРАВОХІД, ШЛУНОК.

Глотка (горло): частини, особливості будови стінки глотки: слизової оболонки, підслизового прошарку, м'язової оболонки (несерцева посмугована нутрощева м'язова тканина). Лімфо-епітеліальне глоткове кільце. Мигдалики: загальна будова, функціональне значення. Особливості будови різних мигдаликів. Лімфо-епітеліальні кооперації у реалізації імунітету.

Стравохід. Джерела розвитку, оболонки, тканинний склад. Залози стравоходу, локалізація, гістофізіологія. Особливості будови стінки стравоходу у різних частинах. Вікові зміни.

Шлунок. Джерела та хід розвитку. Відділи. Будова стінки, оболонки, їх тканинний склад, рельєф, функції.

Слизова оболонка шлунка: шари, рельєф, особливості будови у різних відділах.

Покривний ямковий Епітелій: будова, функції, особливості регенерації. Слизово-бікарбонатний бар’єр: механізми утворення, регулятори.

Власна пластинка. Залози шлунка: види, будова, клітинний склад залоз, порівняльна характеристика.

Власні залози шлунка: частини, розподіл клітин, роль у продукції шлункового соку.

Головні екзокриноцити: будова, функціональне значення, регулятори секреторної активності.

Пристінкові (кислотні) екзокриноцити: локалізація, будова, функції, механізми секреторної активності, регуляція, роль у метаболізмі вітаміну В₁₂.

Мукоцити.

Шлункові стовбурові клітини: локалізація, маркери, роль у регенерації покривного епітелію та залоз, мікрооточення.

Ендокриноцити шлунка: локалізація, види, гормони, їх біологічні ефекти.

Інтрамуральні ганглії: локалізація, будова, роль у регуляції моторної і секреторної функції шлунка.

Вікові зміни шлунка.

Тема 48. ТРАВНА ТРУБКА. ТОНКА ТА ТОВСТА КИШКИ.

Тонка кишка. Загальна характеристика різних анатомічних відділів, будова стінки. Особливості рельєфу слизової оболонки. Система "крипта-ворсинка".

Слизова оболонка. Особливості крово- та лімфопостачання.

Покривний епітелій: клітинний склад, різновиди ентероцитів, їхня будова та функції. Кишкові стовбурові клітини: локалізація, маркери, мікрооточення – перикриптальні міофібробласти. Регенерація епітелію тонкої кишки.

Ендокринні клітини тонкої кишки: типи, локалізація, структура, функції, мішені гормонів та їх ефекти.

Інтрамуральні ганглії, роль у регуляції моторики.

Гістофізіологія кишкового травлення: фази, хімічне та структурне забезпечення. Особливості будови дванадцятипалої, порожньої та клубової кишки.

Кишково-асоційована лімфоїдна тканина: локалізація, структурна організація, функціональне значення.

Вікові зміни тонкої кишки.

Товста кишка. Джерела та хід розвитку, роль клітин нервового гребеню. Будова стінки: оболонки, тканинний склад, рельєф.

Слизова оболонка. Особливості рельєфу слизової оболонки. Крипти.

Покривний епітелій: клітинний склад, структурно-функціональна характеристика різних клітин.

Ендокринні клітини товстої кишки: типи, локалізація. будова, гормони, їх мішені та біологічні ефекти.

Інтрамуральні ганглії. Гістофізіологія товстої кишки.

Червоподібний відросток, його будова, функція.

Пряма кишка, відділи, їх морфо-функціональні особливості.

Вікові зміни.

Тема 49. ТРАВНІ ЗАЛОЗИ. ПЕЧІНКА. ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА.

Печінка. Джерела та хід розвитку. Загальна характеристика: частини, тканинний склад, функції.

Печінкова часточка, печінковий ацинус, портальна часточка: зв’язок з особливостями кровопостачання та локалізації стовбурових клітин..

Будова класичної часточки печінки: зони, їх функціональна характеристика. Печінкові балки.

Гепатоцити: структурно-функціональні типи, їх будова, функціональні зони і поверхні гепатоциту, жовчні канальці.

Синусоїди. Навколосинусоїдний простір (Діссе): клітинний склад, особливості хімічного складу матриксу.

Зірчасті макрофагоцити (клітини Купфера): локалізація, будова, функціональне значення.

Жиронакопичувальні клітини (клітини Іто): локалізація, будова та функції.

Жовчовивідні шляхи: склад, загальний план будови.

Жовчний міхур: особливості будови слизової оболонки. Клітинний склад покривного епітелію. Регуляція транспорту жовчі.

Регенерація і вікові зміни печінки.

Підшлункова залоза. Джерела та хід розвитку. анатомічний та функціональний зв’язок з травною трубкою Загальна морфофункціональна характеристика. Будова екзокринної та ендокринної частин.

Ацинус як структурно-функціональна одиниця екзокринної чистини підшлункової залози. Особливості будови і функції екзокриноцитів підшлункової залози, регуляція секреторної активності. Центроацинозні клітини.

Будова вивідних протоків.

Панкреатичні острівці: локалізація. будова, типи клітин панкреатичних острівців, їх структурна характеристика, гормони, їх мішені та біологічні ефекти. Ацинозно-острівцеві клітини.

Зв'язок між функціонуванням екзокринної та ендокринної частин підшлункової залози. Вікові зміни.

Тема 50. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА. ПОВІТРОНОСНІ ШЛЯХИ. ОРГАН НЮХУ.

Загальна морфо-функціональна характеристика. Повітроносні шляхи та респіраторний відділ. Вентиляційний апарат: основи регуляції зовнішнього дихання.

Повітроносні шляхи: відділи, джерела та хід розвитку. загальний план будови, функції.

Оболонки стінки повітроносних шляхів: тканинний склад, функціональне значення.

Слизова оболонка. Покривний епітелій: вид, клітинний склад, будова і функції клітин. Муко-циліарний апарат: склад, регуляція, роль у кондиціюванні повітря.

Ендокриноцити повітроносних шляхів: локалізація, види, роль у регуляції секреції слизу та регуляції тонусу м’язової пластинки слизової оболонки.

Клітини Клара: локалізація, будова. функції.

Дендритні клітини: локалізація, будова, функції.

Бронх-асоційована лімфоїдна тканина: структурна характеристика, функціональне значення.

Регіональні особливості будови стінки повітроносних шляхів. Носова порожнина, гортань, трахея, бронхи (головні, великого, середнього та малого діаметру), термінальні бронхіоли, їх будова та функція. Принципи нейрогуморальної регуляції скорочення м’язової пластинки слизової оболонки бронхів.

Тема 51. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА. РЕСПІРАТОРНИЙ ВІДДІЛ.

Легені. Джерела та хід розвитку. Загальний план будови легені. Поняття про часточку легені. Ацинус як структурно-функціональна одиниця респіраторного відділу легені.

Альвеола: будова, клітинний склад, міжкоміркові перегородки. Сурфактантний комплекс. Аерогематичний бар'єр. Альвеолярні та інтерстиційні макрофаги.

Плевра: листки, шари, тканинний склад, функціональне значення. Вікові зміни.

Тема 52. СЕЧОВИДІЛЬНА СИСТЕМА. ГІСТОФІЗІОЛОГІЯ КІРКОВИХ ТА ЮКСТАМЕДУЛЛЯРНИХ НЕФРОНІВ.

Нирки та сечовивідні органи. Загальна морфо-функціональна характеристика.

Нирки. Джерела та хід розвитку. Загальна будова: кіркова та мозкова речовина. Частки та часточки нирки. Особливості кровообігу нирки – кортикальна та медулярна системи кровопостачання.

Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирки. Типи нефронів. Відділи нефрона та їх топографія. Ниркове тільце. Судинний клубочок: приносна та виносна артеріоли, клубочкова капілярна сітка, мезангій (мезангіальний матрикс і мезангіоцити). Клубочкова капсула (Шумлянського-Боумена). Подоцити: будова і функціональне значення. Фільтраційний бар'єр. Хімічний склад ультрафільтрату.

Канальцевий апарат нефрону: сегменти, їх розташування, будова і функціональне значення. Структурні та молекулярні основи канальцевої реабсорбції та секреції, регуляція.

Система концентрування та розведення сечі. Протитечійно-множильний апарат: петля нефрона (Генле), прямі судини мозкової речовини, збірні протоки.

Збірні протоки: клітинний склад. структурно-функціональна характеристика, регуляція.

Етапи і механізми утворення сечі, їх структурне забезпечення і регуляція.

Тема 53. СЕЧОВИДІЛЬНА СИСТЕМА. ЕНДОКРИННИЙ АПАРАТ НИРКИ. СЕЧОВІ ШЛЯХИ.

Ендокринний апарат нирки. Приклубочковий (юкстагломерулярний) комплекс, його будова та функції.

Простагландиновий апарат нирки. Інтерстиційній клітини: структура, простагландини, їх мішені і функціональне значення.

Регенераторні потенції нирки.

Сечовивідні шляхи: відділи, будова і функції. Особливості гістофізіології ниркових чашок, миски, сечоводів, сечового міхура, сечівника.

Вікові зміни.

Тема 54. КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК (ДІАГНОСТИКА ПРЕПАРАТІВ) ЗА ТЕМАМИ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 4.

Демонстрація студентом оволодіння практичними навичками. Вміння ідентифікувати мікропрепарат за його структурними особливостями та тинкторіальними властивостями. Вміння визначити та вивести на вказівку певну структуру в препараті. Мотивувати свою відповідь. Визначати ультрамікроскопічні структури на ЕМ-мікрофотографії, аналізувати їх функціональний стан за особливостями будови.

Змістовий модуль 5.

- Інтерпретувати будову органів статево системи людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу в різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної та репаративної регенерації.

- Пояснювати взаємозв’язок будови та функції різних відділів статевої системи людини.

- Аналізувати джерела та особливості розвитку статевої системи людини; пояснювати можливі передумови формування вад розвитку.

- Інтерпретувати будову органів статевої системи людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу в різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної та репаративної регенерації.

Тема 55. ЧОЛОВІЧА СТАТЕВА СИСТЕМА. СПЕРМАТОГЕНЕЗ. СІМ ’ ЯНИКИ. ДОДАТКОВІ ЗАЛОЗИ ЧОЛОВІЧОЇ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ.

Загальна характеристика. Джерела та хід розвитку. Функції. Принципи регуляції. Зв'язок з гіпоталамо-гіпофізарною системою.

Яєчко (сім’яник): локалізація, будова і функції. Строма яєчка: будова, функціональне значення. Інтерстиційні ендокриноцити яєчка, їх будова і функція. Мішені та біологічні ефекти тестостерону.

Звивисті сім'яні трубочки, будова стінки. Сперматогенний епітелій. Сустентоцити (підтримувальні клітини Сертоллі): будова, базальний і адлюмінальний компартменти, функціональне значення.

Гематотестикулярний бар'єр.

Сперматогенез: цикл і хвиля сперматогенезу. Стадії сперматогенезу, процеси, які відбуваються та їх біологічний сенс. Сперматогенні клітини: стовбурові клітини – сперматогонії, первинні і вторинні сперматоцити, сперматиди, їх будова і набір хромосом. Сперміогенез: фази. морфологічні появи, молекулярні детермінанти. Цитофізіологія сперматозоїду. Умови і регуляція сперматогенезу.

Гістофізіологія сім’яника у різні вікові періоди: дитинство, статеве дозрівання, зрілий вік, старіння.

Сім'явиносні шляхи: інтратестикулярні та позатестикулярні трубочки і протоки, загальна будова. Над'яєчко (придаток яєчка): виносна проточка яєчка, протока над'яєчка, їх будова і функціональне значення. Сім'явиносна протока. Сім'явипорскувальна протока. Чоловічий сечівник: частини, загальна будова, слизова оболонка, види епітелію.

Додаткові залози. Загальна будова, функціональне значення.

Пухирчаста залоза (сім’яні пухирці). Будова, характеристика секрету, роль в утворенні сперми.

Передміхурова залоза: зони, групи залоз, характеристика строми і паренхіми. Залози простати: особливості будови, характеристика секрету, клітинний склад, простатоцити, основні епітеліоцити, ендокриноцити передміхурової залози, регуляція секреторного циклу екзокриноцитів, транспорту секрету, проліферації клітин. Вікові зміни.

Залоза цибулини сечівника (цибулинно-сечівникова залоза): будова, функціональне значення.

Сперма (еякулят): склад сперми. Спермограма. Структурний ті хімічний склад, діагностичне значення.

Зовнішні статеві органи. Статевий член (прутень), його будова, васкуляризація та іннервація. Печеристі і губчасте тіла: перекладки й печери. Судинна система, її регуляція.

Тема 56. ЖІНОЧА СТАТЕВА СИСТЕМА. ЯЄЧНИКИ. ОВОГЕНЕЗ.

Яєчник: джерела та хід розвитку, загальний план будови, функції. Білкова оболонка яєчника: будова, поверхневий епітелій, перебудова протягом онтогенезу. Кіркова речовина: фолікули, особливості строми. Мозкова речовина: ворітні клітини, їх будова і функціональне значення.

Фолікули яєчника: складові компоненти: первинний ооцит, фолікулярний епітелій, прозора оболонка, тека. Гематооваріальний бар’єр.

Види фолікулів. Фолікулогенез. Овуляція: механізми, регуляція, біологічне значення. Атрезія фолікулів.

Жовте тіло: фази розвитку (лютеогенез).

Гормони яєчника: мішені та біологічні ефекти.

Овогенез: фази, їх сутність, просторово-хронологічна характеристика, морфологічні прояви, зв'язок з фолікулогенезом.

Гістофізіологія яєчника у різні вікові періоди: до і під час статевого дозрівання, фертильний період, під час вагітності і лактації, менопауза.

Тема 57. ЖІНОЧА СТАТЕВА СИСТЕМА. ОВАРІАЛЬНО-МЕНСТРУАЛЬНИЙ ЦИКЛ. МАТКА. ПІХВА. МАТКОВІ ТРУБИ.

Менструальний цикл та його фази, зв'язок з гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальною системою регуляції. Морфогенез ендометрію в різні фази циклу, регуляція, біологічне значення.

Внутрішні статеві органи: джерела та хід розвитку, загальний план будови, оболонки, тканинний склад, функціональне значення.

Маткові труби: частини, будова та функції, особливості клітинного складу покривного епітелію, його зміни у різні фази оваріального циклу. Структурні основи транспорту гамет та зиготи.

Матка. Будова стінки (ендометрій, міометрій, периметрій). Ендометрій: шари, тканинний склад, особливості кровопостачання базального та функціонального шарів. Покривний епітелій: клітинний склад, будова і регуляція. Маткові залози: частини, їх функціональне значення. Маткові епітеліальні стовбурові клітини, фізіологічна та репаративна регенерація едометрію.

Менструальний цикл та його фази, зв'язок з гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальною системою регуляції. Морфогенез ендометрію в різні фази циклу, регуляція, біологічне значення.

Міометрій: шари, тканинний склад, функції.

Зміни будови матки (ендометрію та міометрію) під час вагітності.

Шийка матки: відділи, будова слизової оболонки, залоза шийки матки, регуляція, характеристика секрету, цитологічне дослідження мазків-відбитків епітелію шийки матки: критерії, діагностичне значення.

Гістофізіологія матки у різні вікові періоди: до і під час статевого дозрівання, фертильний період, під час вагітності і лактації, менопауза.

Піхва: джерела розвитку, будова стінки, зміна епітелію слизової оболонки у різні фази менструального циклу.

Тема 58. МЕДИЧНА ЕМБРІОЛОГІЯ. РАННІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ. ПРОВІЗОРНІ ОРГАНИ.

Періоди ембріогенезу: загальна характеристика, тривалість, локалізація.

Критичні періоди розвитку.

Прогенез: ключові події, можливості й механізми хромосомних аберацій, фактори, що впливають на їх частотуЗапліднення: місце та умови здійснення, характеристика гамет, що беруть участь у заплідненні. Фази запліднення. Дистантна взаємодія гамет: капацитація, хемотаксис, реотаксис. Умови та структурні детермінанти транспорту гамет. Контактна взаємодія гамет. Акросомна реакція: послідовність подій, молекулярні детермінанти пенетрацї прозорої оболонки, біологічне значення. Кортикальна реакція: механізми, прояви, реакція прозорої оболонки, біологічне значення. Реакція прозорої зони. Сингамія: послідовність подій, метаболічні та структурні зміни протягом сингамії. Утворення зиготи: процесінг жіночого та чоловічого про нуклеусів, реплікація, підготовка до першого поділу дроблення.

Поняття про екстракорпоральне запліднення і клонування.

Дроблення: локалізація, характеристика, умови транспорту зародку. Бластомери: характеристика, типи, особливості клітинного циклу. Утворення бластоцисти: трофобласт, ембріобласт (внутрішня клітинна маса). Багатоплідна вагітність. Моно- та дизиготні близнюки.

Ембріональні стовбурові клітини: властивості. Можливості використання у репаративній медицині.

Імплантація: локалізація, умови, характеристика, фази. Рецептивність ендометрію: маркери і фактори, що на неї впливають. Взаємодія між трофобластом та ендометрієм: молекулярні і структурні детермінанти, регуляція, морфогенез ендометрію і трофобласту під час імплантації. Поняття про ектопічну вагітність.

Гаструляція: сутність, морфогенетичні події, фази, терміни. Рання гаструляція: деламінація, утворення гіпобласту та епібласту, міграція клітин. Формування амніону, жовткового мішку, хоріону, алантоїсу: будова стінки, функціональне значення. Діагностика вагітності: терміни і маркери.

Пізня гаструляція: терміни, події. Ембріональний диск, напрямки міграції клітин. первинна смужка та первинний вузлик. Утворення зародкових листків та ното хорди.

Ембріональна індукція: молекулярно-генетичні детермінанти, роль у гісто- і органогенезі.

Нейруляція і морфогенез нервової системи: терміни, послідовність, генетичні детермінанти, молекулярні механізми, можливі аномалії розвитку.

Сомітний період. Утворення целому.

Трофіка зародку. Ворсинки хоріону. Плацентація: терміни, морфогенез, регуляція, функціональне значення.

Плацента: частини, будова, функціональне значення. Утворення целому.

Ембріональна індукція: молекулярно-генетичні детермінанти, роль у гісто- і органогенезі.

Нейруляція і морфогенез нервової системи: терміни, послідовність, генетичні детермінанти, молекулярні механізми, можливі аномалії розвитку.

Провізорні органи людини: хоріон, амніон, жовтковий мішок, алантоїс, пуповина. Плацента людини, її розвиток, будова та функції. Зміни ендометрію при вагітності, плодові оболонки. Система "мати-плід". Поняття про критичні періоди ембріогенезу та онтогенезу. Перебудова органів жіночої статевої системи під час вагітності.

Молочна залоза.

Тема 59. КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК (ДІАГНОСТИКА ПРЕПАРАТІВ) ЗА ТЕМАМИ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 5.

Демонстрація студентом оволодіння практичними навичками. Вміння ідентифікувати мікропрепарат за його структурними особливостями та тинкторіальними властивостями. Вміння визначити та вивести на вказівку певну структуру в препараті. Мотивувати свою відповідь. Визначати ультрамікроскопічні структури на ЕМ-мікрофотографії, аналізувати їх функціональний стан за особливостями будови.

Тема 60. КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ (ТЕСТИ КРОК 1) ЗА ТЕМАМИ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 4-5.

Демонстрація студентом засвоєння тестів формату КРОК 1 з тем змістового модуля 1.

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 1-2.

Дата добавления: 2015-04-30