Світове господарство:поняття та етапи його розвитку

Світове господарство — сукупність національних господарств та економічних взаємозв'язків між ними, або сукупність економічних відносин, які функціонують на національному та міжнародному рівнях і підпорядковуються дії відповідних законів. Основою розвитку світового господарства був світовий ринок, який зародився ще в XVI ст. у період великих географічних відкриттів.

У світовому господарстві існує різноманітність країн за рівнем економічного розвитку, належності до певних соціальних, політичних систем, різних регіональних організацій.

Основою розвитку світового господарства був світовий ринок, який зародився ще в XVI ст. у період великих географічних відкриттів.

Світовий ринок — сукупність сучасних національних ринків окремих країн у їх взаємодії, пов'язаних міжнародними економічними відносинами та наднаціональним регулюванням.

На його основі в XVII ст. почав формуватися міжнародний поділ праці, для якого формою реалізації були торговельні угоди між країнами. Комплексна дія цих процесів зумовила виникнення й розвиток світового господарства.

За сучасних умов світове господарство дедалі більше набуває ознак цілісності. Цей процес об'єктивно спричинений дією певних факторів:

— прагненням народів світу вижити за умов нарощування ядерних потенціалів і загрози можливої ядерної війни, політикою мирного співіснування;

— розгортанням НТР. Нині жодна країна світу не може самостійно використати всі досягнення сучасної науки і техніки, тому держави повинні об'єднувати свої зусилля у цій сфері, що сприятиме встановленню тісних економічних і науково-технічних зв'язків між ними, формуванню стійких структур у світовому господарстві;

— інтернаціоналізацією господарського життя, міжнародним поділом праці. Країни світового співтовариства можуть ефективно розвивати виробничі процеси на рівні світових стандартів, випускати високоякісну продукцію, використовуючи процеси спеціалізації та кооперування виробництва на міжнародному рівні. Завдяки цьому можна значно знизити собівартість продукції, підвищити її якість, надійність, продуктивність праці, зекономити паливно-енергетичні, сировинні ресурси, раціонально використовувати робочу силу. Все це також сприяє налагодженню постійних економічних зв'язків між країнами-партнерами у міжнародній сфері;

— необхідністю об'єднання зусиль країн для розв'язання глобальних проблем (екологічних, продовольчих тощо).

Характерною ознакою світового господарства є зближення між підприємствами різних країн, самими країнами. Це виявляється у функціонуванні процесів спеціалізації та кооперування виробництва, створенні міжнародних господарських організацій, товариств, спільних підприємств тощо.

При цьому виникають міжнародні економічні відносини у кожній із сфер суспільного виробництва (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні). Вони спочатку є похідними від національних, отримують від них головний імпульс розвитку й водночас активно впливають на розвиток національного господарства і на певному етапі глобалізації економіки стануть домінуючими.

Сукупність економічних відносин світового господарства виявляється в системі властивих йому економічних інтересів: інтересів окремих держав, національних підприємств, об'єднань тощо, міжнародних економічних організацій та інтересів інтеграційних угруповань, таких, наприклад, як Європейський союз.

Розв'язання суперечностей, що виникають між економічними інтересами партнерів у межах світового господарства, відбувається через погодження їх економічних інтересів, пошук та реалізацію оптимальних форм, принципів, методів їх існування, знаходження компромісів та особливостей дії нетрадиційних законів в інтернаціональній формі.

Дата добавления: 2015-04-24