Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Фитопрофилактика




Імунітет: види імунітету та фактори, що на нього впливають. Методи підвищення імунологічної витривалості організму: загартування, фітопрофілактика, харчові добавки, що відповідають потребам населення певного регіону України. Причини виникнення імунодефіциту людини.

Імунітет (лат. immunitas — звільнення) — прояв спрямованих на збереження сталості внутрішнього середовища захисних реакцій організму проти генетичне чужорідних речовин (антигенів). Якщо антигенами є мікроорганізми або токсини, розвивається інфекційний, або антитоксичний, імунітет; при пересаджуванні чужорідних клітин, тканин і органів — трансплантаційний імунітет; у відповідь на виникнення пухлин — протипухлинний імунітет тощо. Найчастіше поняття "імунітет" означає несприйнятливість до збудників інфекційних хвороб.

Імунітет буває природним (спадковий і набутий) і штучний. Спадковий імунітет обумовлений захисною функцією ряду тканин, наприклад, шкіри, слизових оболонок. Шкіра не тільки затримує на поверхні патогенні мікроби але й виділяє речовини, які знищують їх. Бактерицидними властивостями наділені слина та шлунковий сік людини. Набутий імунітет виникає у людей які перенесли інфекційне захворювання або після введення їм вакцин і сироваток.

Для того, щоб набути штучний імунітет, використовують вакцину (активний імунітет) – препарат з ослабленою вірулентністю мікроорганізмів і сироватки (пасивною) – готові захисні речовини (антитіла).

Природний імунітет — несприйнятливість до інфекційних захворювань, яка передалась у спадок дитині від матері (природжений) або виникла після перенесення хвороби (набутий).

Нині розроблені методи, що дають змогу створювати штучний імунітет.

Активний штучний імунітет виробляється в результаті введення в організм ослаблених або вбитих збудників інфекції. Це викликає легку форму хвороби, під час якої в організмі утворюються специфічні антитіла і людина стає несприйнятливою протягом тривалого часу до того захворювання, проти якого було зроблено щеплення. Таке щеплення використовують проти поліомієліту, туляремії, коклюшу та інших хвороб.

Профілактичне щеплення відіграє важливу роль у боротьбі з інфекційними хворобами.

Пасивний імунітет створюють введенням в організм лікувальних сироваток, що містять готові антитіла проти збудників хвороб. Цей імунітет зберігається впродовж кількох місяців. Лікувальні сироватки добувають з крові тварин (частіше коней), яким поступово вводять все більші Дози інфекційного матеріалу. В крові тварини накопичуються антитіла. Періодично таку кров відбирають і виготовляють з неї лікувальну сироватку.

Загартування – одна з важливих частин фізичного виховання, що

відноситься до самостійний занять. Основні фактори загартування –

повітря, вода, сонце – у поєднанні з фізичними вправами підвищують

функціональні резерви організму і його стійкості до мінливості довкілля

(підвищеної або пониженої температури повітря, води зниження

атмосферного тиску).

Это - целенаправленное применение растений в целях оздоровления организма.

активизация защитных сил организма. а) растения в питании человека;

б) растения для усиления защитных (адаптогенных) свойств организма (авитаминоза);

в) растения для активации мышечной и умственной деятельности; для повышения работоспособности;

г) растения - антистрессоры;

д) растения для долголетия;

е) растения в профилактике отдельных болезненных состояний;

ж) фиточай для индивидуального использования:

- фито для детей и взрослых;

- при простудах;

- для укрепления здоровья.

з) применение лекарственных растений в косметике (мази, растительные масла, эфирные масла).

Харчові добавки — це речовини, які додають у продукти з технологічних міркувань, щоб зберегти і підвищити смак, щоб вони не псувалися, не змінили колір і консистенцію, зовнішній вигляд. Деякі добавки використовувались протягом століть, наприклад, для збереження їжі - оцет, сіль (соління бекону і ін.), або використання діоксиду сірки у в деяких винах (E220[1]). З появою оброблених харчових продуктів у другій половині 20-го століття, було введено багато інших добавок, як природного, так і штучного походження.

Для регулювання цих добавок, а також щоб інформувати споживачів, кожній добавці присвоюється унікальний номер, званий як "Е число", який використовується в Європі для всіх затверджених добавок. Ця схема нумерації прийнята і видана Міжнародною Комісією Codex Alimentarius.

Етіологія (причини виникнення ВІЛ інфекції) Вірус імунодефіциту людини належить до підкласу лентивірусів класу ретровірусів. За структурними антигенами розрізняють ВІЛ-1 і ВІЛ-2.

При кімнатній температурі у висушеному стані вірус збері-гається в зовнішньому середовищі 4-6 дні, у вологому середовищі - 15 діб. Під дією нагрівання при 56 °С протягом 30 хв його титр зменшується в 100 разів, а при 80-100 °С вірус цілком інактивується. Його біологічна активність знижується в кислому середовищі. Протягом 10 хв вірус інактивується в більшості дезінфікуючих розчинів (6%-й розчин перекису водню, ефір, ацетон, 20%-й розчин спирту, формальдегід, 0,2%-й розчин гіпохлориду й ін.). Проте він відносно стійкий до ультрафіолетового опромінення й іонізуючої радіації, заморожування.

Тільки хвора людина є джерелом інфекції. Вірус концентрується в лімфоцитах, макрофагах, моноцитах, спермі, вагінальному секреті. Його можна виділити з уciх біологічних середовищ людини: крові, сперми, вагіналыюго секрету, слини, сечі, калу, сліз. Антигени ВІЛ виявляються в навколоплідних водах.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-04-30; Просмотров: 1140; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.