Основні види змінних в експериментальному дослідженні

Основні специфічні ознаки та особливості експерименту

Основні специфічні ознаки експерименту

Основні особливості експерименту (на відміну від спостереження) за С.Л. Рубінштейном

1)можливість моделювання явищ і умов дослідження (експериментальна ситуація); 2)планомірне втручання експериментатора в досліджувану ситуацію, управління нею та активна позиція дослідника (варіювання змінних) – він може, створюючи спеціальні умови, викликати необхідні явища, стільки разів, скільки необхідно для доказу або спростування наукової гіпотези; 3) можливе створення умов для виявлення закономірного зв'язку між психічними процесами і умовами їх протікання; 4) можливе вимірювання реакцій випробовуваних на дію дослідника; 5)відтворюваність результатів експерименту.

1) у Е. дослідник сам викликає явище, що вивчається ним, а при спостереженні чекає поки випадковий потік явищ доставить можливість його спостерігати; 2)експериментатор може варіювати умови, при яких протікає явище, а при спостереженні, він бере їх такими, якими йому їх доставляє випадок; 3)ізолюючи окремі умови і змінюючи одне з них, при збереженні незмінними інших, експериментатор виявляє значення окремих умов і встановлює закономірні зв'язки, що визначають вивчаємий процес; 4) експериментатор може варіювати як самі умови, так їх кількісні співвідношення. Він має можливість чітко визначити чинники, які діяли в момент виникнення та перебігу досліджуваного явища, розкрити причини, що його зумовили та при необхідності повторити дослід з метою накопичення додаткових відомостей для обґрунтування отриманих результатів.

Основне завдання психологічного Е., згідно С.Л. Рубінштейну, полягає в тому, щоб зробити доступними для «об'єктивного зовнішнього спостереження істотні особливості внутрішнього психічного процесу».

Основна суть Е. полягає в тому, що дослідник систематично змінює одну змінну (незалежну) і реєструє об'єктивні показники іншої змінної (залежної). Тому, важливим поняттям при описіЕ. є поняття змінної – будь-яке досліджуване явище, що виступає як причина іншого досліджуваного явища, яке може бути змінене і виміряне. Експериментатор маніпулює змінними, а спостерігач чекає, поки виникне та зміна, яку експериментатор створює на свій розсуд.

Види змінних	Суть змінної
Незалежна	Та, яку змінює експериментатор. Виникає при проведенні порівнянь і при створенні експериментальних умов, які знаходяться під безпосереднім контролем експериментатора. Керовані незалежні змінні передбачають створення для учасників різних умов (різні завдання, інструкції)
Залежна	Змінна, що змінює своє значення в результаті дії на неї незалежної змінної. Залежні змінні – це характеристики поведінки, вимірювані в ході дослідження
Проміжні (додаткові) змінні	Непіддатні строгому контролю, але чинники, що обов'язково враховуються, на практиці знаходяться між незалежними і залежними змінними, опосредковують їх взаємовплив. Напр.: фізіологічний чи психологічний стан випробовуваних (стрес, втома, інтерес до роботи, байдужість і ін.). Ці змінні не можна випускати з уваги, вони здатні істотно змінити поведінку випробовуваних, вплинути на якість отриманих результатів.
Контрольовані змінні	Змінні, які строго контролюються під час проведення експерименту з тим, щоб уникнути її варіацій від одного випробуваного до іншого, і від сеансу до сеансу. Напр., в психологічному експерименті колір стін виробничого приміщення може бути «контрольованою змінною», а продуктивність праці - залежною, але не контрольованою.

Експериментальні методи безпосередньо включають діагностичні методи як свої природні моменти.

Основні види експерименту

Ознаки	Види	Характеристика
Залежно від умов діяльності	Лабораторний     Природний ( запропонований А.Ф.Лазурським )	Створення штучної ситуації, в якій властивість, що вивчається, можна краще всього розкрити. Проводиться у спеціально організованих умовах (спец. лабораторіях) – в приміщенні, спеціально пристосованому для точного проведення досліду, контролю всіх дій на випробовуваного і реєстрації його відповідей і дій. Можуть використовуватися відповідна апаратура, технічні прилади; дії піддослідних повністю визначаються інструкціями. Устаткування повинно забезпечувати реалізацію основних якостей ЛЕ. Він може проводитися і з використанням апаратури, і без неї, але обов'язково із застосуванням спеціальних розроблених експериментальних матеріалів. ЛЕ застосовується частіше при вивченніелементарних психічних функцій (сенсомоторних реакцій, відмінностей сенсорних порогів чутливості тощо) і рідше– при вивченні складніших психічних явищ (процесів мислення, мовних функцій тощо).   Е., що включений непомітно для випробуваного в його ігрову, трудову, учбову діяльність, з мінімумом втручання експериментатора в цей процес. Проводиться в звичайних (реальних) для піддослідного умовах діяльності (у класі, під час роботи) при цілеспрямованому варіюванні деяких з них дослідником. Умови при його проведенні, організовує саме життя (у ВНЗ, напр., вони органічно включені в навчально-виховний процес). Експериментатор користується поєднанням різних(контрастних, як правило)умов діяльності випробовуваних і фіксує за допомогою діагностичних методик їх досліджувані психологічні особливості.. Він проводиться за певною програмою, але так, щоб людина не знала, що її досліджують (замасковане включення дослідника у спільну з піддослідним поведінку), і розв’язувала свої завдання спокійно, у звичному темпі, з притаманними їй характерологічними особливостями, ставленням до навчальних, трудових, спортивних та ін. доручень.
Від втручання дослідника у перебіг психічних явищ або за характером його дій	Констатуючий     Формуючий	Вивчення наявних психічних особливостей, рівнів розвитку відповідних якостей без зовнішнього втручання, констатація відносин причин і наслідків. Виявляє факти, закономірності, що склалися в ході розвитку людини.   Припускає активну, цілеспрямовану дію дослідника на досліджуваних з використанням засобів навчання і виховання людини, щоб виробити певні властивості, якості. Виявляє закономірності, умови, психологічні механізми розвитку певних якостей, властивостей шляхом активного їх формування.
Залежно від ступеня розробленості проблеми	Пошуковий   Уточнюючий   Критичний   Відтворювальний	Направлений на отримання принципово нових результатів в малодослідженій області.   Метою є визначення меж, в рамках яких поширена дія даної теорії або закону.   Організовується в цілях спростування існуючої теорії або закону новими фактами   Передбачає повторення експериментів попередників для визначення достовірності, надійності і об'єктивності отриманих ними результатів

Найбільш поширеними є лабораторний і природний експерименти, для яких існують деякі загальні правила, напр.: довільне введення експериментатором незалежних змінних і контроль за ними та за змінами залежних змінних; виділення контрольної і експериментальної груп, щоб результати порівнювались з певним еталоном.

Відрізняються вони тим, що дозволяють вивчати психологію і поведінку людей в умовах, віддалених (лабораторний) або наближених (природний) до дійсності.

Природний експеримент, може бути декількох видів: 1) диференційно-психологічний (направлений на перевірку гіпотез в контексті психології індивідуальних відмінностей); 2) соціально-психологічний (направлений на перевірку гіпотез в контексті соціально-психологічних закономірностей при роботі з групами); 3) виробничий (направлений на перевірку гіпотез в контексті психології праці); 4) психолого-педагогічний.

Природний експеримент широко застосовується в соціальній, педагогічній психології, психології управління.

Дата добавления: 2015-04-24