Українська філософія: особливості та провідні світогляді архетипи

Наряду с церковью у Ленина был еще один серьезный идеологический противник — ин­теллигенция, которую Ленин не любил с молодых лет, несмотря на то что сам принадлежал к ней и работал бок о бок с партийными интеллигентами.

В это же время Лениным был нанесен решительный удар по Русской Православной церкви. Как известно по многим ленинским работам, атеизм Владимира Ильича носил воин­ствующий характер, к духовенству он не испытывал ничего, кроме ненависти.

Основные труды: «Что такое «друзья народа» и как они воюют против социал-демокра­тов? (1894); «Развитие капитализма в России» (1899); «Что делать? (1902); «Шаг вперед, два шага назад» (1904); «Материализм и эмпириокритицизм» (1909); «Империализм как высшая стадия капитализма» (1916); «Государство и революция» (1917); «Детская болезнь «левизны» в коммунизме» (1920); «Странички из дневника», «О кооперации», «О нашей революции», «Письмо к съезду» и многие др.

25. Постмодерністська програма сучасної філософії.

Терміни модерн і постмодерн використовуються в культурологічному і мистецтвознавчому сенсі, які нетотожні. В культурологічному сенсі це позначення культурної доби або так званого проекту культури. Модерн, проект модерну (за Мотаром, Габермасом,) – це культура нового часу від Ренесансу через 17 до сер 20 ст (до завершення 2 Світової Війни). Проект модерну в Ф ґрунтується на культі раціоналістичної віри в знання, науку, які можуть змінити світ.

Ясперс сказав: «Після Хіросіма і Нагасакі людина не може мислити так, як раніше».

В мистецтвознавчому сенсі модерн позначає останній класичний стиль.

Постмодерн – нова культурна доба, доба пост, яка натупає після доби модерну в останній третині 20 ст. Зявляються Бітлз, які стають символом цієї нової епох, відбувається переворот у всіх сферах людського життя (від політики, економіки до мистецтва).

Постмодерн – це позначення культурної доби.

У Ф постмодерн пов'язаний з принципом ірраціоналізму. На відміну від класичного раціоналізму з’являється відчуваюче мислення, яке пов’язано з артикуляцією глибинних людських відчуттів. Виникає неораціоналізм, який пов'язаний із постструктуралізмом (звертається до аналізу текстів культури).

Фр. ф-ф Дерріда обґрунтовує новий напрямок філ досліджень – граматологію, яка звертається до аналізу текстів. Але його метод як і постмодерн в Ф є синтез психоаналізу і структуралізму, так званий структурний психоаналіз. Лакан – представник структурного психоаналізу. Синтезують різноманітне в єдине ціле.

Дельоз і Ліотар замість психоаналізу вводять шизоаналіз (дослідження психічно хворої людини, яка має адекватне уявлення про дійсність). Психічні хвороби пов’язані з тілесними. Шизофренія викликає хворобу тіла без органів, свідомість не на рівні мозку, а на рівні тіла. Говорять про тіло без органів, наскільки воно може осмислювати, пізнавати. Мислить кожна клітина (кліткова свідомість і підсвідомість), а мозок концентрує все.

Ф постмодерну ґрунтується на плюралізмі мови, текстів, позицій, він реалізується через метод цитатництва, пастіж (змішування різних стилів), виникає ефект мультикультуралізму.

В постмодерній культурі – синтез авангарду і масової культури, високої культури і Кічча.

Постмодерн в моді – коротка юбка і довгий плащ, зачіски..

Дерріда вводить принцип деконструкції текстів (синтез конструкції і деструкції), одночасне руйнування і творіння з елементів старого. Це принцип перекомбінації, перегравання ситуації. Нового нічого не створюють. Відомо, що боротьба космосу з хаосом призвела до появи буття. З точки зору постмодерну існує хаосмос.

Для постмодерна характерно створення нових термінів. Виникає ще один новий термін – глокалізація (глобалізація + локалізація) – мислити глобально, діяти локально.

Ф постмодерну ґрунтується на принципі відходу від жорсткої демаркації філ знання (чіткого розмежування на напрямки: онтологія, гносеологія…)

З’являється принцип іронії Ф і мистецтві (подвійної іронії, іронії в квадраті).

Постмодерн – це перехідна доба, після цього для людства настане Новий Ренесанс.

Гра в політику, гра в історичні сенси, гра в маразм – це постмодерн в Україні.

Історично виживає не той етнос, що має розвинену економіку, ядерну зброю, а той, хто має високі сакральні цінності, розвиває їх і продовжує.

Європа пройшла постмодерн, і ми повинні пройти.

Дата добавления: 2015-04-24