Суть навіювання

Вступ

ПЛАН-КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

Проведення заняття

ПЛАН

Проведення лекційного заняття з навчальної

ПЛАН

Р.

Методики практичної психології

кн.пс.н. Ковальчук З Я.__________

дисципліни «Основи психокорекції»

Спеціальність – «Психологія»

Курс – 3

Група (и) – П-31, П-32.

Тема 1/3: „Гіпноз і навіювання як перші спроби психокорекції.”

Питання:

1. Суть навіювання та види гіпнозу.

2. Навіювання як метод психокорекції та плацеботерапія.

3. Самонавіювання.

Час – 2 год.

Основна література:

1. Зубалий Н.П., Левочкина А.М. Основы психотерапии: Учеб. пособие. ─ К.: МАУП, 2001 ─ С.160, с.127-152.

Додаткова література:

1. Михайлов Б.В., Табачников С.И., Витенко И.С., Чугунов В.В. Психотерапия: Учебник для врачей-интернов высших медицинских учебных заведений III-IV уровней аккредитации. ─ Х.: Око, 2002 ─ 768 с., с.183-214.

2. Гриндер Д., Бендлер Р. Формирование транса: /Пер.с англ. ─ М.: Каас,1994 ─ 272 с.

3. Хаббарт Л. Рон. Дианетика. Современная наука душевного здоровья. / Пер. с англ. ─ М.: МТМ, 1995 ─ 530 с.

4. Психотерапевтическая энциклопедия. – 2-е дополненное и переработанное изщдание / Под ред. Б. Д. Карвасарского. – Санкт-Петербург. – «Питер». – 2002. – С.592 – 593., с. 592 – 593

Навчальна мета: Засвоїти основні небезпеки при використанні, принципи сугестивної психокорекції, її види та особливості. Ознайомитися з історією використання та тлумачення методів сугестії в психології. Зрозуміти механізм дії сугестивних методів психокорекції.

Виховна мета: Сприяти формуванню у майбутніх психологів професійну відповідальність за небезпеки сугестивного, а особливо гіпнотичного впливу, засвоєнню основ професійної етики при використанні методів сугестивної психокорекції.

Місце проведення: навчальна аудиторія за розкладом

Інформаційно-технічне забезпечення: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

№ п/п	Зміст	Час (хв.)
І	Вступна частина: ­ перевірка наявності курсантів (студентів), їх готовності до заняття; ­ оголошення теми лекційного заняття і питань; ­ надання основної та додаткової літератури за темою; ­ визначення навчальної та виховної мети заняття; ­ визначення актуальності теми, її логічного зв’язку з іншими темами і практичною діяльністю;	до 10
ІІ	Основна частина: 1. Суть навіювання та види гіпнозу. Висновки до 1-го питання. 2. Навіювання як метод психокорекції та плацеботерапія. Висновки до 2-го питання. 3. Самонавіювання. Висновки до 3-го питання.
ІІІ	Підсумкова частина заняття 1) висновки до лекції; 2) відповіді на запитання; 3) оцінювання ефективності навчального заняття, активності курсантів (студентів) і виставлення оцінок; 4) постановка завдань на самостійну роботу та наступне заняття.	до 10

Задовго до моменту виокремлення психології як окремої науки, що одні теоретики науки пов’язують із заснуванням експериментальної психологічної лабораторії В.Вундтом, а інші із написанням З.Фрейдом наукової праці «Тлумачення сновидінь», люди мали психологічні проблеми і шукали способів їх вирішення. Історично так склалося, що першими способами ефективного вирішення деяких психологічних проблем були способи навіювання, а пізніше була розроблене техніка впливу за допомогою гіпнозу. Всі техніки по’язані із навіюванням, самонавіюванням та гіпнозом пізніше отримали назву методів сугестивної психокорекції, які до сьогодні не втратили свого значення в психокорекційній практиці. Надбання сугестивної психокорекції з часом були двояко інтегровані в сучасну психокорекційну практику: з одного боку теоретичні постулати інтегрувалися як важлива складова будь-якого способу психокорекційного впливу, з другого ─ досягнення первинного навіювання вдосконалювалися і набули вигляду правил формування станів зміненої свідомості та конкретних сучасних технік і методів навіювання і гіпнозу.

В силу зазначеного, логічно почати практичне засвоєння методів психокорекції якраз із методів, в основі яких лежить механізм навіювання і самонавіювання.

І питання: Суть навіювання та види гіпнозу.

Під навіюванням розуміють різні способи вербальної і невербальної, емоційно забарвленої дії на людину з метою створення у неї певного стану або спонуки до певних дій. За допомогою навіювання можуть бути викликані різні відчуття, уявлення, емоційні стани, вольові спонуки, зміни соматовегетативних функцій організму. Слід розрізняти переконання і навіювання як психологічні категорії і гіпноз як особливий стан вищих відділів центральної нервової системи. Навіювання відрізняється від переконання перш за все тим, що інформація при ньому сприймається без належної критичної обробки. По образному виразу В. Бехтерева, навіювання, на відміну від переконання, входить в свідомість людини не з "парадного ходу, а як би із чорного, оминувши сторожа — критику" [3].

А. Свядощ [30] вважає, що навіювання — це подача інформації, що сприймається без критичної оцінки і відповідним чином впливає на нервово-психічні процеси. В стані гіпнозу до мінімуму знижується верифікація інформації, і тому навіювання набуває особливої "незборимої" сили. Чим нижче верифікація, тим вище навіюваність. Верифікація інформації буває пониженою, а навіюваність підвищеною при певному стані свідомості (напівсонний стан, або змінений стан свідомості, чи інакше, транс і гіпноз), у істероїдних психопатів, алкоголіків, наркоманів. Верифікація інформації зазвичай понижена у дітей, солдатів і спортсменів, котрі звикли до покори. Навіюваність помітно підвищується при стомленні, в умовах невизначеності або в екстремальних умовах під загрозою небезпеки. Верифікація інформації різко знижується в натовпі і при використанні засобів масової інформації. Антиподом верифікації інформації є сліпа віра. На навіюванні часто заснований вплив батьків на дітей, вчителів — на учнів, начальника — на підлеглих, командира — на солдатів, а також формування громадської думки.

Дата добавления: 2015-03-29