Ціна в туризмі:методи формування

Ціна- це ринкове вираження вартості послуг, товарів, продуктів. Рух цін на ринку відбиває динаміку споживчих переваг і платоспроможного попиту. Орієнтуючись на ціни, підприємства і підприємці перерозподіляють ресурси й уточнюють ринкову стратегію.

Ціна туристичного продукту визначається із врахуванням трьох груп факторів:

• витрат виробництва та збуту;

• туристичного попиту і пропозиції;

• рівня конкуренції на туристичному ринку.

Із врахуванням цих факторів розроблені наступні методи ціноутворення:

• на основі витрат;

• з орієнтацією на попит;

• з орієнтацією на конкуренцію.

При розробці цінової стратегії туристичне підприємство повинне використовувати усі ці три методи у взаємодії.

Ціноутворення на основі витрат (затратний метод) заснований на основі калькуляції витрат виробництва, обслуговування, інших витрат та бажаного прибутку. На основі даного методу визначається межа ціни, нижче якої вона впасти не може.

Даний метод не приймає до уваги такі важливі фактори:

• рівень попиту на туристичні продукти;

• чутливість споживачів до зміни цін;

• рівень цін конкурентів.

Ціноутворення з орієнтацією на рівень конкуренції – при цьому методі ціни встановлюються на рівні ринкових, нижче чи вище ринкових – у залежності від цілей туристичної фірми. Особливістю даного методу є те, що не зберігається розрив між собівартістю та ціною.

Ціноутворення з орієнтацією на попит передбачає вивчення побажань клієнтів і встановлення цін, припустимих для цільового ринку. Даний метод використовується у тому випадку, коли ціна є головним критерієм при покупці. При цьому виясняється максимальна сума, яку споживач готовий заплатити за турпродукт.

Структура ціни туристичного продукту включає такі основні елементи: собівартість, прибуток, знижки і надбавки.

Собівартість туристичного продукту містить у собі таку вартість:

- проїзд;

- проживання (в тому числі оплату бронювання);

- харчування;

- трансферт (транспортного обслуговування);

- екскурсійне обслуговування;

- оформлення візи;

- послуги турфірми.

Аеродромні, консульські й інші збори виплачують туристи персонально за місцем їх стягування й у вартість туру не включаються.

Витрати на поїздку керівника групи сумуються як вартість проживання (якщо готель не надає безкоштовних послуг керівникам груп), авіаквитків, віз, відрядження, а також страхових полісів.

Кінцева ціна реалізації турпродукту (тобто ціна, за якою турист купує тур агентської фірми) відрізняється від ціни туроператора надбавками і знижками.

14.2. Екскурсія, її сутність, основні ознаки, ф-ції. Класиф. екскурсій.

Екскурсія-це наочний процес пізнання навкол. світу, що повяз. із заздалегідь підібраними обєктами, що вивчається на місці їх знажодження, це цілеспрямований процес побудований на поєднанні зорових, слухових та ін. вражень. Екскурсія спирається на 2 форми сприйняття-чуттєве і логічне (мислення). Основою екск-ї є 2 елементи-показ і розповідь.

Ознаки екск-ї:

-обмеженість у часі (3-4год)

-наявність екскурсантів

-наявність кваліфік. Екскурсовода

-показ обєктів у місцях їх природнього розташування

-пересування екскурсантів за заздалегідь склад. маршрутом.

-цілеспрямов. огляду, наявність теми

-активна розумова д-сть учасників.

Ф-ції: інформат., наукова, просвітн., виховна, гуманіст., культоролог.

Класифікація екск-ій за Райковим:

1.за змістом (природно-геграф., гуманітарні, виробничі)

2. за обсягом матеріалу (на 1 тему, на к-ка близьких за змістом тем, комплексні)

3. за завданням (дослідницького типу, ілюстративного)

4. за логічною побудовою (аналітичні, синтетичні)

5. за тривалістю (1-денні, 2-денні з ночівлею, багатоденні)

6. за складом учасників (шкільні, дошкільні, позашкільні)

7. за соц. складом (робітники, службовці, студенти, ін. галузі)

У профспілковому Т на суч. етапі класиф-ю провод. теж за 6 ознаками:

1. за змістом (оглядові багатопланові, тематичні)

2. за складом учасників (за віковими категоріями, за ступенем організов., за місцем прожив., за місцем роботи, за соц. статусом, індивідуальні)

3. за місцем проведення (міські, позаміські, виробничі, музейні, дорожня екскурсійна інф-ія при дальнх екскурсіях)

4. за способом пересуваннявсі види транспорту, пішохідні)

5. за формою проведеннязвичайні, навчальні, екскурсії-масовки)

6. за циклічністю проведеннярізнотемні екскурсії для школярів, студентів, робітничої молоді...

3. До основних рекреаційно-туристських берегових районів належать: в Атлантичному океані - Середземноморське узбережжя Південної Європи та Північної Африки, узбережжя Біскайської затоки, Північного, Балтійського та Чорного морів, півострова Флорида, островів Куба, Гаїті, Багамських, райони міст та міських агломерацій Атлантичного узбережжя Північної та Південної Америки;

Білет 15

Дата добавления: 2015-03-29