Виникнення і розвиток товарознавства

Товарознавство виникло й формувалося разом із розвитком товарного виробництва і торгівлі. Перша кафедра товарознавства (рослинних і тваринних фармацевтичних матеріалів) була заснована 1549 року в Падуанському університеті (Італія). На Русі виникнення товарознавства відносять до середини XVI століття. У той час почався перехід від ремісничого до промислового виробництва, що привело до збільшення кількості товарів та розширення їх асортименту. Стала більш пожвавленою міжнародна торгівля. Це викликало необхідність оцінювати й зіставляти товари за

міжнародними стандартами. З'явилися керівництва з описом товарів і рекомендаціями щодо їх використання. Так, у 1575 році було видано «Торгову книгу», в якій «...описані всяких земель товари різноманітні».

Товарознавство початку XVI — середини XVIII століть мало суто описовий характер, і цей період його розвитку називають товарознавчо-описовим: воно вивчало зовнішні ознаки товарів, здебільшого експортно-імпортних (хутро, льон та ін.), без їх класифікації, часто в алфавітному порядку. Наприкінці XVII століття були розроблені перші технічні умови на льон.

У XVIII столітті завдяки розвитку виробництва, успіхам природничих наук і створенню нових технологій виробництва товарознавство набуває товарознавчо-технологічного характеру. Як самостійна навчальна дисципліна товарознавство вводиться в середніх і вищих комерційних навчальних закладах наприкінці XVIII століття. Отже, другий період називають товарознавчо-технологічним, бо основна увага тоді приділялася вивченню споживчих властивостей товарів і впливу на них технологічних процесів виробництва.

Третій період розвитку товарознавства (від початку XIX століття до сих пір) називають товарознавчо-формуючим, тому що товарознавча діяльність почала активно впливати на формування асортименту і створення якості товарів. Більше уваги стало приділятися розробці теоретичних основ товарознавства, класифікації товарів та їх споживчих властивостей, питанням товарознавчої оцінки, управління якістю товарів. У товарознавстві було виділено теоретичну і практичну частини.

Основоположником сучасного товарознавства в Росії вважається професор Казанського і Московського університетів М. Я. Кітарри (1825—1880 pp.). У праці «Публічний курс товарознавства» він уперше сформулював концепцію товарознавства й розробив принципи класифікації товарів.

Істотний внесок у розвиток товарознавства зробили М. А. Архангельський, Ф. В. Цереветінов, М. В. Чернов, М. Е. Сергєєв, Б. Ф. Сергєєв та ін.

Глава 1

Предмет фармацевтичного і медичного товарознавства

1.3. ЗВ'ЯЗОК ТОВАРОЗНАВСТВА З ІНШИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ

Методом вивчення споживчих властивостей товарів є комплексний соціально-економічний і природничона-уковий системний підходи, що передбачають широке використання відомостей і даних різних галузей науки, тісний взаємозв'язок з ними.

Багато споживчих властивостей товарів за своєю природою є хімічними, фізичними й т. д., тому при визначенні показників цих властивостей, при розробці методів дослідження якості товарів і чинників, що впливають на нього і сприяють збереженню, широко послуговуються законами фізики, хімії, біології та інших наук.

Товарознавство пов'язане з матеріалознавством і технологією виробництва, тому що від властивостей вихідних матеріалів і технології залежить якість готових товарів. Вивчення технологічних дисциплін допомагає зрозуміти, як окремі технологічні процеси створюють необхідні якості товарів.

При вивченні фармацевтичних товарів, які є синтетичними і фітохімічними препаратами, важливого значення набувають знання з органічного та неорганічного хімічного синтезу, а також технології екстрагування й виділення біологічно активних речовин із рослинної сировини та доведення їх до лікарської форми.

Оцінка якості товарів неможлива без знання основ метрології, математики і математичної статистики.

Маркетинг і організація економіки фармації дають необхідні знання про методи вивчення попиту на ринку, планування товарообігу й аналізу господарської діяльності аптек, складів, магазинів «Медтехніка» й «Оптика», лікувальних установ.

Знання з мікробіології дають можливість досліджувати зміни, що відбуваються в товарах під впливом мікроорганізмів, і розробити заходи щодо запобігання псуванню товарів.

Наявність знань із фармакології і фармакокінетики дає підстави для правильного розуміння призначення лікарських препаратів та їх застосування в лікувальному процесі. Крім цього, знання медико-біологічного циклу дозволяє ви-

користовувати їх, наприклад, при класифікації лікарських засобів і готових лікарських форм за фармакологічною дією. Для характеристики естетичних властивостей товарів медичного призначення в товарознавстві широко вдаються до методів технічної естетики.

Дата добавления: 2015-04-30