Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

IX зимові Олімпійські ігри Інсбрук (Австрія) 1964 рік




VIII зимові Олімпійські ігри Скво – Вє

еллі (США) 1960 рік

(18 лютого – 28 лютого)

Виступало 665 спортсменів з 31 країни,

розіграли 29 комплектів нагород у 8 видах спорту.

В другий раз господарями зимових Олімпійських ігор стали Сполучені Штати Америки. Скво - Веллі невеликий гірськолижний курорт, що знаходиться між штатами Невада та Каліфорнія. Вперш в історії Ігри були проведені на високогір’ї – 1889 метрів на рівнем моря, а спортсменів розмістили в олімпійському селищі. Церемонію відкриття готував сам Уолт Дісней.

Незважаючи на те, що у цілому організатори непогано підготувалися до Олімпіади не обійшлося без накладок. Так не були проведені змагання з бобслею, тому що на побудову траси не вистачило грошей.

Вперше на цих Іграх були поведені змагання з жіночого ковзанярського спорту та біатлону, у якому першим чемпіоном став швед Клас Лестандер.

Цікаво пройшла лижна естафета у чоловіків. Фін Вейко Хакулінен стартував пізніше норвежця на 20 секунд, та зумів обійти його та випередити, менше ніж на секунду. Результат був неявним, тому організатори попрохали телевізійників показати запис заїзду. Так виникла ідея відео повторів, без яких у подальшому не обходилися не одні змагання. А чудовий фінський гонщик Вейко Хакулінен поповнив на цих іграх свою колекцію усіма видами нагород, усього – 6 (4,1,1).

Чудово виступили радянські ковзанярі. Знову дві золоті нагороди на тих же дистанціях здобув Євген Грішин - 500 та 1500 метрів, і знову другу медаль йому довелося ділити, на цей раз з норвежцем Раулом Осом. Ну а після закриття Олімпіади були проведені змагання скороходів світу на побиття рекордів. І Євген Грішин пробіг дистанцію 500 метрів з новим світовим рекордом – 39,6 секунди. Виступав він і у 1964 році, де виборов срібло на своїх улюблених 500 метрах, а також на Іграх в Греноблі 1968 році, де став четвертим на тій же дистанції. Та цьому було пояснення, адже за рік до Ігор він переніс складну операцію на нозі, всього – 5 (4,1,0).

Дві перемоги здобула і Лідія Скоблікова – 1500 та 3000 метрів. У фігурному катанні переміг американець Дєвід Дженкінс, який підтримав свого брата Алана Дженкінса, що завоював золото у 1956 році.

Хокейний турнір, залишив позаду збірні Канади та СРСР, несподівано виграли американці.

У командному заліку перемогу отримала збірна СРСР – 21 (7,5,9), другою була об’єднана команда Німеччини – 8 (4,3,1), третю США – 10 (3,4,3).

 

(29 січня – 9 лютого)

Виступало 1111 спортсменів з 37 країни,

розіграли 34 комплектів нагород у 10 видах спорту.

Олімпійські ігри, що відбувалися у провінції Тіроль, набули величезного розмаху. Вперше на зимові ігри приїхало більше як тисяча атлетів, та більше мільйона глядачів. А завдяки телебаченню за ходом змагань спостерігало біля мільярда вболівальників. На високому рівні була й технічна сторона питання. Не пощастило тільки з погодою. Вперше за 60 років у Австрії була сама тепла зима. Тому спеціальним службам та солдатам австрійської армії довелося перемістити 15 кубометрів снігу на спортивні траси Олімпіади.

Вперше були проведені змагання з санного спорту, де два золота здобули у складі об’єднаної команди спортсмени НДР. А першим чемпіоном ігор став німець Томас Кьоллер.

Шведський лижник Сікстен Ернберг до золотих нагород 1956 року та 1960 року – золото на 30 км та срібло на 15 км, додав ще дві перемоги – 50 км та естафету і бронзу на 15 км, усього – 9 (4,3,2). Особливістю цього спортсмена було те, що він, через тренування до самопожертвування, вирізнявся великою витривалістю. Адже, за його власними словами, він не любив дні, що проходили без тренувань. Лісоруб за професією, Ернберг завжди займався наодинці на лоні природи, а збори шведської команди вважав, за відпочинок.

Також два золота на дистанціях 15 та 30 км, виборов фін Йеро Мянтюранта. У жінок всі три золоті нагороди завоювала представниця Радянського союзу Клавдія Боярських.

Героєм Ігор стала ковзанярка з СРСР Лідія Скобликова, яка перемогла у всіх чотирьох, причому в трьох з них з рекордами, видах програми, усього – 6 (6,0,0).

У гірськолижному спорті перемогли французькі сестри: Кристина Гуатшель – перша у слаломі та друга у гігантському слаломі, та Марієль Гуатшель – навпаки.

Перше золото у фігурному катанні для радянської збірної принесла пара Людмила Белоусова та Олег Протопопов. Ці видатні спортсмени та подружня пара, майже ідеально підходили один одному, а у фігурне катання прийшли різними дорогами. Олег був родом з Ленінграду та пережив страшну блокаду, коли на його очах від голоду вмирали люди, а після війни мріючи займатися класичною музикою він хотів стати піаністом. Та через відсутність слуху подався до секції фігурного катання. Людмила ж народилася в Ульяновську, та згодом її сім’я переїздить до Москви, де вона і прийшла у цей вид спорту після того, як подивилась чудовий фільм «Серенада сонячної долини», з відомою фігуристкою Сонею Хені у головній ролі. До своїх виступів вони трохи не першими почали використовувати класичну музику.

Впевнено повернули собі звання найсильніших радянські хокеїсти, що справили сильне враження, не програвши жодного разу, та закинувши у ворота суперників 73 шайби. Це була мабуть найсильніша збірна СРСР з хокею за всі часи. Вона дала світові таких визначних хокеїстів, як – Віктор Коноваленко, Олександр Рагулін, Віктор Кузькин, Віталій Давидов, Костянтин Локтев, Веніамін Александров, Анатолій Фірсов, Олександр Альметов, Евген Майоров, Борис Майоров, В’ячеслав Старшинов, Віктор Якушев та інші.

У командній першості перемогла збірна СРСР – 25 (11,8,6), другою була збірна Австрії – 12 (4,5,3), третьою Норвегії – 15 (3,6,6).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-06; Просмотров: 553; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.