Благородні й дорогоцінні метали

КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ ТА ЇХ СПЛАВИ

Для виробництва товарів медичного призначення широко використовують кольорові метали — алюміній, мідь, цинк, нікель, магній та їх сплави, а також дорогоцінні метали.

Мідь та її сплави. Мідь стійка до корозії, має малу оки-снюваність, добре обробляється тиском, легко штампується.

Латунь — сплав міді з цинком або з цинком та іншими елементами. Для виготовлення медичних виробів використовується латунь марок Л62, ЛбЗ і ЛС59-1 (буква Л — латунь, цифри — середня кількість міді у відсотках). Вміст цинку визначають розрахунками: 100 % — це вміст міді; наприклад, у латуні марки Л62 цинку буде 38 %.

Латунь Л62 застосовується для виготовлення стерилізаторів, катетерів, зондів, ватотримачів; Л63 — для виготовлення

Металеві матеріали, при датні для виготовлення медичних виробів 47

скобок, що накладають на пуповину, оправ дзеркал; ЛС59-1 — для арматури шприців, канюль, голок, троакарів тощо.

Бронза — сплав міді з оловом та іншими кольоровими металами (алюмінієм, кремнієм, залізом, марганцем). Ці сплави поділяють на олов'яні і безолов'яні. Із бронзи виготовляють арматуру приладів і апаратів.

Нейзільбер (МНЦ-15-20) — сплав міді з цинком і нікелем. Він легкий, має малу теплопровідність, застосовується для виготовлення трахеотомічних трубок, канюль, очних ложок, зондів Воячека, скобок Мішеля.

Алюміній та його сплави. Використовуються сплави алюмінію з міддю, марганцем, нікелем (дюралюміній), кремнієм (силумін), алюмінієвим брухтом (повторний ливарний сплав).

Титан і його сплави. За міцністю титан подібний до конструкційних сталей, а за корозійною стійкістю перевершує високолеговані нержавіючі сталі.

Тривкий сплав ВТ5-1 (5 % алюмінію і 2,5 % олова) застосовується для інструментів, призначених для з'єднання кісток.

Сплав ВТ-14 (5 % алюмінію, 3 % молібдену, 1 % ванадію) використовується для виготовлення затискних мікрохірургічних інструментів.

У медичній практиці знаходить застосування тантал як шовний матеріал (скоби для зшивальних апаратів).

З віталіуму виготовляють цвяхи для з'єднання кісток.

Благородні й дорогоцінні метали відрізняються від інших кольорових металів комплексом позитивних властивостей — приємним зовнішнім виглядом, корозійною стійкістю, здатністю прокатуватися в найтонпіі плівки, високою температурою плавлення. До дорогоцінних металів відносять: срібло, золото, платину і метали платинової групи — паладій, рутеній, родій, іридій та ін. Із срібла виготовляють окремі види офтальмологічних інструментів, трахеотомічні трубки, кліпси для накладання на кровоносні судини головного мозку. Із платини виготовляють деякі голки. Золото використовується в зубопротезуванні, а також як електроди та інші вироби медичного призначення.

Глава 5

Полімерні матеріали і пластичні маси у фармації

Пошук нових допоміжних речовин і матеріалів, розробка нових лікарських форм і виробів фармацевтичного призначення спрямовані на:

— підвищення якості ліків;

— поліпшення їх зовнішнього вигляду;

— забезпечення стабільності в процесі зберігання.
Полімери прямо або опосередковано вступають у кон
такт з організмом.

За впливом на організм вирізняють полімерні матеріали:

> біоінертні, що не разкладаються в організмі (кремній,
органічні полімери, поліолефіни, полікарбонат та ін.);

> біосумісні, що поступово розчиняються або деструктують
в організмі (полівініловий спирт, полівінілпіролідон, по-
ліакрил-аміди й ін.);

> біонесумісні, що спричиняють ушкодження тканин ор
ганізму (поліантрацени, деякі поліаміди, фенолформаль-
дегіди тощо);

> біоактивні, спрямованої дії (полімерні лікарські речо
вини).

Біоінертні та біосумісні полімерні матеріали дедалі частіше використовуються в технології виготовлення таких ліків:

— мазевих і супозиторних основ (рідкі й тверді поліети-
леноксиди, водорозчинні ефіри целюлози);

— загусників для одержання розчинів пролонгованої дії
(полівініловий спирт, полівінілпіролідон, водорозчинні ефі
ри целюлози);

— емульгаторів і солюбилізаторів (твіни, модифіковані
аеросили: етасил та ін.);

— плівкоутворювачі для таблеток (водорозчинні ефіри
целюлози, сополімери акрилової та метакрилової кислот
тощо).

Упровадження в медичну практику нових допоміжних речовин класу полімерів відіграло велику роль у технології ліків та створенні нових лікарських форм, таких як макро-капсули, аерозолі, лікувальна жувальна гумка, очні лікарські плівки й т. п.

У ряді випадків використовують сполуки, що розчиняються (з неоднаковою швидкістю) як у лужному, так і в кислому середовищах, але не розчиняються в нейтральному середовищі.

Нові допоміжні речовини класу полімерів сприяли вдосконаленню технології, підвищенню якості й ефективності біологічної доступності традиційних лікарських форм — таблеток, мазей, супозиторіїв, екстрактів, очних крапель і т. п.

Таблетки з використанням пористих іонообмінних смол застосовують для пролонгування дії деяких ліків, які вводять перорально.

Розроблено методи створення таблеток із багатошаровим полімерним покриттям.

Біоінертні полімери широко використовуються також у вигляді таропакувальних і закупорювальних засобів для медикаментів.

Прикладом біоактивних полімерів спрямованої дії слугують вінілін і бальзам Шостаковського (полівінілбутило-вий ефір). Здебільшого біоактивні полімери одержують шляхом хімічного зв'язування біоінертних або біосумісних полімерів з лікарськими речовинами — антибіотиками, сульфаніламідами, алкалоїдами, антитромбогенними речовинами, такими як гепарин та ін.

Як полімерні матеріали найчастіше використовують полівініловий спирт, полівінілпіролідон, поліакриламіди, розчинну целюлозу й ін.

Основними типами пластмасових матеріалів є: поліетилен високого і низького тиску, блоковий і ударний полістирол, акрилонітрилбутадієнстирольний пластик, полівінілхло-ридна плівка, целофан і комбіновані матеріали. Критеріями оцінки досліджуваних марок пластмас для застосування у фармацевтичній практиці слугують санітарно-хімічні й токсикологічні дослідження, а також показники, що характеризують якість і цілісність препаратів.

Дата добавления: 2015-04-30