Фіксація за допомогою замкових кріплень

Замкові кріплення (аттачмени) - це механічні пристрої, що складаються з двох основних частин - патриці (внутрішній) і матриці (зовнішньої), поєднання яких забезпечує фіксацію знімного протеза на опорних зубах (мал. 4).

У більшості випадків одна частина замкового кріплення розташовується в орендованій частини протеза, інша зміцнюється на штучній коронці, що покриває опорний зуб.

З'єднання двох частин атачмена відбувається або на штучній коронці, або всередині базису знімного протеза, що дозволяє отримати високо естетичний результат. Сучасні замкові кріплення складаються з тих же основних частин, що і опорно-утримуючі кламери (мал.5):

а) оклюзійний упор;

б) стабілізуюча частина;

в) ретенційна частина.

Якщо у конструкцію аттачмена входять всі три частини (опорна, стабілізуюча і утримуюча), то подібне замкове кріплення буде більш жорсткою конструкцією (жорстке замкове кріплення), ніж опорно-утримуючий кламер, де функцію амортизатора жувального тиску виконують пружні частини кламера.

Тому при застосуванні таких замкових кріплень при кінцевих дефектах зубних рядів навантаження на опорні зуби завжди буде вище, ніж при застосуванні опорно-утримуючих кламерів.

Для того щоб зменшити навантаження на опорні зуби і передати частину жувального тиску на слизову оболонку з конструкції замкового кріплення виключають оклюзійний упор, тобто "дроблять" жувальне навантаження, що може використовуватися на зубах з ослабленим пародонтом.

Мал.4. Замкове кріплення: матриця (а), патриця (б)

Рис.5. Основні частини замкового кріплення: оклюзійний упор (а), стабілізуюча частина (б), ретенційна частина (в).

Дата добавления: 2015-05-23