Ключові поняття і терміни. Автономія, Українська Центральна Рада, самостійники, Універсал, УНР, Тимчасовий уряд Росії, Рада народних Комісарів

Автономія, Українська Центральна Рада, самостійники, Універсал, УНР, Тимчасовий уряд Росії, Рада народних Комісарів, Ультиматум РНК, українсько-більшовицька війна, Український Національний Союз, Гетьманат, консервативна ідея, Директорія, анархізм, отаманщина, УСРР, політика «воєнного комунізму», інтервенція, сепаратний мир, Акт Злуки, ЗУНР, Українська Галицька армія, Варшавська угода 1920 р.; політики "воєнного комунізму".

Питання для самостійної роботи:

1. Соціально-економічні проблеми в діяльності Центральної Ради.

2. Злука ЗУНР і УНР.

3. Українсько-польська війна 1918-1919 рр.

4. Радянсько-польська війна 1920 р.

5. Розгром Врангеля.

Методичні вказівки і рекомендації:

Готуючи відповідь на перше питання щодо соціально-економічної політики центральної Ради, радимо розпочати зі знайомства з її офіційними документами, зокрема, Універсалами, де віддзеркалюються ці проблеми. Необхідно звернути увагу на місце цих проблем в діяльності Центральної Ради та увага до їх вирішення. Особливу увагу звернути на земельне питання в Україні та реалізацію його у відповідності з положеннями ІІІ Універсалу Центральної Ради. Варто бути ознайомленим також з податковою політикою уряду УНР.

Відповідь на друге питання слід розпочати з ознайомленням з процесами, що відбувалися в західноукраїнських землях на завершальному етапі Першої світової війни і утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Після цього проаналізувати стан відносин між ЗУНР Українською державою часів Гетьманату та Українською народною республікою. Після цього ознайомитись з ініціативою провідних діячів ЗУНР щодо об'єднання з Наддніпрянською Україною, з процесом такого об'єднання, зокрема з прелімінарним договором від 1 грудня 1918 року та актом злуки 22 січня 1919 р., що відбувся в Києві, звернувши увагу на засідання Трудового конгресу, який проходив після цього акту та його рішення. Крім цього необхідно орієнтуватись в причинах, котрі перешкоджали практичному втіленню в життя Акту злуки.

В третьому питанні потрібно усвідомити передумови українсько-польської війни, виходячи з політики усіх політичних сил Польщі щодо західноукраїнських земель і, зокрема, політику у відношенні проголошеної ЗУНР. Слід також бути обізнаним з політикою Антанти щодо українсько-польського конфлікту, звернути увагу на зацікавленості Англії та Франції в існуванні сильної Польщі, знати перебіг українсько-польської війни та вміти проаналізувати її наслідки з огляду на рішення Паризької мирної конференції і, зокрема, Верховної Ради Антанти.

У четвертому питанні н еобхідно ознайомитися з передумовами радянсько-польської війни, акцентуючи увагу на умовах Варшавської угоди від 20 квітня 1920 року і, зокрема, Варшавської конференції від 24 квітня. Крім того потрібно простежити хід радянсько-польської війни, ознайомитись з утворенням Галицької Соціалістичної Радянської Республіки, з відношенням населення західноукраїнських земель до радянської влади. Слід також ознайомитись з політикою Англії та Франції щодо радянсько-польського воєнного конфлікту, вказати на їх ініціативу, спрямовану, з одного боку, на допомогу Польщі, а з іншого – на зупинення наступу радянських військ та пропозиції про встановлення радянсько-польського кордону, так званої «лінії Керзона». Варто звернути увагу на обставини, котрі змусили радянську Росію на початок переговорів з Польщею і підписання Ризького мирного договору та проаналізувати цей договір з точки зору його умов.

Готуючи п‘яте питання необхідно знати про стосунки УНР з Кримською Крайовою Українською Радою, з командуванням білогвардійської армії, миттєвою реакцією більшовицького уряду Росії на ці стосунки. Необхідно знати про події, що відбувалися у серпні – жовтні 1920 року на півдні України, роль армії Н. Махна в розгромі армії Врангеля та її подальшу долю.

Дата добавления: 2015-05-23