Концепція склад зі вступу, 8 частин та додатків

У вступній частині і 1 обгрунтована актуальність громадянського виховання особистості в сучасному укр. суспільстві.

2 – відображена суть громадянського виховання: “Громад в-ня – процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною”. “Громадянськість – це реальна можливість втілення в життя сукупності соціальних, політичних і гром прав особистості, її інтеграція в культурні й соціальні структури суспільства.”

3 –йдеться про підходи та принципи в-ня громадянина: “необхідною умовою виховання громадянина є системний підхід. Принципи: гуманізація та демократизація виховного процесу, само активність та саморегуляція, компетентність і міждисциплінарна інтегрованість, наступність і безперервність, культуровідповідність, інтеркультурність.”

4 – “Мета громад виховання – сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала. Завдання – забезпечення прав людини, формування нац свідомості, утвердження гуманістичної моралі, формування соц активності, розвиток критичного мислення, уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, формування толерантного ставлення до інших культур і традицій.”

5 – зміст гром в-ня. Він включає патріотизм, нац самосвідомість громадян, культуру міжетнічних відносин планетарну свідомість, правосвідомість, політ культуру. Дбайливе ставлення до природи, моральність особистості, формування культури поведінки, розвиток мотивації до праці.

6 – Фоми громад в-ня: активні методи – ситуаційно-рольові ігри, соціограми, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони “мозкові атаки”, метод аналізу соц ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації.

Традиційні: бесіди, диспути, лекції, семінари.

7 – інститути, що забезпечують гром в-ня: учбові заклади, бібліотеки, ЗМІ, сім’я, церква.

8 – основні шляхи реалізації концепції: дослідницькі програми та плани, підвищення кваліфікації педагогів, експериментальні центри, коригування змісту освіти, розробка нових методик. Програм, підручників, всеобуч батьків, контакти з між нар організаціями.

9 – додаток: понятійний апарат.

39. Завдання, зміст, форми і методи екологічного виховання учнів у навчальній роботі.

Сучасна екологічна ситуація в Україні, зокрема після Чорнобильської катастрофи, а також забруднення води та повітря викликає занепокоєння і змушують приділяти велику увагу екологічному вихованню та навчанню школярів. З цією метою переглянуто програми з географії та біології, запроваджено екологічні знання у природознавстві в початкових класах.

У позакласній роботі за останні роки поширюється діяльність "зелених патрулів", екологічних служб. Не зайвим є в кожній школі озеленення класу. Скрізь повинні проводитись заходи з охорони природи, деревонасадження та озеленення шкільної території, виставки квітів. Потрібно брати участь в роботах з озеленення міста чи селища. Сільська місцевість також повинна стати осередком екологічної пильності юних школярів. Виховувати наступне покоління, яке розуміє небезпеку можливих екологічних катастроф - одне з важливих завдань навчально-виховного процесу.

Завдання: формування любові до природи, її збереження і розмноження; озброєння учнів знаннями про природу рідного краю; залучення учнів до екологічної діяльності.

Напрями екологічного виховання: - розвиток морально-емоційного сприйняття природи (вчити дітей сприймати природу як живу); - активна пракгична діяльність по охороні навколишнього середовища, формування практичних вмінь І навичок; - пробудження потреб у дітей до самовиховання.

Форми підходу: екскурсія, спостереження, обговорення художніх творів, лекції, конкурси, щоденники спостережень, блакитні патрулі, шкільні лісництва, вікторини, музика.

Основні положення екологічного виховання відповідно до "національної програми патріотичного виховання та здорового способу життя": проведення наукових практичних конференцій з екологічної освіти, включення цих питань у програму підвищення кваліфікації; видавництво буклетів, листівок; пересувні виставки, фотостенди, лекції, екскурсії, проводити природоохоронну роботу; готувати нових інспекторів-екологів.

40.Програма «Українська родина». Зміст та форми взаємодії школи з батьками учнів. Школа - родина.

Школа і сім'я, формуючи особистість, виконують одні і ті ж функції у виховному процесі: інформаційну, виховну, контролюючу, організаційну, стимулюючу. Для досягнення максимального ефекту слід координувати діяльність школи і сім'ї.

Робота школи з сім'єю включає в себе два основні напрямки: організаційна робота школи з сім'єю; підвищення педагогічної культури батьків.

Організаційна робота школи з батьками включає в себе: -планування роботи школи і вчителів з батьками; - вивчення сімей учнів; - форми роботи вчителя з батьками; - роботу з неблагополучними сім'ями.

Форми роботи вчителя з батьками: - індивідуальна (бесіди-консультації, бесіди-поради, педагогічні консиліуми); - групові (засідання батьківського комітету, групові педагогічні консультації, класні батьківські збори, спільні бесіди, вечори); -колективні (загально-шкільні збори, конференції, батьківські дні); - масові форми (загально-шкільні свята).

Форми зв’язку школи з батьками дуже різноманітні: колективні консультації з актуальних питань виховання в сім'ї; постійно-діючі лекторії та університети для батьків; пропаганда серед батьків класичної та сучасної психолого-педагогічної літератури; відвідування і вивчення сімей учнів; допомога корисними порадами; проведення індивідуальних бесід на тему виховання.

Кожна школа проводить загально-шкільні батьківські збори, засідання батьківського комітету, класні батьківські збори, збори батьківського активу та іншу роботу з батьками. Слід залучати батьків і до позакласної виховної роботи в школі. Вони можуть проводити екскурсії на підприємства, наукові організації, проводити гурткову, профорієнтаційну роботу в школі.

41. Закон України "Про молодіжні і дитячі громадські організації". Завдання, принципи, основні напрями і зміст діяльності дитячих та громадських організацій України

Учасники гром в-ня: батьки, зв’язки з підприємствами (екскурсії, спонсори), служби у справах неповнолітніх (правопорушення), церва – пед установа(від народження до смерті).

Громадські організації, діяльність яких регулюється Законом України "Про громадські організації", - це добровільні об'єднання громадян, що утворюються відповідно до цілей суспільства і сприяють розвиткові активності і самодіяльності громадян, задоволенню їх різноманітних інтересів.

В Україні функціонують:

Спілка піонерських організацій України (СПОУ) - 1992р., м. Одеса, XI республіканський з'їзд, гуманістично-демократична організація дітей і підлітків, дорослих.

Мета: "За Батьківщину, добро, справедливість".

Закони: - єдність слова і діла; - закон честі і совісті; - закон дружби і товариськості; - закон турботи і милосердя.

Структура: - групи-супутники (7-9р.), - піонерські об'єднання (10-15р.) (ланки, бригади); - вожаті (від 15р.). [міська (сільська), районна, обласна організація].

Зміст діяльності: програма "Я - Родина - Батьківщина".

Напрямки діяльності: краєзнавство, організаційна діяльність, народознавство і підготовка до сімейного життя, екологічна діяльність, милосердя, суспільно-корисна фізична праця, спорт і туризм, гра - програма "Подорож Барвника по веселковій країні".

Форми роботи: експедиції, колективні творчі справи, ігри, доручення, свята і музейна робота, акції милосердя, трудові справи, рейди, змагання, походи.

Українська скаутська організація "Пласт" - 1992р., м. Львів.

Мета: "Будь готовий сповнити свої обов'язки".

Закони: - бути вірним Богові і Україні, - допомагати іншим жити за пластовим законом і слухатись пластового проводу.

Структура: - новацтво (8-11р.); - юнацтво (12-18р.) (гуртки, курені); - старшинство (18-25р.); - сеньйорату (від 25р.). Пластівські об'єднання: кім, станиця, крайова організація.

Зміст діяльності: програми "жовтодзьобі", "юні орлята", "учасники-розвідники".

Напрямки діяльності: Українознавство, релігієзнавство, природознавство, таборознавство, спорт, техніка.

Форми роботи: мандрівки, гурткова робота, змагання, ігри, різдвяні світа, свято св. Юрія, свято державності, пластові табори.

42. Розвиток ініціативи, соціальної активності і творчості учнів. Структура, функції, основний зміст і технології життєдіяльності органів учнівського колективу.

Учнівський комітет – постійний орган учнівського колективу, під керівництвом якого в системі самоврядування діють комісії з представників класів: навчальна, трудова, господарська, дисципліни та порядку, санітарна.

Умови ефективності діяльності учнівського самоврядування: подолання формалізму, залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи; боротьба з негативними явищами у середовищі учнів; надання самоврядування реальних прав та обов’язків; підбір найавторитетніших учнів у ряди органів самоврядування4 прагнення до розширення цих органів4 повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу; кваліфікована допомога вчителів; практика зміни функцій керівника і підлеглого: систематичне звітування.

Розвиток ініціативи, соціальної активності і творчості учнів через актив класу, збори колективу класу.

А.С. Макаренко на І стадії розвитку колективу радив керівнику брати на себе всі повноваження. Він повинен був сам, без узгодження з колективом, ставити вимоги до виконання кожним.

ІІ – наявність ядра, групи дітей, які свідомо підтримують вимоги.

ІІІ – можливість колегіального вирішення всіх питань демократичним способом – на основі прийняття рішення більшістю голосів. Вимоги до кожного члена ставить колектив.

У такий спосіб реалізувалась „педагогіка колективної дії”. Переходу з ІІ стадії до ІІІ передувала кропітка виховна робота по кількісному нарощуванню ядра. Коли в ядрі було більше половини колективу, то організатор міг ставити питання на голосування (диктатура колективу).

ІV- найважливіша, стадія самовиховання.

Результатом такого підходу до формування колективу є досягнення високого рівня виконавчої дисципліни, створення майже воєнізованого колективу.

В умовах гуманізації виховання В.О. Сухомлинський розвиває ідеї Макаренка. У роботах „Виховання колективу школярів”, „Розмова з молодим директором школи” він встановлює принципи взаємозалежностей особистості і колективу. Колектив лише тоді позитивно впливає на становлення кожного вихованця, коли сам має насичене духовне життя. За цих умов кожен вихованець здатен впливати на загальний стиль взаємин у колективі, збагачуючи при цьому кожного.

Дата добавления: 2015-04-24