Аналіз руху грошових коштів

Класифікація вхідних та вихідних CF підприємства, їх характеристика і аналіз.

В основу Звіту про рух грошових коштів покладено наступну концепцію, рис. 5.1

Для типової виробничої фірми грошові потоки від основної діяльності тісно пов’язані з циклом грошового потоку робочого капіталу. Його складають чотири основних елементи:

фірма замовляє і отримує необхідні для вироблення товарів сировину, напівфабрикати тощо. Ці поставки переважно здійснюються в кредит, що породжує кредиторську заборгованість.

праця використовується для перетворення матеріалів у закінчену продукцію. Розмір, до якого заробітна платня не сплачується повністю у момент завершення виробництва даної продукції, створює кредиторську заборгованість по заробітній платні.

готова продукція продається часто на умовах відстрочки платежу. Це формує дебіторську заборгованість.

у певний момент кредиторські заборгованості мають бути сплачені.

· завершується цикл, коли фірма отримує кошти від дебіторів. З цього моменту вона готова розпочати новий операційний цикл.

Отже цикл перетворення готівки складається з суми циклів перетворення запасів та перетворення дебіторської заборгованості мінус цикл перетворення кредиторської заборгованості. Іншими словами, цикл конвертації грошових потоків - це тривалість періоду між фактичними витратами готівки на оплату виробничих ресурсів і фактичними надходженнями готівки від продажу товарів

Звіт про рух грошових коштів завершує комплекс грошової звітності підприємства. Мета цього звіту - показати, як циркулюють грошові кошти компанії. Він вказує звідки кошти надійшли та на що їх було витрачено, і є дуже важливим документом для пояснення змін різних коефіцієнтів ліквідності.

Протягом періоду часу операції отримання матеріалів, коштів за продані товари і сплат за те, що поставлено багато разів повторюються і обумовлюють формування на підприємстві вхідних і вихідних грошових потоків від основної операційної діяльності.

Таким чином і у кількісному виразі грошові потоки залежатимуть, за умов усіх інших рівних факторів, від тривалості і структури циклу перетворення готівки.

Аналіз грошових потоків здійснюється за видами діяльності прямим і непрямим методами.

16. Прогнозування можливого банкрутства підприємства.

Найбільш поширеним методом оцінки ймовірності банкрутства підприємства є запропонована американським економістом Е. Альтманом Z-модель на основі п’яти факторів:

Z = 1,2 Коб + 1,4 Кнп + 3,3 Кр + 0,6 Кп + 1,0 Кв, де Коб — частка оборотних засобів у активах, тобто відношення поточних активів до загальної суми активів підприємства;

Кнп — рентабельність активів, обчислена за нерозподіленим прибутком, тобто як відношення нерозподіленого прибутку звітного року й минулих років до загальної суми активів; Кр — рентабельність активів, обчислена за прибутком від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); Кп — коефіцієнт покриття за ринковою вартістю власного капіталу, тобто відношення ринкової вартості акціонерного капіталу (вся ринкова вартість акцій підприємства) до короткострокових зобов’язань (для підприємств, що не емітують акції, цей коефіцієнт розраховується, виходячи з величини статутного фонду і додаткового капіталу з урахуванням ставки дисконтування вартості акцій аналогічних підприємств); Кв — віддача всіх активів, тобто відношення виручки від реалізації до загальної суми активів. Коефіцієнти 1,2; 1,4; 3,3; 0,6; 1,0 — вибрано емпірично в результаті аналізу великої кількості підприємств.

Залежно від значення Z прогнозується можливість банкрутства:

до 1,8 — дуже висока;

від 1,81 до 2,7 — висока;

від 2,8 до 2,9 — можлива;

понад 3,0 — дуже низька.

Точність прогнозу в цій моделі протягом одного року становить 95 %, двох років — 83 %. Це досить висока точність, але недолік моделі полягає в тому, що її, по суті, доцільно використовувати тільки щодо великих компаній, які котирують свої акції на біржах.

Дата добавления: 2015-04-24