Семінарське заняття № 1. Тема: Кримінальна відповідальність за хабарництво

Практичне заняття № 2.

Тема: Кримінальна відповідальність за хабарництво.

Навчальна мета – На практичному занятті студентом повинні бути сформовані вміння, необхідні для встановлення об’єктивних та суб’єктивних ознак хабарництва, правильної кваліфікації злочинів у сфері службової діяльності та відмежування від інших складів злочинів.

Кількість годин - 2 г.

Місце проведення – аудиторія.

Навчальні питання:

1. Злочини проти авторитету державного апарату, апарату підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності й пов'язані з ним.

2. Одержання хабара. Поняття та ознаки хабара. Ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Суб'єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

3. Незаконне збагачення. Поняття та ознаки неправомірної вигоди. Ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Суб'єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

4. Пропозиція або давання хабара. Поняття та ознаки хабара. Форми діяння. Момент закінчення злочину. Суб'єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за давання хабара.

5. Зловживання впливом. Поняття та ознаки неправомірної вигоди. Форми діяння. Момент закінчення злочину. Суб'єктивні ознаки. Поняття особи, яка уповноважена на виконання функцій держави.

6. Провокація хабара. Поняття та ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Суб'єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки.

Література.

Перелік нормативної бази: 6, 13, 15, 42, 43, 48, 51, 60, 61, 66, 77, 104, 105.

Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16.

Додаткова література: 4, 5, 10, 11,12, 30, 33, 56, 67, 72, 92, 138.

Тема № 8: Злочини у сфері господарської діяльності.

Тема: Поняття, загальна характеристика, види та кримінальна відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності.

Навчальна мета – поглибити та закріпити знання студентів про суспільну небезпеку злочинів у сфері господарської діяльності; про їх поняття і види; виробити вміння та навички визначення юридичних ознак злочинів у сфері господарської діяльності, правильної їх кваліфікації та відмежування від інших складів злочинів.

Кількість годин - 2 г.

Місце проведення – аудиторія.

Навчальні питання:

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності.

2. Злочини у сфері грошового обігу, валютного регулювання та валютного контролю.

3. Злочини у сфері мобілізації коштів до бюджетів та державних цільових фондів.

4. Злочини у сфері розподілу і використання бюджетних коштів.

5. Злочини у сфері приватизації державного, комунального майна.

6. Злочини у сфері забезпечення свободи господарської діяльності, недопущення монополізму і недобросовісної конкуренції.

7. Злочини у сфері забезпечення прав і законних інтересів споживачів товарів і послуг.

8. Злочини у сфері виготовлення і використання документів у господарській діяльності.

9. Злочини, які вчиняються у процесі банкрутства суб’єктів господарської діяльності.

10. Інші злочини у сфері господарської діяльності.

Розгляд першого питання слід розпочати із з’ясування в якому значенні у відповідних статтях КК вжиті терміни «господарська діяльність» і «підприємницька діяльність» та похідні від них – «суб'єкт господарської діяльності» і «суб'єкт підприємницької діяльності, «громадянин», «громадянин-підприємець» і «засновник», «власник» чи «службова особа» суб'єкта господарської або підприємницької діяльності тощо, оскільки від правильного розуміння значення цих термінів у конкретних статтях КК залежить вирішення питання щодо наявності чи відсутності ознак складу злочину.

При цьому треба мати на увазі, що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Далі слід визначити поняття господарського злочину, з’ясувати його ознаки.

Розгляд загальної характеристики злочинів у сфері господарської діяльності слід розпочати із визначення родового та безпосередніх об’єктів цих злочинів. Приділити особливу увагу розгляду предмету злочинів у сфері господарської діяльності передбачених ст. ст. 199–202, 203-1–204, 207–217, 220– 227, 229–235 КК, оскільки відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності законодавець пов’язує не тільки із самим предметом злочину, але і з його розміром (вартістю).

Далі слід з’ясувати об’єктивну сторону злочинів у сфері господарської діяльності. Слід пам’ятати, що диспозицій статей, що встановлюють відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності, є банкетними, тому встановлення ознак об’єктивної сторони цих злочинів передбачає звернення до низки законодавчих та інших нормативних актів інших галузей права (наприклад, підприємницького, банківського, митного, податкового, валютного тощо).

При розгляді суб’єктивних ознак студенти повинні приділити увагу з’ясуванню вини, мотивів та мети вчинення злочинів у сфері господарської діяльності. Суб’єкт цих злочинів може бути як загальним, так і спеціальним, тому встановленню ознак спеціального суб’єкту господарських злочинів слід приділити особливу увагу.

Після з’ясування об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів у сфері господарської діяльності, на підставі безпосереднього об’єкту слід визначити види цих злочинів та з’ясувати їх видові ознаки. Слід пам’ятати, що розподіл господарських злочинів на конкретні види залишаться питанням дискусійним і вирішується у навчальній та науковій літературі по різному.

Розгляд другого питання, перш за все, передбачає з’ясування ознак злочинів у сфері грошового обігу, валютного регулювання та валютного контролю (ст.ст. 199, 200, 207, 208, 209, 209-1, 214 КК). Слід обов’язково визначити диспозиції цих злочинів, з’ясувати їх зміст. Далі слід визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфікуючи ознаки злочинів цього виду та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Розгляд третього питання передбачає з’ясування ознак злочинів у сфері мобілізації коштів до бюджетів та державних цільових фондів (ст. ст. 202, 204, 212, 212-1 КК). Слід обов’язково визначити диспозиції цих злочинів, з’ясувати їх зміст, та зміст понять: господарська та підприємницька діяльність, ліцензія, ліцензування, підакцизні товари, податки тощо. Далі слід визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфікуючи ознаки злочинів цього виду та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Слід наголосити, що можливість настання кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст.ст. 202–205 КК, є додатковою гарантією діяльності держави у сфері правового регулювання економічних відносин і захисту конституційних прав осіб, які займаються господарською діяльністю, та засобом сприяння стабілізації національної економіки. При розгляді ознак злочину передбаченого ч. 2 ст. 202 КК, слід з’ясувати юридичні ознаки понять: фінансові послуги, діяльність із надання фінансових послуг, банківська діяльність тощо.

Розгляд четвертого питання перш за все, передбачає з’ясування ознак злочинів у сфері розподілу і використання бюджетних коштів (ст. ст. 210, 211 КК).

Слід визначити та з’ясувати зміст диспозиції цих злочинів, дослідити об’єктивні ознаки. Особливу увагу приділити з’ясуванню понять: бюджетна система України, бюджетні кошти, нормативно-правові або розпорядчі акти, які змінюють доходи і видатки бюджету. Далі слід дослідити суб’єктивні ознаки та кваліфікуючи ознаки. З’ясувати кваліфікацію злочинів цього виду. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Розгляд п’ятого питання передбачає з’ясування ознак злочинів у сфері господарської діяльності, що відносяться до злочинів у сфері приватизації державного, комунального майна (ст. ст. 233, 234, 235 КК).

Перш за все, слід визначити та дослідити зміст диспозиції цих злочинів, з’ясувати юридичний зміст понять: приватизація, приватизаційні документи, декларація щодо походження коштів тощо. Далі слід визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфікуючи ознаки злочинів цього виду та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Розгляд шостого питання передбачає з’ясування ознак злочинів у сфері господарської діяльності, що відносяться до злочинів у сфері забезпечення свободи господарської діяльності, недопущення монополізму і недобросовісної конкуренції (ст. ст. 206, 228, 229, 231, 232, 232-1, 232-2 КК)

Перш за все, слід визначити та дослідити зміст диспозиції цих злочинів, з’ясувати юридичний зміст понять: господарська діяльність, конкуренція, відомості, що становлять комерційну або банківську таємницю, інсайдерська інформація тощо. Далі слід визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфікуючи ознаки злочинів цього виду та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Розгляд сьомого питання передбачає з’ясування кола злочинів у сфері забезпечення прав і законних інтересів споживачів товарів і послуг (ст. ст. 217, 225, 226 та 227 КК). Слід визначити та дослідити зміст диспозиції цих злочинів, з’ясувати юридичні ознаки понять: державне пробірне клеймо, засоби вимірювання, недоброякісна продукція, обман тощо. Далі слід визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфікуючи ознаки злочинів цього виду та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Розгляд восьмого питання передбачає з’ясування кола злочинів у сфері виготовлення і використання документів у господарській діяльності (ст.ст. 215, 216, 223 та 224 КК). Слід визначити диспозиції цих злочинів, дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфікуючи ознаки злочинів цього виду та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Розгляд дев’ятого питання передбачає з’ясування кола злочинів які вчиняються у процесі банкрутства суб’єктів господарської діяльності (ст.ст. 218, 219, 220 та 221 КК). Перш за все, слід визначити диспозиції цих злочинів та з’ясувати юридичний зміст поняття «банкрутство». Обов’язково дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочинів цього виду та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Розгляд десятого питання передбачає з’ясування об’єктивних та суб’єктивних ознак інших злочинів у сфері господарської діяльності, до яких можливо віднести злочини передбачені ст. ст. 201, 203, 203¹, 205 та 222 КК. Слід обов’язково дослідити кваліфікуючи ознаки злочинів цього виду та з’ясувати їх кваліфікацію. Вміти розмежовувати від суміжних злочинів.

Слід наголосити на тому, під час що дослідження злочинів у сфері господарської діяльності студенти обов’язково повинен з’ясувати зміст диспозицій статей розділу VII Особливої частини КК з урахуванням положень чинного законодавства України, визначити та дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки складів цих злочинів, опрацювати кваліфікуючі ознаки. Крім того, враховуючи специфіку цих злочинів студенти повинні ретельно з'ясовувати, які законодавчі акти регулюють відповідні відносини, та вміло їх застосовувати при розгляді об’єктивних та суб’єктивних ознак цих злочинів.

Теми рефератів:

1. Історія розвитку кримінального законодавства у сфері протидії злочинним посяганням на економічну систему України.

2. Кримінально-правова характеристика виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.

3. Відмежування контрабанди від інших правопорушень та злочинів.

4. Поняття підпільних цехів та обладнання, що забезпечує масове виробництво підакцизних товарів.

5. Предмет розголошення комерційної або банківської таємниці

6. Кримінально-правова характеристика доведення до банкрутства.

7. Об’єкт злочинів у сфері банкрутства.

8. Відмежування шахрайство з фінансовими ресурсами від інших злочинів.

9. Підроблені недержавні цінні папери, як предмет злочину, передбаченого ст. 224 КК.

10. Випуск або реалізація недоброякісної продукції: характеристика об'єктивних та суб'єктивних ознак.

11. Визначення предметів злочинів у сфері обслуговування споживачів.

12. Кримінально-правова характеристика недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання.

13. Характеристика суб'єктивної сторони та суб'єкта незаконної приватизації державного, комунального майна

14. Кримінально-правова характеристика фіктивного підприємництва

15. Особливості складу злочину передбаченого ст. 202 КК «Порушення порядку зайняття господарською та діяльністю з надання фінансових послуг».

16. Суб’єкт у злочині «Фіктивне підприємництво».

17. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

18. Особливості складу злочину передбаченого ст. 206 КК «Протидія законній господарській діяльності».

19. Предмет злочину в складі «Шахрайство з фінансовими ресурсами».

20. Кримінальна відповідальність за обман покупця та замовника.

Література.

Перелік нормативної бази: 3, 13, 15, 34, 44, 50, 63, 64, 65, 80, 81, 86, 90, 91, 99, 103, 114.

Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16.

Додаткова література: 8, 9, 14, 26, 39, 40, 46, 47, 71, 122, 134, 135.

Дата добавления: 2015-03-31