Методика розрахунку

Випуск стічних вод здійснюється у межах населеного пункту.

Розрахунок С_ГДС для водовипуску, розташованого у межах населеного пункту, проводиться для господарчо-побутовоїкатегорії водокористування!

9.1. Для зосереджених водовипусків.

При використанні зосереджених водовипусків для скиду стічних вод у водоток у межах населеного пункту норми якості води мають виконуватися вже в самій стічній воді (“на трубі”).

У разі, коли всі близько розташовані водовипуски зосередженого типу, кожен з них розраховується окремо, як самостійний окремий водовипуск у межах населеного пункту.

Завислі речовини.

Концентрація на межі зони початкового розведення останнього водовипуску при фактичному скиді стічних вод в кожному випуску :

,

або + і так далі,

σ₁ σ₂ σ₃

де С_ф – концентрація завислих речовин в річці, мг/дм³;

С_ст – концентрація завислих речовин в стічній воді, мг/дм³;

Якщо σ≤ 0, то σприймаємо рівною 0.

Зміна вмісту завислих речовин повинна відповідати нормативу на межі зони початкового розведення останнього водовипуску:

,

Δ₁ Δ₂ Δ₃

причому Δ₁ + Δ₂ + Δ₃ = Δ,

де С_ГДС – величина гранично допустимого скиду, мг/дм³;

Δ – допустима величина перевищення фонової концентрації у водному об'єкті при скиді в нього стічних вод, мг/дм³. Для господарчо-побутової категорії Δ=0,75 мг/дм³ (див. Загальні вимоги);

n_н – кратність початкового розведення від даного водовипуску до загального контрольного створу.

Кінцева величина ГДС не повинна перевищувати фактичний скид, тобто:

Δ ₁ ≤ σ ₁;

Δ ₂ ≤ σ ₂;

Δ ₃ ≤ σ ₃.

Якщо σ ₁ (або σ ₂ або σ ₃) ≤ 0, то σ ₁ (або σ ₂ або σ ₃) приймаємо рівною 0 і, відповідно, Δ₁ (або Δ ₂ або Δ ₃) =0.

Таким чином, величини Δ ₁, Δ ₂ і Δ ₃ встановлюються самостійно з урахуванням того, щоб не перевищували відповідно σ₁, σ₂ і σ₃, а в сумі дорівнювали Δ.

Величина гранично допустимого скиду стічних вод щодо кожного випуску розраховується за формулою:

;

;

.

Пам'ятай! Завжди С_ГДС ≤ Сст, тобто якщо при розрахунку виходить в якомусь з випусків С_ГДС > С_ст (наприклад, якщо С_ф > C_ст), то приймаємо С_ГДС = С_ст.

9.2. Для розсіювальних водовипусків.

Якщо скид зворотних вод у водотік здійснюється у межах населеного пункту через близько розташовані розсіювальні водовипуски, то ГДС повинен забезпечити норми якості води господарчо-побутової категорії водокористування на межі зони початкового розведення останнього розсіювального водовипуску.

Для проведення розрахунків необхідно оцінити стан водного об'єкту відповідно до цієї категорії водокористування, тобто визначити наявність резерву асимілюючої здатності (РАЗ).

Тому для кожної речовини існує дві розрахункові ситуації, коли:

– РАЗ існує;

– РАЗ не існує.

РАЗ існує, якщо:

– для речовин із Загальних вимог або 3-го і 4-го класів небезпеки, або єдиних у своїй ЛОШ має виконуватися умова:

;

– для речовин 1-го або 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ має виконуватися умова:

.

Таким чином, при розрахунку необхідно визначити наявність РАЗ і далі розраховувати за однією з двох нижченаведених методик.

9.2.1. Розрахунок С_ГДС для розсіювального водовипуску, коли РАЗ існує.

Завислі речовини.

Розрахунок проводиться аналогічно, як для зосереджених водовипусків у межах населеного пункту.

Речовини, що знаходяться в Загальних вимогах або належать до 3-го і 4-го класів небезпеки, а також речовини, єдині у своїй ЛОШ.

Концентрація на межі зони початкового розведення останнього водовипуску при фактичному скиді стічних вод в кожному випуску визначається за формулою:

або + і так далі,

σ₁ σ₂ σ₃

де С_ф – концентрація речовини в річці, мг/дм³;

С_ст – концентрація речовини в стічній воді, мг/дм³.

Якщо σ≤ 0, то σприймаємо рівною 0.

Концентрації речовин повинні відповідати нормативу на межі зони початкового розведення останнього розсіювального водовипуску:

,

Δ₁ Δ₂ Δ₃

причому Δ₁ + Δ₂ + Δ₃ = ГДК_i - С_{ф i},

де С_ГДС – величина гранично допустимого скиду, мг/дм³;

ГДК_i – гранично допустима величина концентрації речовини в контрольному створі, мг/дм³;

n_н – кратність початкового розведення від даного водовипуску до загального контрольного створу.

Кінцева величина ГДС не повинна перевищувати фактичний скид, тобто:

Δ₁≤σ ₁;

Δ₂≤σ ₂;

Δ₃≤σ ₃.

Якщо σ ₁ (або σ ₂ або σ ₃) ≤ 0, то σ ₁ (або σ ₂ або σ ₃) приймаємо рівною 0 і, відповідно, Δ₁ (або Δ₂ або Δ₃ ) =0.

Таким чином, величини Δ₁, Δ₂ і Δ₃ встановлюються самостійно з урахуванням того, щоб не перевищували відповідно σ₁, σ₂ і σ₃, а в сумі дорівнювали ГДК_i - С_{ф i}.

Величина гранично допустимого скиду стічних вод по кожному випуску розраховується за формулою:

;

;

.

Пам'ятай. Завжди С_ГДС ≤ С_ст, тобто якщо при розрахунку виходить в якомусь з випусків С_ГДС > С_ст (наприклад, якщо С_ф > C_ст), то приймаємо С_ГДС = С_ст.

Речовини 1-го і 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ.

При скиді у водний об'єкт стічних вод, що містять речовини 1-го і 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ, недостатньо, щоб по кожній речовині в контрольному створі дотримувалася ГДК.

Для цих речовин діє принцип сумації:

,

де К_i – коефіцієнт, що враховує ефект сумації. Знаходиться для кожної з речовин за формулою:

(перша умова),

де С_i^{факт.к.с.} – концентрація речовини в контрольному створі при випуску стічних вод з концентрацією С_ст:

+ і так далі,

σ₁ σ₂ σ₃

де С_ф – концентрація речовини в річці, мг/дм³;

С_ст – концентрація речовини в стічній воді, мг/дм³.

Обов'язково має виконуватися умова:

(друга умова).

Якщо умова не виконується, проводиться зниження K_i для всіх речовин 1 - го або 2-го КН у цій ЛОШ, або декілька, або будь-якого одного, так, щоб ∑K_i=1. При зниженні K_i, зазвичай, користуються співвідношенням:

(третя умова).

Таким чином, величина K_i знаходиться в інтервалі:

.

Проте третя умова може виконуватися не завжди, тобто коли С_ф > С_i^{факт.к.с.,} виникає суперечність, в цьому випадку третьою умовою нехтують (конфлікт першої і третьої умов). Також третьою умовою нехтують і тоді, коли необхідно зменшити К_i, щоб в сумі вони дорівнювали 1, а третя умова не дозволяє цього зробити (конфлікт другої і третьої умов).

Після того, як сума K_i не перевищує 1, в контрольному створі повинно забезпечуватися:

,

Δ₁ Δ₂ Δ₃

причому Δ₁ + Δ₂ + Δ₃ = К_i· ГДК_i - С_{ф i},

де С_ГДС – величина гранично допустимого скиду, мг/дм³;

ГДК_i – гранично допустима величина концентрації речовини в контрольному створі, мг/дм³;

n_н – кратність початкового розведення від даного водовипуску до загального контрольного створу.

Кінцева величина ГДС не повинна перевищувати фактичний скид, тобто:

Δ₁≤σ ₁;

Δ₂≤σ ₂;

Δ₃≤σ ₃.

Якщо σ ₁ (або σ ₂ або σ ₃) ≤ 0, то σ ₁ (або σ ₂ або σ ₃) приймаємо рівною 0 і, відповідно, Δ₁ (або Δ₂ або Δ₃ ) =0.

Таким чином, величини Δ₁, Δ₂ і Δ₃ встановлюються самостійно з урахуванням того, щоб не перевищували відповідно σ ₁, σ ₂ і σ ₃, а в сумі дорівнювали К_i· ГДК_i - С_{ф i}.

Величина гранично допустимого скиду стічних вод по кожному випуску розраховується за формулою:

;

;

.

Пам'ятай. Завжди С_ГДС ≤ С_ст, тобто якщо при розрахунку виходить в якомусь з випусків С_ГДС > С_ст (наприклад, якщо С_ф > C_ст), то приймаємо С_ГДС = С_ст.

9.2.2. Розрахунок С_ГДС для розсіювального водовипуску, коли РАЗ не існує.

Якщо РАЗ відсутній, то норми якості води мають дотримуватися вже в самій стічній воді (“на трубі”). Таким чином, розрахунок С_ГДС проводиться аналогічно зосередженим водовипускам у межах населеного пункту (див. п. 1.1).

Пам'ятка для вирішення завдань щодо розрахунку С_ГДС для декількох випусків у межах населеного пункту:

1. Завислі речовини завжди розраховуються згідно п. 9.1.

2. Для решти всіх речовин і показників. У разі, коли застосовуються водовипуски різного типу (тобто і зосереджені (С), і розсіювальні (Р) одночасно), спочатку необхідно визначити С_ГДС для зосереджених водовипусків (згідно п. 1.1) – тобто як для окремих зосереджених водовипусків.

3. Визначається місцеположення контрольного створу: після останнього розсіювального водовипуску.

4. Після того, як зосереджені водовипуски розраховані, для контрольного створу складається рівняння за визначенням С_i^{факт.к.с.}, в якому беруть участь тільки ті водовипуски, які знаходяться до останнього розсіювального водовипуску, включаючи і його самого. Причому, якщо до їх числа потрапляє(ють) і зосереджені водовипуски, то замість С_ст підставляється С_ГДС. і контрольний створ знаходитиметься на межі зони початкового розведення останнього розсіювального водовипуску. Для всіх зосереджених водовипусків, розташованих після останнього розсіювального – норма "на трубі".

Наприклад, порядок розташування водовипусків: С₁–С₂–Р₃–С₄.

Послідовність рішення.

Спочатку визначаємо С_ГДС для випусків С₁, С₂ і С₄ окремо для кожного.

Контрольний створ розташований після випуску Р₃, на межі його зони початкового розведення.

Потім щодо контрольного створу складаємо рівняння для С_i^{факт.к.с.}, але без урахування випуску С₄, і для випусків С₁ і С₂ замість С_ст підставляємо вже знайдені значення С_ГДС:

.

Таким чином С_i^{факт.к.с.} = Сф _i + Δ₁+ Δ₂ + σ ₃,

де Δ₁ і Δ₂вже не змінюються, а необхідно визначити тільки σ ₃.

Далі завдання вирішується за вищенаведеною методикою з урахуванням конкретної речовини або показника.

Випуск стічних вод здійснюється поза межами населеного пункту.

Розрахунок С_ГДС для водовипуску, розташованого поза межами населеного пункту, проводиться для рибогосподарськоїкатегорії водокористування.

У даній методиці немає різниці, які використовуються водовипуски – розсіювальні або зосереджені. Норми якості води (ГДК) даної категорії водокористування повинні виконуватися в контрольному створі, розташованому на відстані не більше 500 м нижче за течією від останнього випуску стічних вод.

Для проведення розрахунків необхідно визначити, чи існує РАЗ.

Тому для кожної речовини існує дві розрахункові ситуації, коли:

– РАЗ існує;

– РАЗ не існує.

РАЗ існує, якщо:

- для речовин із Загальних вимог або єдиних у своїй ЛОШ має виконуватися умова:

;

- для речовин з однаковими ЛОШ має виконуватися умова:

.

Таким чином, при розрахунку необхідно визначити наявність РАЗ і далі розраховувати за однією з двох нижченаведених методик.

Розрахунок дуже схожий на аналогічний розрахунок у межах населеного пункту. Відмінність полягає у тому, що тут використовується кратність повного розведення n.

9.2.3. Розрахунок С_ГДС, коли РАЗ існує.

Завислі речовини.

Для завислих речовин поза межами населеного пункту розрахунок завжди однаковий, незалежно від існування РАЗ.

Розрахунок проводиться аналогічно п. 9.2.1,

але, де Δ – допустима величина перевищення фонової концентрації у водному об'єкті при скиді в нього стічних вод, мг/дм³. Для рибогосподарської вищої і першої категорій Δ=0,25 мг/дм³, а для рибогосподарської другої категорії Δ=0,75 мг/дм³ (див. Загальні вимоги);

а замість n_н підставляємо n – кратність повного розведення даного водовипуску.

Речовини, що знаходяться в загальних вимогах або єдині у своїй ЛОШ.

Розрахунок проводиться аналогічно п. 9.2.1,

але, ГДК – для рибогосподарської категорії водокористування;

а замість n_н підставляємо n – кратність повного розведення даного водовипуску.

Дата добавления: 2015-04-30