Жовтня

Ще одна

Великого.

Константинополя.

Задля кращих умов договору. Це й обумовило

Йшлося про те, що, збираючись у зворотню

Обслуги.

Договором 944 р. підтверджувався порядок

посольських і торгових контактів, встановлений

ще в договорі 907 р., а саме, порядок приходу

руських послів і купців до Візантії, одержання

ними слебного (утримання посла)

й місячини, розміщення й поява їх для торгівлі

безпосередньо в Константинополі. Тут же

дорогу, руси мають право на одержання про-довольства й спорядження, "як те раніше вста-новлено".

У договорі 944 p. зафіксовано укладення

військового союзу й взаємодопомоги. Русь

зобов'язувалася не нападати на візантійські

володіння в Криму й відбивати натиск на Хер-сонес ворогів Візантії.

Після зміни

володаря договори належало підтверджувати.

Ймовірно, саме з цим пов'язувався візит княгині

Ольги до Константинополя. На відміну від

Олега та Ігоря, Ользі, як жінці, не випадало

здійснювати військовий набіг на

Константинополь і грабувати його околиці

мирний характер відвідин Ольгою

За свідченням літопису, її поїздка відбулася

955 р., а за Константином VII Багрянород-ним, -957 р. Прибувши до Константинополя в складі

посольства, що налічувало понад сто осіб, Ользі

довелося майже два місяці чекати прийому в

передмісті.

Під час цієї бесіди Ольга порушила пи-тання про хрещення. Ольга охрестилася, прий-нявшії ім'я Єлена, ім'я матері Константина І

зустріч княгині й імператора відбулася 18

Дослідники припускають, що

головною метою відвідин Ольгою Царго-рода

було поновлення сплати імперією данини Києву

й привілеїв руським послам та купцям на терені

Візантії, втрачених Ігорем за угодою 944 р.
Царгород укладає з Києвом 967 року таємну угоду. За цією угодою передбачалися поновлення мирних відносин між двома державами, порушених нападом русичів в Криму, відмова Києва від подальших нападів на візантійські володіння в Північному Причорномор'ї, згода Візантії на оволодіння Руссю Нижнім Придунав'ям.

971.Болгарія. Попервах кампанія складалася вдало для

Святослава. Йому вдалося пройти до Тракії й

узяти там кілька міст. Під загрозою опинився

Константинополь. Однак під Аркадіополем він

зазнав поразки. Князеві довелося вертатися за

Дунай, залишивши в болгарських містах

гарнізони. Але візантійські війська взяли

болгарську столицю Преслав, а згодом об-ложили в Доростолі й Святослава.

Святослав звернувся до імператора з

пропозицією про переговори.

Текст договору Святослава з Візантією

вміщено в "Повісті минулих літ". Договір засвідчує встановлення миру між Візантією й

Руссю й містить зобов'язання Святослава не

нападати на візантійські володіння, включаючи

власне, саму Імперію, Болгарію та регіон Корсуня.

6. Дипломатія Святослава

Зовнішня політика прямолінійного Святослава, доброго воїна, але менш талановитого дипломата, не відзначалася особливою мудрістю. Князь більше покладався на силу, ніж на переговори, хоча й не відмовлявся в разі необхідності від їх ведення. Святослав завершив об'єднання східнослов'янських земель у одній державі.

За роки свого порівняно короткого правління, пройшов­

ш и походами зі Сходу на Захід, від Каспійського моря до

Балкан, щонайменше 8000—8500 км, він мечем перекро­

їв карту світу і вписав молоду Давньоруську державу в

геополітичний простір Євразії.

На початку князювання воєнна активність Святосла­

ва була зосереджена на Сході. Протягом 964—966 рр. він

досягає значних успіхів на цьому стратегічному напрям­

к у: підкоряє Києву в'ятичів, які сплачували данину хо­

зарам; перемагає хозарських союзників — волзьких бул-

г ар та буртасів (мордву); завдає поразки Хозарському

каганату, оволодівши його столицею м. Ітиль; приму

шує підкоритися племена ясів і касогів на Північному

Кавказі. Ослаблення та занепад Хозарського каганату, зу­

мовлені походами Святослава, мали неоднозначні наслід­

к и: з одного боку, вони сприяли консолідації східно­

слов'янських племен у межах Давньоруської держави,

оскільки над землями в'ятичів та сіверян не нависала

хозарська загроза, з іншого боку, падіння Хозарії від­

Дата добавления: 2015-05-23