Договір лізингу

Види біржових угод.

Регулюється згідно „Типовими правилами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією” затвердженими наказом Міністерства сільського господарства і Продовольства України, Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 3.04.96 р. N 103/44/62

Під час біржових торгів можуть бути укладені угоди, що пов’язані з:

- негайною (від 1 до 30 днів) взаємною передачею прав та обов’язків щодо реальної сільськогосподарської продукції (спотова угода);

- відстроченою (від 30 до 360 днів) взаємною передачею прав та обов’язків щодо реальної сільськогосподарської продукції (форвардна угода);

- взаємною передачею прав та обов’язків щодо стандартного контракту (ф’ючерсна угода);

- поступкою прав на майбутню передачу чи набуття прав і обов’язків щодо реального товару або стандартного контракту (опціонна угода).

Інші види угод щодо біржової сільськогосподарської продукції, контрактів чи прав вводяться біржею за погодженням з Мінсільгосппродом.

За договором лізингу або договір фінансової оренди одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержува-чеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лі­зинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непря­мий лізинг), на певний строк за встановлену плату (ст. 806 ЦК).

Договір лізингу є двостороннім (обидві сторони договору наділені пра­вами та обов'язками) та відплатним (майно передається у користування за встановлену плату), може бути як реальним (коли договір вважається укладе­ним з моменту передачі лізингодавцем лізингоодержувачеві у користування майна), так консенсуальним. (коли лізингодавець зобов'язується передати майно у користування лізингоодержувачеві).

Сторонами договору лізингу є лізингодавець лізингоодержувач. Крім сторін, у договорі непрямого лізингу бере участь продавець (постачальник).

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена ін­дивідуальними ознаками, віднесена, відповідно до законодавства до основ­них фондів. Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні ціннос­ті, що призначаються платником податку для використання у господарській Діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календа­рних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень поступово зменшується у зв'язку з фі­зичним або моральним зносом (п. 8.2.1 ст. 8 Закону України "Про оподатку­вання прибутку підприємств" від 28.12.1994 р.)

Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також речі, встановлені законом (ч. 2 ст. 807 ЦК Украї­ни). Також не можуть бути предметом даного договору цілісні майнові ком­плекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів (ч 5 ст. 292 ГК). Предмет договорі лізингу — це переважно майно, яке раніше не використовувалось наймодавцем та придбане лише з метою иередання його в найм.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено догово ром або законом.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм з урахуванням його особливостей. До відносин, пов'язаних із лізингом, засто­совуються загальні положення про кулівлю-лродаж та положення про дого­вір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Форма – письмова.

Істотними умовами договору лізингу є:

предмет лізингу;

строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

розмір лізингових платежів;

інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Лізингоодержувач зобов'язаний:

• належним чином користуватися майном, підтримувати його відповідно до умов договору, на яких воно було передане, з урахуванням його природного зносу та змін майна, погоджених сторонами;

• своєчасно та у повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком здійснювати лізингові платежі;

• у разі припинення договору, якщо він не реалізує своє право на купівлю (викуп) майна та не продовжить його використання, повернути майно у стані, зазначеному в договорі.

Лізингоодержувач має право:

• відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам договору, або затримувати належні лізин-годавцеві платежі до усунення ним порушення;

• вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, що виникли внаслідок його винних дій або упущень.

Дата добавления: 2015-05-10