Питання 60 Транснаціональна організована злочинність: поняття, прояви, сучасний стан

Злочини агресії в Статуті Міжнародного кримінальному суді

В 2002 році Асамблея держав учасниць Статуту для продовження роботи Підготовчої комісії створила Спеціальну робочу групу для розробки визначення “агресивна війна”.

У відповідності із ст. 123 Статуту. Обзорна конференція може розглядати питання внесення змін до Статуту через 7 років після його вступу і законну силу. (це могло відбутися 7 липля 2009 р.)

Дискусія про межі агресії має політичне значення. Ведеться переговори про “Поріг злочинності”, тобто які діяння є агресією. Тобто порушення Статуту ООН навіть морські блокади.

Дискусійним є питання “елемент керівництва”, одні: це має бути особа що має здійснювати контроль або керівництво над політичними або військовими діями; друг і: співучасники

На початку ХХІ століття злочинність приймає транснаціональний характер, стає реальною загрозою для світового співтовариства як за своїми масштабами, так і за мірою впливу на інші соціальні інститути, державу і суспільство, на окремо взятого індивіда.

Транснаціональної організованої злочинності, це окремий корисливий вид злочинної діяльності в сфері економіки, фінансів, торгівлі, в інших сферах суспільного життя, спрямований за межі національних кордонів, який здійснюється транснаціональними злочинними організаціями, що відповідним чином структуровані і організовані на засадах дворівневої злочинної комунікації, використовують в своїй діяльності передові технології та інтелектуальну складову.

До таких ознак сучасної цивілізації, які вміло використовуються транснаціональною злочинністю можна віднести:

1. Нові тенденції розвитку міждержавних та міжнародних відносин, розширення економічних і соціальних зв'язків, підвищення «прозорості» кордонів, розвиток міжнародної торгівлі, поява нових ринків збуту, збільшення міжнародних перевезень, що створює комплекс можливостей для активної діяльності транснаціональної організованої злочинності.

2. Розвиток міжнародних банківських, інших фінансових структур, інформаційних технологій, що сприяє швидкому переказу грошей з використанням електронних мереж.

3. Міграція населення, утворення в різних країнах етнічних діаспор, які мають власні традиції і власну ментальність, зокрема ментальність і традиції в сфері злочинній.

4. Наявність розбіжностей у законодавстві різних країн, що використовуються злочинними організаціями для здійснення тих або інших незаконних операцій.

5. Утворення глобальної логістичної інфраструктури, яка використовується для контрабандної діяльності, «торгівлі людьми».

Своє бачення щодо транснаціональної організованої злочинності світова спільнота виклала ще у 1988 році на Міжнародному симпозіумі по організованій злочинності, в матеріалах якого присутня загальна формула цього поняття, де транснаціональна організована злочинність розуміється як «будь-яка постійна участь групи людей або організації у злочинній діяльності, головна мета якої – отримувати прибуток всюди, не зважаючи на наявність національних кордонів».

Характерними ознаками транснаціональної організованої злочинності, які дають змогу відокремлювати цей вид злочинності від суміжних, споріднених, зокрема від загальної організованої злочинності визнані:

1. Інтернаціональність: до складу транснаціональної організованої злочинності входять представники різних національностей, що є природнім і не перешкоджає реалізації злочинних схем, злочинів, в той же час в її рамках можуть існувати і організації, які створені за етнічною ознакою, але і в цих випадках злочинні зв’язки є інтернаціональними.

2. Структурованість: транснаціональні злочинні організації мають складну структуру взаємозв’язків, пов’язані з іншими соціальними інститутами, всередині організацій має місце строга ієрархія.

3. Гнучкість: здатність транснаціональних злочинних організацій до активної співпраці з іншими соціально-політичними інститутами, до проникнення в законні інститути для отримання переваг і преференцій в процесі реалізації злочинних схем.

4. Силові методи вирішення проблем: транснаціональні злочинні організації використовують силу, погрози, шантаж з метою вирішення проблем, які перешкоджають реалізації злочинних схем.

Злочинна інноваційність: транснаціональні злочинні організації використовують передові інформаційні техніко-технологічні інновації з метою досягнення мобільності, ефективної комунікації для здійснення фінансових операцій і контролю.

Швидкість та мобільність: транснаціональні злочинні організації є мобільними з точки зору переміщення в межах регіону, в якому реалізуються злочинні схеми, національні кордони не є в цьому перешкодою, сучасні транспортні засоби, міжнародні логістичні коридори створюють умови для швидкого переміщення, транспортування та комунікації.

Контроль: транснаціональні злочинні організації намагаються здійснювати тотальний контроль над певною сферою кримінальної діяльності, при цьому з конкурентами ведеться жорстка боротьба, що нерідко призводить до тотальних кримінальних конфліктів.

Адаптація: транснаціональні злочинні організації швидко адаптуються до економічних, політичних, юридичних, митних умов, в яких вони діють, використовують прогалини у законодавстві, неузгодженість дій правоохоронних органів з метою реалізації злочинних схем.

Мотиви злочинної діяльності: переважним мотивом для злочинної діяльності є збагачення, тобто корисливий мотив є провідним в дії транснаціональних злочинних організацій.

Дата добавления: 2015-05-08