Оцінка діяльності

Хроніка військового протиборства

Заколот Асікагі Такаудзі

Ходзьо спробували повернутися до влади.Сили Ходзьо Токіюкі захопили Камакура, змусивши Асікага Такаудзі бігти. Під час цих подій Тадайосі віддав наказ убити принца Морінага. Такаудзі, не отримавши імператорського указу, навів свою армію в Канто і відбив Камакура. Ходзьо Токіюкі покінчив із собою. Після цих подій Асікага Такаудзі не захотів повертатися у столицю і почав будівництво палацу у Камакура. Місто швидко відродилося і знову почало процвітати. 1336 р. Асікага захопив столицю, але зіткнувшись з сильним протистоянням Годайго,через 4 дні залишив місто, відступивши на захід. Там він мав багато сторонників, яких він вміло почав використовувати, за підтримку обіцявши їм багато грошей, а також ділянки землі: Хосокава, Імагава, Акамацу, Нікі та ін. У 1336 р. забезпечивши собі підтримку заходу Асікага Такаудзі знову напав на столицю. Він розбив армію Нітта у битві при Мінатогава. Кусунокі Масасіта, який був дуже відомий воїн на стороні Годайго, покінчив з життям на полі бою, а сам Годайго втік до монахів у гори Хіей. Такаудзі увійшов в столицю разом із принцем Ютахіто, братом імператора Когон, який відрікся від пристолу. Ютахіто зайняв трон імператора під ім'ям Комьо. Годайго-ж поїхав у Йосіно. З цього часу у державі з'явилися два двори - південний в Йосіно і північний в Кіото.

Вибір Йосіно в якості столиці південного двору визначався надзвичайно зручними географічними особливостями цього місця. За цей час було створено другий в історії країни сьогунат, в якому змінилися 3 сьогуна, в Йосіно встигли побувати на троні 4 імператора, а в столиці - 5. Наприкінці 1337 р. Проти Асікага пішла армія Нітта Йосісада в провінції Етідзен. Проти неї Асікага виставили армію під командуванням Ко-но Моронао і Ко-но Мороясу. Нітта змушений був сховатися в Кавасакі. Облога його замку тривала кілька місяців, але врешті він був взятий. Йосісада був смертельно поранений, принц Асікага покінчив із собою, а принц Цуненага був відправлений в столицю, де теж загинув.

У японській історіографії кінця 19 століття Асікага Такаудзі зображувався нейтрально — як «герой своєї епохи». Проте з посиленням націоналістичних настроїв на початку 20 століття, його заклеймили як «зрадливого васала», який проміняв вірність сюзеренам — роду Ходзьо і імператору Годайго — на свої «шкурні політичні інтереси». Аж до кінця другої світової війни, Такаудзі був негативним персонажем, втіленням усіх потворних рис японського державця. З постанням у Японії незалежної марксистської та позитивістської історіографії після 1945 року, особу першого сьогуна Муроматі було переосмислено. Відтепер його вважали поборником прогресу, який ліквідовував «феодальні пережитки» попередніх поколінь. У 1970-х роках Такаудзі бачився історикам навіть як «революціонер та реформатор». Наприкінці 20 століття знаменитого Асікагу було зараховано до важливих фігур японської історії, фундаторів політичної єдності країни. Сьогодні Такаудзі є одним із кумирів японців, наряду з такими постатями як Мінамото но Йосіцуне, Кусанокі Масасіге, Ода Нобунага і Токугава Іеясу.

Дата добавления: 2015-03-29