Регіоналізація і регіоналізм. Місцеві органи виконавчої влади. Асоціації місцевих органів влади в Україні

Р

егіоналізація (англ. regionalization) –процес регіонального структурування простору, повноцінного включення регіонів в економічне, соціальне та політичне життя на національному і транснаціональному рівнях –здійснення політики регіоналізму.

Географічний підхід розглядає регіоналізацію як об’єктивний процес диференціації(поділу) території, пов’язаний з її господарським освоєнням, розселенням населення ізумовлений відмінностями природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу її окремих частин.

За інституційним підходом, регіоналізація –суб’єктивний процес інституціалізації регіональної влади, що поєднує централізовані (зверху) та децентралізовані (знизу) підходи довирішення проблем регіонального розвитку.

Відповідно до політико-правового статусурегіонів, рівня їх самоврядних прав, регіоналізація виявляється у п’яти різних моделях: адмін. регіоналізація; регіоналізація через наявні місц. органи влади; регіон. децентралізація; регіон. автономія; регіоналізація черезфедеральні утворення.

Регіоналізм – політико-економічний рух,спрямований на набуття самостійності територіальних спільнот регіон. рівня як суб’єктів суспільних відносин, розширенняповноважень органів регіон. Управліннящодо вирішення питань розвитку територій.

Ґрунтується на співвідношенні централізаціїта децентралізації при оформленні політико-правового статусу регіонів. Виділяють декілька хвиль у розвитку Р. Перша – 50-ті рр. ХХ ст. – визначення понять“економічний простір” (Ф. Перроу,Ж. Будвіль) та “регіональна наука” (У. Ізард).Друга – 70-ті рр. ХХ ст. – формування трьохнапрямів теорії регіон. розвитку: просторова мікроекономіка, регіональна мезоекономіка, критичний аналіз. Третя хвиля – 90-ті рр.ХХ ст. – розповсюдження теорій полюсів або центрів зростання, твердого та м’якого Р. Формами сучасного Р. є внутрішньодержавний та міжнародний Р.

Розрізняють європейський (західний), американський і східний Р. В основу європейського Р. покладено принцип пріоритету інтересів територій та субсидіарності – чіткийрозподіл прав і обов’язків між органами влади з делегуванням повноважень на той рівень управління, який здатний найефективніше реалізовувати їх.

Сучасний європейський регіоналізм характеризується наявністю двох концепцій:“Європа регіонів” та “Європа через регіони”: “Європа регіонів” обґрунтовує можливість через інтеграційні процеси змінити баланс сил на континенті та надати регіонамзмогу стати незалежним суб’єктом європейського простору; “Європа через регіони”проголошує синтез позитивних рис різнихформ Р., їх удосконалення та адаптацію досучасних реалій через утвердження регіонівв їх інституційному плюралізмі як рівноправних партнерів у триступеневій структурі ЄС.

Асамблея європейських регіонів у 1996 р. Зметою посилення руху за Р. не лише в ЄС, ай за його межами, прийняла Деклараціющодо регіоналізму в Європі.

Місцеві органи виконавчої влади – у межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на території відповідної адмін.-терит. одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідними радами та входять до системи органів виконавчої влади України.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють МДА. Склад та структуру М.о.в.в. формують їх голови в межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних МДА, а також з урахуванням вимог ст. 18 ЗУ “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

Рекомендаційні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів М.о.в.в., а також типові положення про них затверджуються КМ України.

Фінансове забезпечення МДА здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

М.о.в.в. при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України, КМ України та підзвітні та підконтрольні їм. М.о.в.в. при здійсненні своїх повноважень у сфері управління взаємодіють з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Управління, відділи та інші структурні підрозділи М.о.в.в. підзвітні та підконтрольні відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

М.о.в.в. на відповідній території взаємодіють з обласними, районними, сільс., селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та сільс., селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні ними власних повноважень місц. самоврядування та підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.

Правовий статус М.о.в.в. встановлюється Конституцією України, ЗУ “Про місцеві державні адміністрації” та іншими законами України. М.о.в.в. у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, КМ України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в АРК – також рішеннями та постановами Верховної Ради АРК, рішеннями Ради міністрів АРК, прийнятими в межах їх повноважень. Організаційно-процедурні питання внутрішньої діяльності М.о.в.в. регулюються їх регламентами, що затверджуються головами відповідних

М.о.в.в. з урахуванням вимог ЗУ “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Типові регламенти М.о.в.в. затверджуються КМ України.

М.о.в.в. у межах відповідної адмін.-терит. одиниці забезпечують: виконання Конституції, ЗУ, актів Президента України, КМ України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіон. програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку; підготовку та виконання відповідних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів і програм; взаємодію з органами місц. самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Принципами діяльності М.о.в.в. є відповідальність перед людиною і державою за свою діяльність; верховенство права; законність; пріоритетність прав людини; гласність; поєднання державних і місц. інтересів.

До відання М.о.в.в. у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення таких питань: забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; соціально-економічного розвитку відповідних територій; бюджету, фінансів та обліку; управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; промисловості, сільс. господарства, будівництва, транспорту і зв’язку; науки, освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, сім’ї, жінок, молоді та неповнолітніх; використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; зовнішньоекономічної діяльності; оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.

М.о.в.в. вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

М.о.в.в. здійснюють повноваження місц. самоврядування, делеговані їм відповідними радами. КМ України в межах, визначених законами України, може передавати М.о.в.в. окремі повноваження органів виконавчої влади вищого рівня. Передача М.о.в.в. повноважень інших органів супроводжується передачею їм відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.

М.о.в.в. у межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних терит. державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна; станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов’язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі; використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів; охороною пам’яток історії та культури, збереженням житлового фонду; додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов’язаних з її якістю та сертифікацією; додержанням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захороненням промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою.

Для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності М.о.в.в., підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематичної перевірки виконання актів законодавства та розпоряджень МДА, подання методичної та іншої практичної допомоги МДА та органам місц. самоврядування головою МДА утворюється апарат МДА в межах виділених бюджетних коштів.

Для реалізації наданих повноважень МДА мають право: проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місц. самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності і підпорядкування; залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок, підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції М.о.в.в.; одержувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів і органів місц. самоврядування, їх посадових осіб, установ та організацій незалежно від форм власності; давати згідно з чинним законодавством обов’язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку; здійснювати інші функції і повноваження згідно з чинним законодавством.

Асоціації місцевих органів влади (А.м.о.в.) – добровільні неприбуткові об’єднання,створені, як правило, органами місц. самоврядування з метою ефективнішого здійснення своїх повноважень, узгодження дій органів місц. самоврядування щодо захисту правта інтересів терит. громад, сприяння місц. тарегіон. розвитку.

У своїй діяльності керуються КонституцієюУкраїни, Європейською хартією місц. самоврядування, ЗУ “Про місцеве самоврядування”, “Про асоціації органів місцевогосамоврядування”, “Про об’єднання громадян”, “Про службу в органах місцевого самоврядування” та ін. Створюються і діютьна принципах законності, добровільності, рівноправності членів, самоврядності, самостійності у визначенні напрямів своєї діяльності, відкритості й публічності. Можуть надобровільних засадах засновувати спілки(конгреси, союзи тощо) шляхом укладенняміж собою угод про співробітництво та взаємодопомогу. У своїй статутній діяльностінезалежні від органів державної влади, їм непідзвітні й не підконтрольні, крім випадків,передбачених законом. Забороняється будь-яке втручання в статутну діяльність А.м.о.в. та їхніх об’єднань з боку органів державноївлади, їхніх посадових і службових осіб.

Органи державної влади сприяють діяльності А.м.о.в., під час прийняття рішень із питаньмісц. й регіон. розвитку, визначення основних напрямів державної політики щодо місц.самоврядування взаємодіють з А.м.о.в. назасадах, визначених законом. А.м.о.в. забороняється втручатися в діяльність органівдержавної влади.

Одними з найстаріших А.м.о.в., що створеніі працюють в Україні, є: Асоціація міст України (АМУ), Всеукраїнська асоціація сільс.,селищних рад (ВАССР), Українська асоціація місц. і регіон. влад (УАМРВ).

АМУ було засновано в червні 1992 р., на тойчас до її складу входило 35 міст. Основна метадіяльності – підтримка курсу ринкових перетворень, розширення горизонтальних зв’язків між містами на ґрунті економічного співробітництва, захист законних прав та інтересів членів АМУ в органах влади та управління, взаємодія з владними структурами і громад. об’єднаннями у справі перетворенняУкраїни на країну з соціально орієнтованоюринковою економікою.

АМУ бере активну участь у формуванні законодавчої бази місц. самоврядування, реформуванні бюджетної політики та міжбюджетних відносин, надає інформаційну, організаційну та консультаційну допомогу своїмчленам, опікується проблемою підготовки іперепідготовки муніципальних кадрів, налагоджує міжнародні побратимські зв’язки міжмістами. АМУ лобіює інтереси терит. громад у центральних та регіон. органах державної влади, регулярно інформує їх і громадськість стосовно проблем місц. самоврядування та шляхів їхнього розв’язання. Відповіднодо ЗУ “Про асоціації органів місц. самоврядування” від 16.04.2009 р. № 1275 АМУ перереєстровано у Всеукраїнську Асоціаціюорганів місц. самоврядування “Асоціаціяміст України”. ВАССР утворено відповідно до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про асоціації органів місцевого самоврядування”.

Метою утворення ВАССР є ефективне здійснення сільс., селищними радами своїх повноважень, узгодження дій щодо захисту правта інтересів терит. громад, сприяння місц. Ірегіон. розвитку.

Основні завдання ВАССР: об‘єднання зусильсільс. і селищних рад щодо захисту прав таінтересів відповідних терит. громад; створення умов ефективного здійснення повноважень місц. самоврядування; налагодженнявзаємодії з органами державної влади у процесі вирішення питань місц. і регіон. розвитку з метою узгодження загальнодержавних,регіон. і місц. інтересів шляхом проведенняконсультацій, підготовки висновків та пропозицій до проектів нормат.-прав. актів із зазначених питань; сприяння органам місц. самоврядування в підготовці проектів рішень.

УАМВР – перше всеукраїнське добровільнеоб’єднання органів місц. самоврядування.Початком біографічного шляху УАМВР булостворення у вересні 1991 р. Асоціації поріднених міст України. У серпні 1992 р. на загальних зборах Асоціації було прийнято рішення про перейменування її на УАМВР; станом на 01.11.2010 р. налічує у своєму складі24 обласні, 275 районних рад.

Метою УАМВР є покращення якості життя втерит. громадах шляхом вирішення таких завдань: утвердження демократичних принципів у системі управління територіями; захистконституційного права терит. громад, органів місц. самоврядування на здійснення місц.самоврядування, сприяння його розвитку ізміцненню; сприяння соціально-економічному та культурному розвитку терит. громад,місц. та регіональному розвитку; поглиблення взаємодії та співпраці терит. громад,органів місц. самоврядування у вирішеннізавдань та виконанні функцій місц. самоврядування; створення умов для ефективноїреалізації норм Конституції України та ЗУ зпитань місц. самоврядування; захист прав таінтересів терит. громад, органів місц. самоврядування, їхніх посадових осіб в органах державної влади; організація обміну досвідомдіяльності органів місц. Самоврядуваннящодо вирішення проблем соціально-економічного і культурного розвитку терит. громад, питань місц. і регіон. розвитку; наданняконсультаційно-методичної і практичної допомоги органам місц. самоврядування; здійснення благодійницької діяльності, спрямованої на задоволення соціально-економічнихта культурних потреб терит. громад – членівУАМВР та ін. Значне місце в роботі УАМВРвідводиться сприянню органам місц. самоврядування та органам державної влади в розробленні проектів нормативних актів, програм соціально-економічного розвитку терит. громад, підготовці висновків та пропозицій стосовно проектів ЗУ, нормативних актів Президента України та КМ України з питань місц. і регіон. розвитку.

На європейському рівні працює Конгресмісц. і регіон. влад Європи Ради Європи(КМРВЄ), створений 14.01.1994 р. рішеннямКомітету міністрів Ради Європи для сприяння розвитку місц. демократії в країнах ЦСЄ,а також процесу регіоналізації в Європі.КМРВЄ складається з депутатів від країн –членів Ради Європи, у т. ч. і України, які єнародними обранцями місц. й регіон. Рівнівабо призначеними посадовими особами,безпосередньо підпорядкованими виборному місц. чи регіон. органу.

Література:

1. Haberle P. Federalismo, regionalismo e piccolo stati in Europa / Р. Haberle // II federalismo europeo e la democrazia europea a cura di G. Zagrebelsky. – R.: La Nuova Italia Scientifica, 1994.).

2. Актуальні проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні: монографія / [В. О. Антоненко, М. О. Баймуратов, О. В. Батанов та ін.]; за ред. В. В. Кравченка, М. О. Баймуратова, О. В. Батанова. – К.: Атіка, 2007. – 864 с.;

3. Безверхнюк Т. М. Європейські стандарти врядування на регіональному рівні: монографія / Т. М. Безверхнюк, С. Є. Саханенко, Е. Х. Топалова; за заг. ред. Т. М. Безверхнюк. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008;

4. Борденюк В. І. Місцеве самоврядування та державне управління: конституційно-правові основи співвідношення та взаємодії / В. І. Борденюк. – К.: Парлам. видво, 2007. – 576 c.;

5. Васильєва О. І. Регіональне управління в умовах реформування владних відносин: [монографія] / О. І. Васильєва. – Донецьк: Юго-Восток, 2009. – 436 с.

6. Декларація щодо регіоналізму в Європі // Асамблея європейських регіонів. – 1996. – Базель, 4 грудня;

7. Державне управління регіональним розвитком України: монографія / за заг. ред. В. Є. Воротіна, Я. А. Жаліла. – К.: НІСД, 2010. – 288 с.;

8. Есин Р. О. Современный регионализм: новые направления в теории / Р. О. Есин // Проблемы управления. – 2009. – № 3 (32);

9. Калитчак Р. Г. Регіоналізм у європейських інтеграційних процесах / Р. Г. Калитчак. – К.: Знання, 2007;

10. Китинг М. Новый регионализм в Западной Европе / М. Китинг // Логос. – 2003. – № 6 (40);

11. Конституція України;

12. Корнієнко М. І. Муніципальне право України. Концептуальні та організаційно-правові системи / М. І. Корнієнко. – К.: Атіка, 2005. – 144 с.

13. Лазор О. Д. Місцеве управління: поняття, терміни, визначення: словник-довідник / О. Д. Лазор, О. Я. Лазор. – Львів: Вид-во ЛРІДУ УАДУ, 2003. – 336 с.;

14. Макаров Г. В. Про передумови виникнення регіоналізму в Україні / Г. В. Макаров // Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень (До 170-річчя філософського факультету КНУ ім. Т. Шевченка): матеріали міжнар. наук. конф. “Людини – світ – культура” (20-21 квітня 2004 р., м. Київ). – К.: Центр навчальної літератури, 2004;

15. Мельтюхова Н. М. Структурно-функціональне забезпечення діяльності територіальних органів влади / [Н. М. Мельтюхова, В. В. Корженко, Г. С. Одінцова, В. Б. Дзюндзюк та ін.]. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. – 243 с.;

16. Ославський М. І. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади: [навч. посіб.] / М. І. Ославський. – К.: Знання, 2009. – 216 с.;

17. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р.;

18. Соловйова О. М. Організаційно-правові засади формування і діяльності відділів та управлінь місцевої державної адміністрації: [монографія] / О. М. Соловйова. – Х.: Право, 2006. – 164 с.;

19. Сушинський О. І. Місцеві державні адміністрації в Україні: концептуальний політологічно-правовий аспект / О. І. Сушинський. – Л.: Світ, 2002. – 95 с.;

Дата добавления: 2015-03-31