Розділ І. Загальні положення

Про медіацію

ЗАКОН УКРАЇНИ

Проект

вноситься народними депутатами України

Ківаловим С.В.

Развадовським В.Й.

Цей Закон визначає правові засади впровадження та проведення процедури врегулювання конфліктів за взаємною згодою сторін конфлікту та за участю посередника (медіатора), визначає її принципи та порядок проведення медіації, а також статус медіатора.

Стаття 1. Законодавство України про медіацію

1. Законодавство України про медіацію складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.

2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про медіацію, застосовуються правила міжнародного договору України.

Стаття 2. Визначення термінів

1. У цьому Законі основні терміни вживаються в такому значенні:

звіт про проведення медіації – документ, що складається медіатором за результатами проведення медіації;

конфлікт – протистояння двох або більше осіб з приводу істотно значущих для них суб’єктивних прав, юридичних обов’язків, інтересів або цінностей;

медіатор – професійно підготовлений нейтральний посередник у переговорах між сторонами конфлікту;

медіаційна угода – письмова угода між сторонами медіації про вирішення конфлікту та / або усунення спричиненої конфліктом шкоди;

медіаційне застереження – положення цивільно-правового, господарсько-правового, трудового або шлюбного договору, згідно з яким спори, що випливають з договірних відносин сторін, мають обов’язково передаватися на медіацію;

медіація – позасудова процедура врегулювання конфлікту шляхом переговорів за допомогою одного або декількох посередників (медіаторів);

сторони конфлікту – фізичні, юридичні особи та/або їх групи, які займають відмінні позиції з приводу істотно значущих для них суб’єктивних прав, юридичних обов’язків, інтересів або цінностей;

сторони медіації – сторони конфлікту, які уклали угоду про проведення медіації;

угода про проведення медіації – письмова угода про проведення медіації між сторонами конфлікту з одного боку та медіатором з іншого боку;

уповноважений медіатор – медіатор, який пройшов атестацію та внесений до Національного реєстру уповноважених медіаторів у встановленому законодавством порядку;

учасники медіації – медіатор (медіатори), сторони медіації, їх представники та/ або законні представники, перекладач та інші особи за домовленістю сторін конфлікту.

Стаття 3. Завдання медіації в Україні

1. Завданнями медіації є:

1) врегулювання конфлікту шляхом досягнення його сторонами взаємоприйнятного рішення;

2) усунення шкоди, завданої конфліктом;

3) якомога повне задоволення потреб сторін конфлікту;

4) зниження рівня конфліктності сторін та запобігання поновленню конфлікту;

5) відновлення правопорядку та злагоди в суспільстві.

Стаття 4. Сфера застосування медіації

1. Медіація поширюється на будь-які конфлікти, передбачені цим Законом, у тому числі на цивільні, господарські, адміністративні, трудові, сімейні спори, а також справи з приводу адміністративних правопорушень, кримінальні провадження у випадках, передбачених чинним законодавством.

Стаття 5. Принципи здійснення медіації

1. Медіація проводиться за взаємною згодою сторін конфлікту на підставі принципів добровільної участі, рівності та активності сторін медіації, незалежності, нейтральності та толерантності медіатора, конфіденційності інформації щодо медіації.

Стаття 6. Добровільність участі у медіації

1. Сторони конфлікту беруть участь у медіації на умовах взаємного добровільного волевиявлення.

2. Сторони медіації мають право відмовитися від участі у медіації на будь-якій із її стадій.

3. Будь-який тиск на сторони конфлікту з метою проведення або припинення медіації забороняється.

Стаття 7. Рівність сторін медіації

1. Сторони медіації мають рівні права і несуть рівні обов'язки.

2. Дискримінація сторін медіації на будь-якій підставі забороняється.

Стаття 8. Активність сторін медіації

1. Сторони медіації самостійно визначають коло обговорюваних ними питань, варіанти врегулювання конфлікту між ними, зміст медіаційної угоди, строки та способи її виконання.

2. Сторони медіації можуть користуватися порадами інших учасників медіації, але остаточне рішення приймається виключно сторонами медіації.

Стаття 9. Незалежність медіатора

1. Медіатор не залежить від сторін медіації, державних органів, інших юридичних, посадових і фізичних осіб.

2. Медіатор самостійно обирає засоби і методи проведення медіації, допустимість яких визначається чинним законодавством про медіацію.

3. Втручання державних органів, будь-яких юридичних, посадових і фізичних осіб в діяльність медіатора при підготовці та проведенні медіації забороняється.

4. Медіатором не може виступати адвокат, представник та / або законний представник сторони конфлікту.

5. Особа не може виступати адвокатом або представником сторони медіації у справі (провадженні), в якій вона надавала або надає послуги медіатора.

Стаття 10. Нейтральність медіатора

1. Медіатор є нейтральною (неупередженою) особою, яка допомагає сторонам конфлікту досягти порозуміння, налагодити та проводити переговори.

2. Медіатор має право надавати сторонам медіації консультації виключно щодо порядку проведення медіації.

3. Медіатор не має права вирішувати конфлікт між сторонами медіації або надавати вказівки щодо його врегулювання.

4. Медіатор має утриматися від проведення медіації, якщо існують обставини, що унеможливлюють його нейтральність.

Стаття 11. Толерантність медіатора

1. Медіатор має виявляти рівну увагу та доброзичливість до сторін медіації.

2. Медіатор зобов’язаний надавати сторонам медіації однакові за якістю послуги.

3. Медіатор не має права оцінювати поведінку та позиції сторін медіації за винятком явного порушення ними правових та/або етичних норм або порядку проведення медіації.

Стаття 12. Конфіденційність інформації

1. Інформація щодо підготовки та проведення медіації є конфіденційною, якщо сторони медіації не домовилися про інше.

2. Медіатор не має права розголошувати інформацію щодо медіації без згоди сторін медіації.

3. Сторона медіації не має право розголошувати інформацію щодо медіації без згоди іншої сторони.

Інші учасники медіації не мають право розголошувати інформацію щодо медіації без згоди сторін.

4. Особа не може бути допитана як свідок у справі (провадженні), в якій вона брала участь як медіатор.

5. Зміст медіаційної угоди не включається до звіту про проведення медіації.

Дата добавления: 2015-03-29