Соціалізація особистості та її етапи і рівні

№26.

Типологія особистості

№25.

Діяльність і поведінка особистості, її потреби і інтереси.

№24.

Головний мотиватор життєдіяльності людини – потреби. Потре́би — це необхідність для людини таких умов, що забезпечують її існування і самозабезпечення.» види потреб:природні і штучні. Природні – повсякденні потреби в сні, їжі, одежі,житлі. Штучні-потреби у праці,у соц..активності,духовній культурі.Діяльність індивіда спрямовується залежно від можливостей задоволення тієї чи іншої потреби.тут проявляється інтерес.інтерес і потреби пов’язані,але потреби спрямовані на предмет задоволення,а інтерес націлений на соц..інститути,норми взаємовідносин,від яких залежить розподіл благ,що забезпечують задоволення потреб.Основою соціальної діяльності і соціальної поведінки людей є об'єктивні умови життя, які породжують певні потреби та інтереси. Інтереси в свою чергу створюють у людей ті чи інші мотиви діяльності. Всю практичну діяльність людей можна розглядати як форму задоволення потреб, що виникли як відображення об'єктивних умов і усвідомлення реальних можливостей їх задоволення.Потреби виражають об'єктивну залежність людини від зовнішнього світу. Важливим фактором поведінки і діяльності будь-якого соціального суб'єкта є соціальний інтерес, який виражає ставлення людини, соціальної спільноти до свого стану та умов життя в даній соціальній і економічній структурі, а також до обумовлених цим станом потреб.

--------------------------------------------------------------------------

В залежності від ціннісних орієнтацій виділяють такі типи:

1.Традиціоналісти – орієнтовані переважно на цінності обов’язку, порядку, дисципліни, поваги до закону, самостійність у цього типу досить низька.

2. Ідеалісти-сильніше виявляється критичне ставлення до традиційних норм, незалежність, ігнорування авторитетів.

3.Фрустрований тип-має низьку самооцінку,відчуває пригніченість, відокремленість себе від течії життя.

4. Гедоністи-орієнтовані на одержання задоволення споживацьких бажань.

5. Соціальний тип – відображення того, як суспільство впливає на ціннісні орієнтації людини і через них – на її реальну поведінку.

--------------------------------------------------------------------------------

Соціалізація — це процес, через який безпорадне дитя поступово перетворюється на особу, яка розуміє і саму себе, і навколишній світ, адаптується до нього, набуваючи знань та звичок, притаманних культурі певного суспільства, в якій він народився.

Етапи соціалізації:

Первинна соціалізація протікає в колі близьких і рідних, вторинна соціалізація - в рамках формальних інститутів (школа, інститут, виробництво). первинна соціалізація - це навчання соціальним нормам в першій половині життя, тобто в дитинстві та юності, а вторинна соціалізація захоплює зрілість і старість, тобто другу половину життя.

Рівні соціалізації:

1)Об’єктивна – людина обіймає певну позицію в структурі спільноти.

2) Функціональна-людина виконує певні функції і ролі

3) Міжособистісна- ставлення оточення до індивіда, оцінка його взаємодії з ним.

4)Нормативна – певна дія людини для досягнення власних цілей, узгоджених з діями.

------------------------------------------------------------------------------

Дата добавления: 2015-04-24