Перед початком роботи

Покажчик нахилу крана (кренометр);

10) покажчик швидкості вітру (анемометр) – забороняється працювати при швидкості більше 12-15 м/с або більше 6 балів, встановлюється на баштових кранах коли висота крана більше 1 5 м, на козлових кранах – з прогоном більше 16 м, мостові крани, якщо працюють на відкритому середовищі – сигналізатором тиску;

11) протиугонні пристрої і пружні буферні пристрої – встановлюються на баштових і козлових кранах.

Вантажопідіймальні крани, крім тих, що керуються з підлоги, а також однорейкові обладнуються звуковим сигнальним пристроєм, який має бути виразно чутний у робочій зоні та за тональністю відрізнятись від автомобільного. У разі наявності декількох постів керування ввімкнення сигналу має бути можливе з будь-якого з них.

Крани мостового типу вантажопідйомністю більше 10 т, а також крани стрілового типу (крім консольних) мають бути обладнанні реєстром робочих параметрів для реєстрації і зберігання інформації.

Всі вантажопідіймальні крани крім гусеничного повинні заземлюватись.

2. Пояснити обов’язки стропальника при обв’язуванні і зачіплюванні вантажу

1) обв’язку і зачіплювання вантажу необхідно виконувати у відповідності зі схемою строповки за всі передбачені місця у відповідному положенні;

2) строповку вантажів на які не розроблені схеми їх стропування, в охоронній зоні ЛЕП і ВРУ, при роботі декількома кранами, при переміщенні вантажів над перекриттями виконувати в присутності керівника, відповідального працівника за безпечне виконання робіт по переміщенні вантажів кранами;

3) під час обв’язування вантажу стропи повинні накладатись без вузлів, перекручень та петель, а під ребра та кути, для запобігання пошкодження стропа повинні підкладатись спеціальні підкладки(труба розрізана наполовину, дерев’яні або інші бруски);

4) обв’язувати вантаж таким чином, щоб не відбувалось випадання окремих частин вантажу і забезпечувалось стійке положення вантажу при переміщенні, для цього строповку довгомірних вантажів виконувати не менше чим удвох місцях;

5) зачіплювати вантажі, які мають петлі, римболти слід виконувати за всі передбачені місця для підйому у відповідному положенні петлі тільки з внутрішньої сторони, а не використані кінці багатовіткових стропів повинні зачіплюватись за кінцеву ланку (сергу);

6) під час підвішування вантажу за дворогі гаки стропи повинні накладатись так, щоб навантаження розподілялось на обидва роги гака рівномірно.

Забороняється:

- строповка вантажу маса, якого перевищує вантажопідйомність стропів і крана;

- користуватись пошкодженими і немаркованими стропами, траверсами, захватами і тарою;

- проводити обв’язування вантажу іншими способами ніж вказано в схемі строповки;

- застосовувати для строповки непередбачені схемами пристрої – штирі, ломи, та інше);

- забивати гак стропа в монтажні петлі вантажів, а також поправляти вітки стропа в зіві гака за допомогою молотка чи інших предметів;

- проводити зачіплювання залізобетонних, бетонних та інших вантажів за пошкоджені петлі;

- використовувати віткові стропи для обв’язування;

- підвішувати вантаж за один ріг дворогого гака.

3. Показати знакову умовну сигналізацію.

Білет № 4

1. Пояснити обов’язки стропальника перед опусканням і встановленням вантажу.

1) попередньо оглянути місце на яке необхідно опустити вантаж і переконатись в неможливості падіння, перекидання чи сповзання вантажу;

2) на місці встановлення вантажу, в разі необхідності, попередньо покласти міцні підкладки для звільнення з під вантажу стропів;

3) до вантажу, який опускається стропальник повинен підійти тільки тоді, коли він опуститься на висоту 1м від землі чи площадки і руками направити на місце встановлення, дотримуючись особистої безпеки;

4) при точній посадці вантажу на висоті 200 – 300 мм від місця встановлення стропальник дає сигнал машиністу крана «Стоп» і після зупинки вантажу точно направляє його в проектне положення встановлення і дає сигнал машиністу крана «Вантаж опустити»;

5) в тих випадках, коли технічно можливо виконати спуск вантажу (при швидкості 2 – 5 м/хв) стропальник на висоті 200 – 300 мм подає сигнал машиністу крана «Обережно» і після цього вантаж направляє в проектне положення встановлення;

6) укладання вантажу проводити рівномірно, без порушень установлених для складування габаритів та без захаращення проходів та проїздів, щоб відстань від виступаючих елементів поворотної частини стрілового самохідного крана до вантажу була не менше 1 м;

7) укладання вантажу в транспортний засіб і знімання його не повинно порушувати рівновагу транспортного засобу;

8) розстроповку вантажу слід виконувати в такій послідовності:

- опустити вантаж на місце встановлення, послабити стропи, покачати вантаж руками і якщо він стійкий розстропити, в деяких випадках вантаж закріплюють;

9) знімати стропи з вантажу чи гака крана лише після того, як вантаж буде надійно встановлений, а у разі необхідності закріплений.

Забороняється встановлювати вантаж на тимчасові перекриття, інженерні комунікації, труби, кабелі і інші не призначені для цього місця.

2. Назвати види стропів, тари та їх призначення.

По матеріалу стропи бувають: канатні (стальні, синтетичні, з натурального волокна); ланцюгові; і з тканої синтетичної стрічки.

Стропи канатні типу СК (віткові) – призначенні для піднімання і переміщення вантажів в яких є спеціальні пристрої: петлі, римболти і інші

Строп канатний типу СК (вітковий) – складається з канатної вітки із цільного канату, з’єднувати заборонено, по кінцям зароблена в петлі, в які вставлені коуші, де з однієї сторони приєднують гак крана і з другої сторони захватні пристрої (гаки, карабіни, скоби, захвати, струбцини і інші).

По числу віток, їх ділять: одновіткові – 1 СК; двохвіткові – 2 СК; трьохвіткові – 3 СК; чотирьохвіткові – 4 СК.

Канатні стропи типу 2 СК і 4 СК можуть мати вирівнювальний пристрій і систему блоків для піднімання і переміщення вантажів із зміщеним центром тяжіння

Чотирьохвітковий строп типу СК другого виконання:

1 – вітка стропа (ВК); 2 – кінцева ланка; 3 – ланка вирівнювальна;

4 – захватна ланка; 5 – вирівнювальна вітка; L ─ довжина стропа.

Двохвітковий строп типу СК

1 – вітка стропа (ВК);

2 – кінцева ланка;

3 – захватна ланка;

L – довжина стропа.

Кінцеві ланки:

В якості кінцевих (з’єднувальних) елементів використовують овальні, овоїдні, трикутні ланки, вони бувають роз’ємні і нероз’ємні ланки.

а) ─ овальна; б) ─ овоїдна; в) ─ трикутна; г) ─ роз’ємні овальні; д) ─ роз’ємна трикутна; е) ─ карабін; ж) ─ гак з замком; з, і) ─ гак без замків.

Коуш служить для захисту дротинок в канатному стропі від пошкоджень.

Кінці стропів заробляють способом заплітання, опресуванням алюмінієвими втулками, обтисненням сталевими втулками за допомогою хомутів. Бирка на одновітковому стропі закріплюється в місці заплітанні стропа, а багатовіткових на кінцевих ланках.

Строп канатний петлевий типу СКП і кільцевий типу СКК – призначені для піднімання і переміщення вантажів в яких відсутні спеціальні пристрої, на «петлю-зашморг», «повний обхват» і «напівобхват».

СКП виготовляють із відрізка стального канату, по кінцям який зароблений в петлі без коушів способом заплітання, СКК виготовляють із відрізка стального канату, що зароблений в кільце способом заплітання, інші способи недопустимі в зв’язку з тим, що алюмінієві і стальні втулки заважають затяжці стропів на петлю-зашморг. В зв’язку з тим, що в петлях відсутні коуші, забороняється на них навішувати чалочні гаки, карабіни і інші пристрої, які мають малі перерізи і гострі краї, в цілях збереження канату петлі від злому дротинок сталок. Також використовують з цими стропами втулки з гаком.

а) - строп типу СКП першого виконання; б) – строп типу СКП другого виконання.

1 – сталевий канат; 2 – заплітання (20 діаметрів); 3 – сталева втулка з гаком.

а) – СКК першого виконання; б) – СКК другого виконання.

1 – сталевий канат; 2 ‒ заплітання подвійної довжини (40 діаметрів); 3 – сталева втулка.з гаком; L – довжина стропа в міліметрах (мм); В – ширина в мм.

Запас міцності стропів типу СК, СКП, СКК із сталевого канату не менше 6, ланцюгових не менше 4, синтетичні не менше 7, з натурального волокна не менше 8.

Ланцюгові стропи виготовляються з каліброваного ланцюга, їх використовують в цехах з високими температурами.

Синтетичні стропи виготовляються з синтетичної стрічки різної ширини або синтетичного канату.

Після випробування стропів (навантаженням, що на 25% перевищує вантажопідйомність стропа) на ньому закріплюють бирку де вказано: найменування виробника чи товарний знак; порядковий номер за нумерацією виробника; вантажопідйомність; дата випробування та інші відомості відповідно до вимог технічних умов на конкретний виріб (довжину стропа, дата виготовлення, коефіцієнт запасу міцності та інші).

Тара призначена для зручного і безпечного піднімання та переміщення дрібноштучних, сипучих, рідких, та пластичних вантажів, а також для тимчасового і якісного їх зберігання.

Після виготовлення тари її піддають статичному і динамічному випробуванню, що на10% перевищує вантажопідйомність тари. Вантаж рівномірно розкладається по днищі тари і стропується за дві монтажні петлі по діагоналі. Після проходження випробування на тару закріплюють бирку або наносять клеймо, де вказується: призначення тари; товарний знак заводу виробника, номер тари за нумерацією заводу виробника, вантажопідйомність; власна маса тари, дата виготовлення та якому цеху вона належить.

3. Показати знакову умовну сигналізацію.

Білет № 5

1. Пояснити правила і способи стропування вантажів канатними стропами типу СК

Дивитись білет №2 питання 2.

2. Назвати норми бракування сталевих канатів.

Канати бракуються згідно нормативних документів (Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів).

Стропальник перед початком роботи з кран-балкою, лебідками повинен візуально оглянути канати і якщо виявляються несправності звертається до працівника відповідального за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів за допомогою кранів.

Канати не допускаються до роботи при виявленні:

- кошикоподібної деформації;

- видавлювання осердя;

- видавлювання або розшарування сталок;

- місцеве збільшення чи зменшення діаметру каната;

- роздавлювання, перекручення, залом, перегин канату;

- пошкодження у результаті термічної дії або електричного дугового розряду;

- при виявленні в канаті однієї або декілька обірваних сталок;

- по кількості обірваних дротів згідно таблиці (вона знаходиться у відповідального працівника);

- при зменшені діаметра канату в результаті поверхневого спрацювання або корозії на 7% і більше порівняно з номінальним діаметром канату (дані знаходяться в сертифікаті на канат) навіть без видимих обривів дротів;

- при зменшенні первинного діаметру зовнішніх дротів у результаті спрацювання або корозії на 40% і більше.

3. Показати знакову умовну сигналізацію.

Білет № 6

1. Назвати норми бракування ланцюгових стропів.

Бракуються згідно паспорту стропа, а при відсутності паспорту згідно нормативних документів (Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів).

Стропальник кожен день перед використанням стропів повинен візуально їх оглянути. Працівник відповідальний за утримання в справному стані знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари проводить огляд і вибраковку стропів один раз в 10 днів, а стропи що рідко використовуються перед видачею їх в роботу із записом в журналі обліку цих пристроїв.

Бракують:

1. коли відсутня бирка або не читаються дані на бирці;

2. коли є деформація ланок ланцюгів, а також тріщини на них;

3. коли є видовження ланки ланцюга більше 3% від первинного розміру;

4. при зменшенні діаметра перерізу ланки ланцюга внаслідок спрацювання більше 10 %.

Якщо після огляду стропів стропальник виявить дефекти (перевищення допустимих показників) то він повинен звернутись до працівника відповідального за безпечне проведення робіт по переміщенню вантажів кранами, про доцільність використання даних стропів.

2. Пояснити обов’язки стропальника перед початком та після закінчення роботи.

1. Отримати завдання, інструктаж від працівника відповідального за безпечне виконання робіт по переміщенні вантажів кранами.

2. Ознайомитись з схемою стропування вантажів, таблицею мас вантажів або маркування.

3. Підібрати або отримати вантажозахоплювальні пристрої, що відповідають масі і характеру вантажу, що піднімається.

4. Перевірити справність вантажозахоплювальних пристроїв і наявність на них бирок чи клейма з зазначенням номера, вантажопідйомністю та датою випробування, справність тари і наявність на ній напису про призначення, номера, власної маси, вантажопідйомності та належність цеху.

5. Перевірити освітлення робочого місця.

6. Перевірити робоче місце стропування, визначити шлях проходження вантажу і місце установлення (складування) згідно плану розкладки вантажу; при необхідності наявність інвентарних підкладок.

7. Під керівництвом відповідального працівника за безпечне виконання робіт визначити небезпечну зону і огородити її, вивісити плакати «Небезпечна зона». «Обережно працює кран», «Прохід заборонено» і інші, встановити знаки напрямку об’їзду автотранспорту та обходу пішоходів.

Після закінчення роботи

1. Перевірити правильність встановлення чи складування вантажів.

2. Зняти вантажозахоплювальні пристрої з гака крана, очистити від бруду (ворсиста щітка) і віднести в спеціально призначене місце (зберігати в підвішеному стані).

3. Доповісти відповідальному працівникові по переміщенні вантажів про виконання роботи про всі неполадки, недоліки, зауваження в процесі виконання роботи та про вжиті заходи по їх усуненню.

3. Показати знакову умовну сигналізацію.

Білет № 7

1. Назвати правила охорони праці при вантажно-розвантажувальних роботах з автомобільного транспорту.

1. Перед завантаженням (розвантаженням) впевнитись, що автомобільний транспорт стоїть на гальмах, башмаках, оглянути вантаж на випадок пошкоджень, втрати стійкості, зміщення, кріплення вантажу, безпечної організації стропування вантажу.

2. При завантажені (розвантажені) слідкувати, щоб в кабіні, кузові, платформі не було працівників.

3. Строповку виконувати згідно схеми строповки, при необхідності закріпити відтяжки.

4. Перед підйомом вантажу впевнитись, що вантаж не закріплений, на ньому і біля нього немає сторонніх предметів, працівників.

5. Підйом вантажу виконувати в такій послідовності:

· натяжка стропів – щоб гаки повністю зайшли в монтажні петлі або стропи типу СКП, СКК не зійшли з місць строповки, якщо знаходимося на транспортному засобі, то зійти з нього і відійти на безпечну відстань;

· підняти вантаж на висоту 200-300 мм і впевнитись в надійності строповки, рівномірності натяжки стропів, горизонтальності вантажу, центру тяжіння вантажу, надійності гальм, стійкості стрілового самохідного крана;

· підняти вантаж на необхідну висоту не менше 500 мм вище перешкод, які знаходяться на шляху переміщення вантажу.

6. Супроводжувати вантаж по всьому шляху переміщення позаду вантажу і руху крана на безпечній відстані (1 ∕ 3 висоти підйому вантажу) і утримувати вантаж від розвороту і розгойдування за допомогою багра (один працівник) або відтяжок (рослинні або синтетичні канати, при роботі намотувати на руку забороняється, не менше 2 працівника).

7. При укладанні вантажу в транспортний засіб стропальник подає відповідні команди і утримує вантаж. Підніматись в транспортний засіб дозволяється тільки після укладання вантажу за допомогою драбин або з площадок.

8. Піднявшись в транспортний засіб стропальник перевіряє надійність укладання вантажу і лиш після цього подає команду (сигнал) на послаблення стропів і розстроповку вантажу, а у випадку коли вантаж необхідно поправити, робить підйом вантажу з невеликим відривом від підлоги і установлює вантаж в правильне положення.

9. При завантаженні (розвантаженні) слідкувати, щоб транспортний засіб завантажувався (розвантажувався) рівномірно для запобігання втрати стійкості.

10. При виконані вантажно-розвантажувальних робіт проходи і проїзди повинні бути вирівняні і не мати ям. Зимою відчищені від снігу, а в випадку обледеніння посипані піском, шлаком або іншими матеріалами. В вечірній і нічний час площадка для виконання робіт повинна мати достатнє освітлення згідно вимог.

Забороняється: виконувати вантажно-розвантажувальні роботи, якщо в кабіні, кузові, платформі знаходяться люди; переміщувати вантаж над кабіною транспортного засобу та людьми, виконувати роботу біля охоронної зони ЛЕП без наряду-допуску та інше.

Якщо під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт стропальник помітить небезпеку: неполадки крана, підкранової колії, інші небезпеки він зобов’язаний негайно подати команду на припинення роботи та повідомити машиніста крана.

2. Назвати правила вибору стропів.

Стропи вибирають по таких параметрам:

1. По вантажопідйомністі – згідно маси вантажу, що переміщується.

2. Згідно схеми строповки – графічне зображення, та призначення – наявність петель, римболтів інших пристроїв, місць строповки на обв’язку та кількість місць строповки.

3. По довжині віток стропа – для дотримування кута між вітками стропів не більше 90^о для стропів загального призначення. Довжина вітки стропа визначається за формулою:

Б≥3∕4А, де

Б – довжина вітки стропа,

А – відстань між петлями або місцями строповки, для двохвіткових між ними, для чотирьохвіткових по діагоналі.

Схема вибору довжини віток стропів типу СК: а ─ строп 2 СК; б ─ 4 СК 1; А ─ відстань між монтажними петлями; мм; Б ─ довжина вітки стропа, мм.

Наприклад: вантаж має 4 монтажні петлі, масою – 3т, відстань між петлями по діагоналі – 3м.

Вибір стропу

1. Вантажопідйомність - 3т.

2. Схема строповки та призначення – наявність 4 монтажних петель. Отже вибираємо строп типу 4 СК (вітковий).

3. По довжині вітки стропу. Розраховуємо Б≥3⁄4х3м = 2.25м. Отже довжина вітки стропа повинна бути не менше 2.25 м, для дотримування кута між вітками стропа не більше 90 градусів.

Значить для строповки даного вантажу вибрали строп типу 4СК – 3т ∕ 2.25м.

Інший варіант: вантаж труба, діаметром 500 мм, маса ― 4 т, довжина вантажу ― 6 м, значить відстань по кінцям вантажу повинна бути не більше 1 ∕ 4 довжнни вантажу, значить по розрахунку відстань між місцями строповки буде 3 м.

Вибір стропа:

4. Вантажопідйомність―4 т.

5. Схема строповки та призначенн ― вибираєм по призначенню стропи типу СКП.

6. По довжині вітки стропа Б ≥ 3 ⁄ 4 А. Розраховуємо Б ≥ 3 ⁄ 4 х 3 м = 2.25 м. Значить довжина вітки стропа повинна бути не менше 2.25 м. Вибираємо обвязку на пелю-удавку по формулі П х Д, П- рівне 3.14, Д – 500 мм. 3.14 х 0.5 м = 1.57. Значить довжина стропа буде 2.25 + обвязка 1.57 = 3.82 м.

Отже, для строповки даного вантажу вибрали два стропи типу СКП – 4 т. ∕ 3.82 м, або два стропи типу СКП (СКК) – 4 т. ∕ 1.57 м (на обв’язку) і строп типу 2 СК– 4 т. ∕ 2.25 м, для дотримування кута між вітками стропа не більше 90 градусів.

3. Показати знакову умов ну сигналізацію.

Білет № 8

1. Пояснити порядок підготовки вантажів до стропування і піднімання.

1. Перевірити масу вантажу призначеного для піднімання в списку вантажів або в маркуванні.

2. Визначити згідно схеми та місць строповки, місця за які будуть зачіплюватись або обв’язуватись вантаж.

3. Переконатись, що вантаж не пошкоджений, не защемлений, не завалений, не примерзлий до землі, та на ньому і в ньому (пустотах) немає сторонніх предметів. Перевірити наявність і справність монтажних петель, а також чи знаходиться вантаж в зоні роботи крана.

4. Переконатись, що під час піднімання вантаж не зможе за щось зачепиться.

2. Назвати правила охорони праці при підніманні та переміщенні вантажів.

1. Перед кожною операцією по підніманні і переміщенні вантажів стропальник повинен особисто подавати відповідну (голосову, знакову чи по телефону чи радіотелефону) сигналізацію машиністу крана або сигнальнику, а при обслуговуванні одного крана декількома стропальниками – сигнал повинен подавати старший стропальник.

2. Переконавшись, що вантаж не закріплений, на ньому і біля нього немає сторонніх предметів, працівників, а також відсутність сторонніх працівників біля крана, на його неповоротній частині і в зоні роботи крана і здійснюємо підйом вантажу.

3. Підйом вантажу виконувати в такій послідовності:

· натяжка стропів – щоб гаки повністю зайшли в монтажні петлі або стропи типу СКП, СКК не зійшли з місць строповки, якщо знаходимося на транспортному засобі, то зійти з нього і відійти на безпечну відстань;

· підняти вантаж на висоту 200-300 мм і впевнитись в надійності строповки, рівномірності натяжки стропів, горизонтальності вантажу, центру тяжіння вантажу, надійності гальм, стійкості стрілового самохідного крана;

· підняти вантаж на необхідну висоту не менше 500 мм вище перешкод, які знаходяться на шляху переміщення вантажу.

Забороняється перебування працівників при підйомі вантажу

Підйом на висоту 200 – 300 мм

Не менше 500 мм

Дозволяється перебувати при підйомі вантажу до 1 м

Натяжка стропів

4. При зніманні обладнання з фундаментних болтів, стропальник повинен слідкувати, щоб підйом проводився з найменшою швидкістю без перекосів, заїдань і вертикально переміщався до повного зняття його з болтів.

5. Під час переміщення супроводжувати вантаж по всьому шляху переміщення позаду вантажу і руху крана на безпечній відстані (1∕ 3 висоти підйому вантажу) і утримувати вантаж від розвороту і розгойдування за допомогою багра (один працівник) або відтяжки (не менше 2 працівника).

6. По всьому шляху переміщення слідкувати щоб вантаж не переміщувався над людьми і не міг за що-небудь зачепитись, якщо вантаж супроводжувати неможливо його супроводжує машиніст крана, а у випадку коли вантаж не проглядається з кабіни крана другий стропальник чи сигнальник, але після обходу перешкоди стропальник повинен зустріти вантаж і супроводжувати до місця встановлення.

7. Піднімання дрібноштучних і сипучих вантажів здійснювати в спеціально призначеній для цього тарі, заповненій згідно вимог (100 мм до верху тари).

8. При роботі стрілового самохідного крана для уникнення затиснення між поворотною і неповоротною частиною крана стропальник не повинен знаходитись в небезпечній зоні і допускати перебування в цих місцях інших працівників.

Якщо під час піднімання чи переміщення вантажу стропальник помітить небезпеку: неполадка крана, підкранової колії чи інші небезпеки, то він повинен негайно подати команду на припинення піднімання чи переміщення вантажу та повідомити машиніста крана.

Забороняється: піднімати вантаж, який знаходиться в нестійкому положенні, або підвішений за один ріг дворогого гака; піднімати мертві вантажі; небезпечні вантажі, якщо вони не знаходяться в спеціальній тарі; вирівнювати піднімаючий або переміщуючий вантаж масою свого тіла; знаходитись на вантажі, під піднятим вантажем чи допускати перебування інших працівників; переміщувати вантаж над людьми і кабіною автомобіля; відтягувати вантаж руками; навантажувати (розвантажувати) транспортні засоби, якщо в них і на них знаходяться люди.

3. Показати знакову умовну сигналізацію.

Білет № 9

1. Розповісти про будову та призначення талів.

Талі призначені для піднімання вантажів при виконанні ремонтних, монтажних та інших робіт. Вони можуть бути підвішена стаціонарно або на кошку, яка пересувається, коли є необхідність в горизонтальному переміщенні вантажу. Крім цього ручні талі кріпляться на триногу, перекладину, спеціально призначені місця. Також використовують ручні пересувні талі, які рухаються по монорельсі, крім механізму піднімання вони обладнані і механізмом переміщення талі по монорельсі.

Таль може експлуатуватись, як в закритих приміщеннях так і в відкритому середовищі. Не допускається експлуатація талі в хімічному або радіоактивному, вибухо і пожежонебезпечному середовищі, для підйому людей, вибухонебезпечних і ядовитих речовин, якщо вона для цього не призначена згідно паспорту.

По приводу бувають: електроталі(вантажопідйомністю 250 кг до 10т) та з ручним приводом.

По конструкції ручні талі можна розділити на слідуючи групи:

- талі з черв’ячною передачею (вантажопідйомністю 1.5т;3.2т; пересувні - вантажопідйомністю – 1т;3.2т; 5т; 8т);

- талі з шестерінчастою передачею (вантажопідйомністю 1; 2; 3 т);

- талі з важільною передачею (храповим механізмом) вантажопідйомністю 0.5; 1.5; 2; 3т.

Висота підйому ручними талями до 12 м (кратністю 3; 6; 9; 12 м).

Талі складаються із таких основних частин: механізму піднімання; нижньої і верхньої підвіски; тягового та вантажного ланцюга; щік.

Черв’ячна ручна таль складається з таких основних частин: черв’яка, тягове колесо; черв’ячна шестерня в зборі з зірочкою; вантажного пластинчастого ланцюга; тягове колесо, тягового ланцюга; верхньої траверси з гаком; підвіски; щік талі; направляючої скоби і розпірки.

Таль являє собою черв’ячну передачу суміщену з вантажною зірочкою. На одному кінці черв’яка встановлено тягове колесо, на другому автоматичне тягове гальмо, Черв’як змонтований на опорах,які мають підшипники кочення. Підйом і опускання вантажу виконується одним або декількома працівниками в залежності від вантажопідйомності талі, шляхом руху тягового ланцюга. При руху тягового колеса за годинниковою стрілкою проходить підйом вантажу, а проти годинникової стрілки – опускання вантажу. Вантажне гальмо забезпечує плавне опускання вантажу і автоматичну зупинку, після зупинення руху тягового колеса. При підйомі вантажу повинно чути характерний дріб (стук) виникаючий при ударі по храповому колесі.

Черв’ячна передача являється само гальмуючою, тому може утримувати вантаж в піднятому положенні, тому у цих талів відсутнє спеціальний гальмуючий пристрій.

1 – тягове колесо; 2 – тяговий ланцюг; 3 – червяк; 4 – червячне колесо; 5 – вантажна зірочка: 6 – вантажний ланцюг.

Талі ручні з шестеренчастою передачою мають систему зубчастих циліндричних коліс, Ручні талі полегшеної конструкції 1 і 2 тони складаються із закритого стального корпусу, двохступеневої зубчастої передачі, вантажної зірочки, вантажного ланцюга (зварного каліброваного або пластинчастого ланцюга), двох гаків, тягового колеса, зварного тягового каліброваного ланцюга і гвинтового гальма.

Найбільш напружені обертаючі деталі ‒ вал, шестерня і вісь вантажної зірочки ‒ мають голкові підшипники.

1 – стальний корпус; 2 – двохступенева зубчаста передача; 3 – вантажна зірочка; 4 – вантажний ланцюг; 5 і 6 – гаки; 7 – тягове колесо; 8 – тяговий ланцюг; 9 – гвинтове гальмо.

Дата добавления: 2015-05-08