Ігри XXIX Олімпіади Пекін (Китай) 2008 рік

(8 серпня – 24 серпня)

Виступало 11099 спортсмена з 204 країн,

розіграли 302 комплектів нагород у 28 видах спорту.

Перемога Пекіна дозволила провести треті Ігри в історії Олімпіад на азійському континенті, що за словами китайських керівників свідчило про визнання міжнародним співтовариством громадської стабільності, соціального прогресу та економічного процвітання Китаю. І китайці гідно підготувалися до змагань. Спеціально до Олімпіади у Пекіні було зведено 37 спортивних об’єктів, шість з яких знаходилось за межами столиці. Всі ці споруди були готові прийняти учасників змагань вже 28 червня 2008 року, коли у Пекіні відбулося святкування з нагоди завершення будівництва національного стадіону «Пташине гніздо» - яке стало головною спортивною ареною Ігор. Суттєво були покращені і транспортні мережі – розширена система метрополітену, збудований новий термінал в аеропорті, що дозволило йому стати одним з найбільших у світі, збільшена кількість громадського транспорту, реконструйований залізничній вокзал.

Гості Олімпіади, спортсмени та журналісти пересувались по Пекіну на 5000 автомобілях, від концерну «Фольксваген», з низьким рівнем споживання палива та викидом в атмосферу. Більше того, з 20 липня по 20 вересня, у Пекіні були введені обмеження на використання особистого транспорту: по парним дням був дозволений виїзд тільки машин номер яких закінчувався на парну цифру, а по непарним – навпаки. Це дозволило приблизно наполовину скоротити кількість автомобілів на вулиці.

Цікаво проходила і естафета олімпійського вогню, яка була найдовшою за всю історію, та проходила по всім континентам, за виключенням Антарктиди, а на останньому етапі по китайським містам «Великого шовкового шляху», що мало символізувати давні зв’язки Китаю з іншим світом. Реалізували організатори, за допомогою спеціального підйомника, і плани підняття олімпійського вогню на найбільшу вершину планети – Еверест.

Ще під час запалювання олімпійського вогню в Олімпії, а потім і під час естафети, в Лондоні, Парижі та Сан-Франциско, церемонія неодноразово супроводжувалась акціями протесту прихильників незалежності Тибету, які були не згодні з наданням Китаю право проведення Олімпійських ігор, та намагалися потушити факел.

Та все це, а також війна, яка в день відкриття несподівано розпочалася між Росією та Грузією, не завадило провести Ігри на високому рівні. Церемонія відкриття пройшла 8 числа 8 місяця 2008 року в 8 годин вечора місцевого часу. Справа в тому, що цифра вісім вважається у Китаї такою, що приносить щастя. Головним мотивом церемонії була театралізована вистава, що була присвячена розвитку китайської цивілізації від давніх часів до наших днів. Незвично пройшов і парад країн-учасниць змагань. Всі вони йшли, крім Греції та господарів, в порядку кількості рис в першому з китайських ієрогліфів. Так збірна Австралії, яка звичайно їде одною з перших, на цих Іграх йшла в самому кінці, адже перший ієрогліф у її китайській назві складає шістнадцять ріс.

Незвичним був і талісман Ігор, котрим стали «Діти вдачі», які згідно китайській філософії відповідно зображають рибу, велику панду, олімпійський вогонь, тибетську антилопу та ластівку. І якщо по порядку промовити перші склади кожного з них, то вийде фраза, яка у перекладі з китайської означає «Пекін вітає вас».

Також ці Ігри стали першими, транслювання яких проводилось у форматі телебачення високої точності, і зібрало більш, як чотири мільярди глядачів. Відзначилась Олімпіада і поки, що самою дорогою золотою медаллю, вартість якої по цінам того року була 216 доларів США. На самій Олімпіаді вперши були проведенні показові змагання з ушу, на яких отримали право виступити окремою командою спортсмени Макао, які у основній програмі приймали участь у складі збірної Китаю.

Ну а саме цікаве, це те, як організатори потурбувалися про гостей Ігор. На час проведення Олімпіади всі ресторани міста виключили з свого меню традиційні блюда з собак.

Героєм номер один цих Ігор став американський плавець Майкл Фелпс, який досяг феноменального успіху, виступивши на тих же дистанціях, що і чотири роки тому, та вигравши вісім золотих нагород у всіх змаганнях на яких стартував – 200 метрів вільним стилем, батерфляєм та комплексним плаванням, 100 метрів батерфляєм, 400 метрів комплексом, а також три естафети 4х100 метрів вільним стилем та комплексним, та 4х200 вільним стилем, встановивши при цьому сім світових та один олімпійський рекорди. Цим досягненням він перекрив рекорд одних Ігор встановлений у 1972 році його співвітчизником Марком Спітцем, та за три Олімпіади став володарем найбільшої кількості золотих медалей в історії Ігор. Непогано виступили ще два американця Арон Пірсол майже повторив своє досягнення 2004 року – два золота на дистанціях 100 метрів на спині та комбінованій естафеті 4х100 метрів, а на третій дистанції де він тріумфував у Афінах - 200 метрів на спині, цього разу був другим, всього – 7 (5,2,0). Поступився він на цій дистанції своєму співвітчизнику Райяну Лохте, який до золота Афін, додав ще два, друге з яких в естафеті 4х200 метрів вільним стилем, та дві бронзи. Повністю повторив своє афінське досягнення і японець Косуке Кітадзима, який знову виборов два золота на дистанціях 100 та 200 метрів брасом, а також став третім в естафеті. У Лондоні він виборов у естафеті і перше своє олімпійське срібло, всього – 6 (4,1,2). Вперши в історії на цих Іграх були проведенні і змагання на марафонській дистанції 10 кілометрів на відкритій воді, а перемогу святкували у чоловіків голландець Мартен ван дер Вейден, який лише на дві секунди обійшов другого призера, та у жінок росіянка Лариса Ільченко, яка перемогла з таким же відривом. Цікаво, що у запливі чоловіків, через грубощі у воді, був дискваліфікований головний фаворит змагань росіянин Володимир Дятчін, який до цього двічі ставав чемпіоном світу на цій дистанції. Виступила на Іграх і представниці ПАР Наталі дю Туа, яка незважаючи на відсутність однієї ноги, змогла кваліфікуватись на марафонську дистанцію 10 кілометрів, та зайняти там шістнадцяте місце. Крім росіянки у жіночому плаванні слід відзначити австралійку Стефані Райс, яка стала триразовою чемпіонкою Ігор – 200 та 400 метрів комплексним плавання та естафета 4х200 метрів вільним стилем. Та німкеню Брітту Штефан, яка виграла дві спринтерські дистанції 50 та 100 метрів вільним стилем. До своїх п’яти нагород 2004 року, додала ще шість американка Наталі Коглін. Щоправда знову золотих медалей серед них було обмаль, цього разу одна на дистанції, як і чотири роки тому 100 метрів на спині. Одну бронзу у естафеті вона виборола і у Лондоні, всього – 11 (3,4,5). Завершила на цієї Олімпіаді свої виступи також інша видатна американка Дара Торес, яка виступала з 1984 року, та стала найбільш віковою учасницею та призеркою Олімпіад серед плавців. За цей проміжок часу вона виборола чотири олімпійських золота, всі в естафетах, а на Іграх у Пекіні відзначилася трьома срібними нагородами, всього – 12 (4,4,4).

У змаганнях з академічного веслування на другій своїй Олімпіаді золотом відзначився у одиночному класі норвежець Олаф Туфте. Але найбільш титулованим став не він, а румунка Джорджета Дамьян, яка виступала вже на третіх своїх Іграх. На двох попередніх олімпіадах вона стала чотирьохразовою олімпійською чемпіонкою в змаганнях двійок та вісімок, а на Іграх в Пекіні виборола у цих дисциплінах ще одне золото та бронзу, всього – 6 (5,0,1). У гребному слаломі на каное-двійках втрете поспіль золотом на Олімпіадах відзначились брати-близнюки з Словаччини Павол та Петер Гохшорнер. З особливою радістю вітали китайці переможців у стрибках у воду, адже більшість нагород у цьому виді спорту одержали саме представники цієї країни. А особливо слід відзначити їх лідерів Го Цзінзін, яка після двох срібних нагород 2000 року, та двох золотих 2004 року, знову стала дворазовою чемпіонкою у стрибках з трьох метрового трампліну в одиночному та парному виді, всього – 6 (4,2,0). Перемоги у парі обидва рази вона здобувала зі своєю подругою У Мінься, яка у одиночному виді ставала ще срібною та бронзовою призеркою. Повторили своє досягнення Афін у синхронному плаванні росіянки Анастасія Ермакова, всього 4 (4,0,0), та Анастасія Давидова, які як і чотири роки тому стали дворазовими чемпіонками Ігор у змаганнях дуетів та груп. Остання крім того виступила ще й у Лондоні, де також виграла змагання у групі, всього – 5 (5,0,0).

Цікаво розгорталися події у змаганнях тенісистів де на перемогу претендували одні з найбільш титулованих спортсменів у цьому виді спорту швейцарець Роджер Федерер та іспанець Рафаєль Надаль. Вдача посміхнулася останньому, який став чемпіоном у одиночному розряді. Проте і швейцарець не залишився у накладі, так як переміг у парному розряді. У жінок вдруге після Сіднею виграли змагання у парі американські сестри Серена та Венус Уільямс. Остання стала тоді перемогла і у одиночному розряді, а тому носить титул триразової олімпійської чемпіонки. Змагання з настільного тенісу завершились впевненою перемогою китайських майстрів малої ракетки. По два золота у одиночному та командному виді вибороли Ма Лінь у чоловіків та на других Іграх поспіль Чжан Інін у жінок, всього – 4 (4,0,0).

У змаганнях з кінного спорту слід відзначити двох спортсменок, які виступали на Олімпійських іграх ще у 1992 року, німкеню Ізабель Верт, що здобула на цих Іграх своє п’яте золото, всього – 8 (5,3,0), та голанку Анкі ван Грюнсен, яка здобула тут трете золото. Остання виступала і на Іграх в Лондоні, де стала третьою у складі команди, всього – 8 (3,5,1). Велосипедні трекові гонки стали вотчиною британців. Так Брєдлі Уіггінс на третій своїй Олімпіаді виграв дві золоті нагороди в командній та індивідуальній гонці переслідування. Та ще більшого успіху досяг у командному та індивідуальному спринті інший представник «Туманного Альбіона» Кріс Хой, який до золота Афін, додав ще три на цих Іграх.

Якщо у трекових гонках тріумфували британці, то у змаганнях з фехтування кращими були італійці. Так втрете поспіль виграла особисті змагання на рапірах Валентина Веццалі. Перше своє олімпійське золото вона здобула ще у 1996 році у складі команди. Ненабагато відстала від неї її подруга по команді Джованна Трілліні, яка ставала чемпіонкою у індивідуальній рапірі ще у 1992 році, а потім здобувала перемоги у складі команди, всього – 7 (4,1,2).

В змаганнях з класичної боротьби у найбільш важкій ваговій категорії не зміг повторити свій успіх на попередніх Іграх росіянин Хасан Бароєв програвши у фіналі кубинцю Міхайну Лопесу. Не змогли росіяни святкувати перемогу у найбільш важкій вазі і у боротьбі вільного стилю, де після срібла 2000 року першим другий раз поспіль став узбек Артур Таймазов. Та було свято і на російські вулиці. В змаганнях з вільної боротьби у вазі до 74 кілограмів втрете з 1996 року тріумфував Бувайсар Сайтіев. Він став лише третім борцем в історії Олімпіад, кому підкорилась вершина у три перемоги. Більше того, Сайтіев міг стати і рекордсменом у своєму виді спорту, та 2000 року не зовсім залікована травма завадила його просуванню по турнірних сходинках, через що він вибув у другому колі. В змаганнях боксерів вдруге поспіль переміг росіянин Олексій Тищенко. А приз найбільш технічного боксера турніру отримав українець Василь Ломаченко, який переміг у категорії до 57 кілограмів. На жаль не підтримав свого співвітчизника наш важковаговик В’ячеслав Глазков, який у рівній боротьбі програв у півфіналі майбутньому чемпіону італійцю Роберто Каммарелле, що чотири роки тому завоював бронзову нагороду. Другою в найбільш важкій ваговій категорії у важкоатлетів стала українка Ольга Коробка, яка програла свою дуель срібній призерці попередніх Ігор, неодноразовій чемпіонці та рекордсменці світу південнокорейській спортсменці Чан Мі Ран, що і на цій Олімпіаді тричі покращувала світовий рекорд. Та найбільш образливий програш стався у чоловічій в найбільш важкій ваговій категорії, де росіянин Євген Чігішев лише один кілограм програв німцю Маттіасу Штайнеру.

Як і у змаганнях важкоатлетів велику перевагу мали китайські спортсмені і на гімнастичному помості. Так у чоловіків, після срібла Афін в особистій першості, зміг стати чемпіоном Вей Янг, який був першим і у складі команди на другим у змаганнях на кільцях. Три золота – командне, вільні вправи та перекладена, здобув інший представник «Піднебесної» Цзоу Кай. А Сяо Цінь та Чєнь Ібін крім командного перемоги вибороли по одній золотій нагороді в індивідуальних видах, на коню та кільцях відповідно. У жінок перевага китайських спортсменів не була такою відчутною. Тільки одна їх представниця Хє Кєсінь крім командного золота здобула ще одну перемогу в окремому виді, в змаганнях на брусах. Втім вона, та ще дві її подруги були запідозрені в підробці документів з ціллю видати себе на два роки старшими – шістнадцять замість чотирнадцяти. Справа в тому, що ще у 1997 року МОК ввів правило яке забороняло виступати на Олімпіаді спортсменам, що не досягли повноліття. І тільки з великими труднощами та завдяки додатковій інформації, яку надала китайська сторона - вивчення сімейних альбомів, шкільних зошитів, журналів, дитячих речей спортсменок, скандал було зам’ято. А абсолютною чемпіонкою стала американка російського походження, дочка чемпіона Ігор 1988 року Валерія Люкіна - Анастасія Люкіна, яка також виборола три срібні та одну бронзову нагороду. У змаганнях з художньої гімнастики вкотре підтвердилась слава радянської школи цього виду спорту. Так весь п’єдестал пошани зайняли представниці колишнього СРСР – Росії, Білорусії, України. На жаль тільки третьою вдруге поспіль стала українка Ганна Безсонова, а перемога дісталася представниці Росії – Євгенії Канаевої.

Головним героєм легкоатлетичних змагань став спортсмен з Ямайки Усейн Болт. Спочатку він виграв забіг на 100 метрів, встановивши новий світовий рекорд – 9,69 секунд, причому фахівці підрахували, що цей час міг бути ще меншим, приблизно 9,50. Адже на останніх метрах дистанції, побачивши, що нема нікого поруч, він суттєво знизив швидкість. Через декілька днів Болт виграв дистанцію 200 метрів з результатом 19,30 секунди, покращивши здавалось би вічний рекорд Джонсона на 0,02, що тримався дванадцять років. І нарешті він став чемпіоном у складі команди в естафеті 4х100 метрів, і цього разу покращивши світовий рекорд. Незважаючи на те, що американці дещо здали свої позиції, тим не менш і в складі їх команди були атлети, які відмітилися на цих змаганнях. Так чемпіонами у складі естафетної команди на дистанції 4х400 метрів стали Лашон Меррітт та Анжело Тейлор, які крім того вибороли ще по одній золотій нагороді з бігу на 400 метрів та 400 метрів з бар’єрами відповідно. Ще одним учасником цієї естафетної команди був Джеремі Уорінер, який до двох золотих нагород попередніх Ігор, додав золото естафети та срібло на 400 метрів. Золотом відзначився, після срібла Афін, і американський десятиборець Брайян Клєй. А росіянин Андрій Моісеев, став лише другим, після шведа Ларса Холла у 1952 та 1956 роках, в історії Олімпіад п’ятиборцем, котрий виграв індивідуальне золото два рази. Також покращив своє досягнення і ефіоп Кененіса Бекеле. Після золота та срібла 2004 року, він здобув дві перемоги на дистанціях 5000 та 10000 метрів. Такого же успіху на цих Іграх у жінок добилася його співвітчизниця Тірунеш Дібаба. А найкращою легкоатлеткою Олімпіади стала росіянка Олена Ісимбаева, яку прозвали «Бубка у юбці». Вона вдруге поспіль виграла змагання зі стрибків з жердиною, та вже в ранзі чемпіонки встановила новий світовий рекорд – 5,05 метри. Чудово, як здавалося, у семиборстві виступили українські спортсменки, де Наталка Добринська зайняла перше місце, а Людмила Блонська – друге. Та невдовзі прийшло повідомлення, що Блонська не пройшла допінг-тест, та була дискваліфікована.

Футбольний турнір вдруге поспіль виграла чоловіча збірна Аргентини. І хоч цього разу її перемога не була такою вражаючою, як чотири роки тому, вони зуміли у фіналі, вигравши з рахунком 1-0, взяти реванш за 1996 рік у команди Нігерії. А їхній лідер Ліонель Мессі на цьому турнірі вперши показав, що є не тільки кращим гравцем сучасного футболу, а й претендує на те, щоб вважатися одним з кращих гравців за всю історію цього виду спорту. У жінок вдруге поспіль, та третій раз взагалі, перемогу святкувала збірна США.

Тріумфували американці, як жінки так і чоловіки, і у змаганнях баскетбольного турніру. Причому чоловіча збірна, яка привезла на Ігри чергову «команду мрії» - Карлос Бузер, Джейсон Кідд, Леброн Джеймс, Дуєйн Уєйд, Кобі Брайант, Кармело Єнтоні та інші, взяли у фіналі переконливий реванш у команди Іспанії, яка у 2006 році стала чемпіоном світу. В змаганнях з волейболу чоловіча збірна США зуміла переграти у фіналі чемпіонів попередніх Ігор, команду Бразилії. Зате з точністю до навпаки завершився фінал жіночого турніру, де вже збірна Бразилії переграла команду США. У змаганнях з жіночого гандболу переможниць трьох останніх Олімпіад збірну Данії, змінили на троні інші представники Скандинавії – команда Норвегії. А у чоловіків вперши такого успіху в своїй історії добилася збірна Франції. Чоловіча збірна Угорщини в дев’ятий раз в своїй історії, та третій раз поспіль, стала чемпіоном Ігор з водного поло. А треті за ліком змагання жінок у цьому виді спорту, знову принесли нового чемпіона, яким стала команда Нідерландів. Цікаво, що як жінки так і чоловіки у фіналі перегравали збірну Сполучених Штатів Америки. У турнірі з хокею на траві перемогу святкувала збірна Німеччини у чоловіків, та збірна Нідерландів - у жінок.

Ця Олімпіада запам’ятається перш за все тим, що вперше в історії Ігор командну першість виграла азійська збірна – збірна Китаю, яка за останні три Олімпіади поступово піднімалася вгору, третя, друга, і нарешті перемога, що зробила цю країну одним з лідерів світового олімпійського руху.

У командному заліку першою фінішувала збірна Китаю – 100 (51,21,28) нагород, другими були олімпійці США – 110 (36,38,36), третіми Росії – 73 (23,21,29) нагороди. Збірна України посіла одинадцяте місце – 27 (7,5,15).

Дата добавления: 2015-05-06