Запаси та резерви як способи зниження ступеня ризику

Запитання.

1. Охарактеризуй особливості літературного поцесу в Україні в 20-ті роки.

2. Проаналізуй вплив М. Хвильового на розвиток літератури.

3. Що тобі відомо про перші кроки українського кіномистецтва?

4. Чим, на твій погляд, можна пояснити складність розвитку літератури та мистецтва України у 20-ті роки?

5. Користуючись додатковим матеріалом, підготуй доповідь про одну з яскравих та драматичних сторінок розвитку української культури 20-х років.

6. Охарактеризуй особливості релігійного життя в роки непу.

7. Яке місце в релігійному житті України відігравала УАПЦ?

Найважливіші дати.

28 грудня 1920 р. — підписання союзного робітничо-селянського договору між РСФРР і УСРР

8-16 березня 1921 р. — X з’їзд РКП(б)

Травень 1921 р. — судовий процес над членами ЦК УПСР

Вересень 1921 р. — остаточний розгром махновців; перехід їх на територію Румунії

1921-1923 рр. — голод у південних губерніях України

2 січня 1922 р. — створення Комісії у справах електрифікації України (КЕУ)

1922 р. — початок роботи театру «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса

Серпень-жовтень 1922 р.— висилка близько 70 українських учених у північні райони Росії

30 грудня 1922 р. — створення СРСР

31 січня 1924 р. — прийняття Конституції СРСР

Березень 1925 р. — саморозпуск УКП

Кінець 1925 р. — завершення відбудови промисловості України

Грудень 1925 р. — XIV з’їзд РКП(б); проголошення курсу на індустріалізацію

1925-1928 рр. — літературна дискусія, розпочата з ініціативи М.Хвильового

1926/27 р. — завершення відбудови сільського господарства України

1928 р. — виступ М. Волобуєва в журналі «Більшовик України» із статтею «До проблеми української економіки»

10.1. Структура та види резервів і запасів

Управління запасами пов’язане з проблемою досягнення оптимальної рівноваги між двома конкуруючими чинниками: мінімізацією капіталовкладень у запаси та максимізацією рівня надійності обслуговування споживачів продукцією даного підприємства.

Матеріальні запаси можна умовно розподілити на три види.

Перший вид – страховий запас готової продукції на складі, призначений для компенсації коливань попиту на ринку. Запаси позитивно впливають на стимулювання попиту, оскільки дилери впевнені, що в будь-який момент вони швидко одержать необхідний обсяг певного товару. Проте необхідно враховувати і негативний вплив запасу на фінансовий стан фірми (підприємства), бо в запасах підприємство фактично «заморожує» частину засобів, вилучаючи їх з обороту.

Другий вид – страховий виробничий запас сировини, матеріалів і комплектуючих виробів. Під страховим виробничим запасом розуміють запас, призначений для запобігання ризику раптової зупинки виробництва внаслідок несвоєчасної доставки сировини, матеріалів і комплектуючих виробів. Обсяг цього запасу залежить лише від того, наскільки гарантованим і стабільним є забезпечення підприємства.

Третій вид – динамічний виробничий запас, що являє собою запас матеріалів і комплектуючих виробів, який формується з певною періодичністю і в певних обсягах. Головною метою створення динамічно формованих запасів є зниження прямих виробничих затрат (збитків) при стабільному забезпеченні виробництва необхідним обсягом сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.

10.2. Резервування грошових засобів на покриття випадкових затрат

Створення резерву грошових засобів на покриття випадкових затрат – це один із способів зниження ризику, який передбачає встановлення співвідношення між потенційним ризиком і величиною затрат, необхідних для подолання збоїв у виконанні зобов’язань (проекту).

Для визначення обсягів грошей на покриття випадкових затрат (збитків), переоцінки їх в процесі роботи над проектом і уточненням суми резерву на основі фактичних даних можуть бути використані всі викладені у попередньому матеріалі методи якісного і кількісного аналізу ризику.

Визначення структури резерву на покриття імовірних непередбачуваних затрат проводиться за допомогою одного з двох можливих способів.

Згідно з першим способом (рис. 2.1.13) резерв ділять на дві частини: на загальний і спеціальний.

Рис. 2.1.13. Резерви, узгоджені в контракті на покриття ймовірних затрат (збитків)

Загальний резерв повинен покривати зміни в кошторисі, добавки до загального обсягу грошей по контракту та інші елементи. Спеціальний резерв складається з надбавки на покриття зростання цін, зростання затрат по окремих позиціях, а також на сплату позовів по контрактах.

Згідно з другим способом (рис. 2.1.14) структура резервів передбачає визначення імовірних затрат (збитків) по видах затрат, наприклад на заробітну плату, матеріали, субконтракти.

Рис. 2.1.14. Визначення структури резервів на покриття ймовірних збитків (затрат)

10.3. Моделі оптимізації ступеня ризику та деякі стратегії формування запасів

Різновиди задач управління запасами та їх складність зумовили створення великої кількості математичних моделей, ефективне використання яких неможливе без застосування економіко-математичних методів та ЕОМ. Найістотнішим чинником, який необхідно враховувати при розробці моделей управління запасами, є час. Статичні моделі управління запасами лише наближено відповідають реальним умовам. Більш точний розв’язок може бути одержаний на базі використання динамічних моделей.

Окрім того, в переважній більшості реальних задач попит є випадковою величиною, розподіл імовірності якої може бути як відомим, так і невідомим. Внаслідок цього виникає економічний ризик, зумовлений невизначеністю, стохастичністю щодо величини попиту. Величина ризику може бути визначена як відхилення потреб у запасах від середньої (сподіваної) величини.

Модель М. Міллера і Д. Орра

Утримання певного обсягу грошових засобів на банківському рахунку або ж у формі готівки в касі компанії (фірми) є важливим для нормального її функціонування. Грошові засоби потрібні компаніям для регулювання різного роду зобов’язань. Утримання ж надмірного обсягу грошових засобів може бути чинником, що знижує загальну ефективність господарювання компанії (підприємства). Оптимізація величини грошових засобів реалізується за допомогою різних методів.

Розглянемо, зокрема, модель М. Міллера і Д. Орра. Ця модель має імовірнісний характер – потоки чистих доходів і видатків трактуються як випадкові змінні величини, закон розподілу яких може бути описаний двома параметрами: математичним сподіванням (середньою величиною) та дисперсією (варіацією). Приймається також гіпотеза, що функція розподілу потоку чистих грошових надходжень і видатків має нормальний закон розподілу.

Головними у моделі є три величини: оптимальна величина сальдо грошових засобів х ^*, їх максимальний рівень х _max і мінімальний рівень x _min. Причому мінімальний рівень x _mіn задають менеджери підприємства, а решту величин х ^*і x _max визначають за допомогою моделі. Наведемо лише остаточні результати, опускаючи виведення відповідних формул. При заданому рівні величини x _mіn, значення х ^*та x _max можна обчислити за формулами:

, та ,

де К_s – стала величина обсягу однієї угоди щодо продажу цінних паперів чи отримання позики; k_m – величина втрачених можливостей, пов’язана з утриманням сальдо грошових засобів (дорівнює нормі відсотку, яку можна було б отримати, купивши цінні папери); s – середньоквадратичне відхилення потоку чистих грошових надходжень.

Дата добавления: 2015-05-23