Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

Відповідальність неповнолітніх, посадових осіб, військовослужбовців.

У ст. ст. 13-15 КпАП установлені особливості адміністративної відповідальності посадових осіб, військовослужбовців.

До неповнолітнього у віці від 16 до 18 років за здійснення адміністративних правопорушень застосовуються заходи, передбачені ст. 24-1 КпАП. В окремих випадках неповнолітні згідно ч. 2 ст. 13 КпАП можуть нести адміністративну відповідальність на загальних підставах (у випадку здійснення дрібного розкрадання, порушення окремих правил дорожнього руху, дрібного хуліганства, стрілянини з вогнепальної, холодної метальної або пневматичної зброї в населених пунктах, злісної непокори, порушення правил поведінки з вогнепальною, холодною або пневматичною зброєю й бойовими припасами). Однак і в цих випадках не виключається застосування заходів, передбачених ст. 24-1 КпАП. Виключення становлять справи про злісну непокору (ст. 185 КпАП). До неповнолітнього не може бути застосований адміністративний арешт.

Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недотриманням установлених правил у сфері охорони порядку керування, громадського порядку, природи, здоров'я населення й інших правил, забезпечення виконання яких входить у їхні службові обов'язки (ст. 14 КпАП), тобто вони підлягають відповідальності не стільки за порушення певних правил власними діями, скільки за нерозпорядливість, незабезпечення виконання цих правил іншими особами, зокрема підлеглими.

За ст.15 КпАП військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядово­го і начальницького складу органів внутр. справ підлягають відповідальності за адм. правопорушення за дисциплінар. статутами. Тільки за порушення окр. правил (безпеки дорожнього руху, рибальства, мисливства тощо) вони несуть А. в. на заг. підставах., однак за ці провини до них не можуть бути застосовані такі стягнення, як виправні роботи й адміністративний арешт.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. До зазначених осіб як міра адміністративного стягнення застосовується попередження.

Статті 17-20 КпАП установлюють обставини, що виключають протиправність і суспільну шкідливість діяння (гостра потреба й необхідна оборона) або винність (неосудність) особи.

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. (ст.17КпАП)

Зробленим у стані крайньої необ­хідності зізнається дія, спрямована на усунення небезпеки, що загрожує громадському порядку, власності, іншим об'єктам, які охороняються законом, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобамиі якщо заподіяна шкода є менш значним, чим шкоду відвернений. (ст.18КпАП) Наприклад, у стані крайньої необ­хідності може бути зроблене порушення правил дорожнього руху водієм, що доставляє травмованої людини в лікарню.

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання. (ст.19 КпАП)

Не підлягає адміністративній відповідальності особа, що під час здійснення протиправної дії або бездіяльності перебувало в стані неосудності, тобто не могло усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної щиросердечної хвороби, тимчасового розладу щиросердечної діяльності, слабоумства або іншого хворобливого стану. (ст.20 КпАП)

Особа, яка вчинила адм. правопорушення, звільняється від А. в., якщо з урахуванням характеру вчиненого та особи порушника до неї доцільно застосувати захід громад, впливу. Крім того, при малозначності вчи­неного правопорушення орган (службова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від А. в., обме­жившись усним зауваженням.(ст.22 КпАП)

Дата добавления: 2015-05-10