Хуан Антоніо Самаранч Іспанія (1980-2001 роки)

Народився 7 липня 1920 року у Барселоні в заможній родині. На початку 1950-х років стає радником з спорту у рідному місті. Згодом неодноразово очолював іспанську делегацію на різноманітних змаганнях в тому числі і Олімпійських іграх. Президент НОК Іспанії з 1966 року, одночасно, завдяки протекції Бендеджа, стає членом МОК. Наприкінці правління диктатора Франко займав пост президента парламенту провінції Каталонія. Єдиним правильним рішенням, для вирішення проблем у країні, вважав «реставрацію монархії». Багато хто називав його «людиною короля».

У 1974-1978 роки віце-президент МОК, з 1977 по 1980 роки Посол Іспанії у СРСР та Монголії. 1980 року на сесії у Москві у першому турі був обраний сьомим президентом МОК.

На самому початку своєї діяльності Самаранч прийняв ряд радикальних дій з укріплення позицій МОК, підвищенню стабільності та авторитету олімпійського руху, поширення його зв’язків з іншими організаціями, які відповідають за розвиток спорту.

Так, 10 лютого 1982 року Самаранч звернувся до ООН о визнанні ролі та незалежності МОК, а також можливості проводити Олімпійські ігри у будь –якій частині світу без політичного втручання зі сторони.

У зв’язку зі збільшенням числа конфліктів між спортивними діячами та представниками країн, президент МОК поставив питання о створенні в союзі з Міжнародними спортивними федераціями та Національними олімпійськими комітетами Міжнародного спортивного суду. Нормалізував відношення зі засобами масової інформації, котрі до цього були досить складними.

Великі дипломатичні здібності самого президента згодом зробило олімпійський рух значно більш стабільним, монолітним, авторитетним. Це дозволило після значного періоду застою зі значним успіхом провести Ігри 1988 року у Сеулі. І у подальшому думка про бойкот Ігор вже нікому не спадала на думку.

Згодом це призвело до того, що завдяки йому Олімпійський рух став фінансово незалежним. Він організував спонсорство та договірні телевізійні трансляції, які вносили великі кошти до бюджету МОК. За його президентства неухильно зростала кількість країн та атлетів, які брали участь в Олімпійських іграх, а також підвищувався професійний рівень спортсменів.

Маюче добре ставлення до Радянського Союзу, Самаранч зумів у короткий термін домовитися з представниками дванадцяти країн бувшого Союзу, про виступ єдиною командою на іграх у Барселоні 1992 року.

Правління Самаранча було фінансовим порятунком після кризи 1970-х років. До нього усі витрати на проведення Олімпійських ігор несла приймаюча країна НОК. Багато хто закидав йому зайву комерціалізацію та допуск до Ігор спортсменів-професіоналів. Проте він увійшов в історію як людина, яка відродила загасаючий олімпійський рух. При ньому почали використовувати звернення до президента МОК «Ваша величносте». У 1991 році отримав від короля Іспанії титул маркіза (дона). Нагороджений великою кількістю орденів та медалей. Помер Самаранч 21 квітня 2010 року.

Жак Рогге Бельгія (з 2001-2013р.)

Народився 2 травня 1942 року в Генті. За фахом ортопедичний хірург.Будучи заядлим яхтсменом, брав участь у Олімпійських іграх 1968, 1972 та 1976 років. А також грав у регбі за збірну Бельгії. З 1989 року знаходився на посаді президента НОК Бельгії, а з 1991 року член МОК. У 1998 році був обраний у Виконавчий комітет. 16 липня 2001 року став восьмим президентом МОК, та переобраний на цю посаду у 2009 році.

Під його керівництвом МОК намагається створити якомога більше можливостей для країн, що розвиваються брати участь у русі номінації міст на конкурс за право проведення Олімпійських ігор. Рогге переконаний, що результати по цьому питанню будуть досягнуті найближчим часом, завдяки державній політиці та політиці самого МОК зі зменшення бюджету Ігор.

Під час Олімпіади 2002 року він першим з президентів МОК розташувався у олімпійському селищі, замість п’ятизіркового готелю, як інші президенти.

На думку критиків зменшив вплив Росії, та збільшив США і європейського союзу, що свідчить про його заангажованість.

Нагороджений орденами та медалями, в тому числі Українськими князя Ярослава Мудрого III ступеню у 2006 році, та орденом «За заслуги» I ступеня у 2010 році.

Томас Бах (10 вересня 2013 р.)

Томас Бах народився 29 грудня 1954 року, Вюрцбург ФРН діяч німецького і міжнародного олімпійського руху, президент Міжнародного олімпійського комітету. Фехтувальник на рапірах, олімпійський чемпіон 1976 року в командній першості, чемпіон світу 1977 року в командній першості. По освіті юрист. Вільно говорить на французькій, англійській, іспанській мовах.

Дата добавления: 2015-05-06