Правила планування та проведення

Правила планування та проведення прес-конференцій

ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ - захід, організований з метою поінформування засобів масової інформації про важливу подію або точку зору організації стосовно певної проблеми. Прес-конференція здійснюється у формі діалогу між представниками організації та ЗМІ, якому передують невеликі виступи представників організації. Важливо не зловживати прес-конференціями та скликати їх лише тоді, коли є що сказати.

· Час прес-конференції планують з врахуванням графіку роботи ЗМІ та вибирають час коли преса не буде завантажена висвітленням інших подій.

· Пресу повідомляють про захід не пізніше, ніж за 48 годин, а краще за тиждень, періодично нагадуючи про час та місце проведення конференції.

· Вибирають та завчасно готують зручне та привабливе приміщення. Приміщення не повинно бути надто великим, чи над тісним. Всім репортерам повинно вистачити стільців, а телевізійні команди забезпечені місцем розташування камер. Приміщення для прес-конференції перевіряється завчасно (електричні розетки, освітлення, розташування та робота мікрофонів і т.д.).

· До журналістів виявляють гостинність, тому необхідно потурбуватися про каву, прохолодні напої, канапки.

· Прес-конференцію треба починати своєчасно і закінчувати до того, як інтерес почне спадати. Незадовго до завершення прес-конференції слід повідомити про це, оголосивши, що наступне запитання буде останнім.

· Прес-конференція звичайно планується на півгодини: 10 хвилин на виступ і 20 на запитання та відповіді.

· До початку конференції поширюються прес-релізи або пакети для преси, а також тексти доповідей.

· Перед конференцією доповідач та інші особи, відповідальні за її проведення, повинні провести нараду, щоб обговорити порядок (сценарій) ведення конференції, відповіді на можливі питання. Доповідач повинен добре підготуватися до конференції (прорепетирувати промову, бути добре обізнаним з матеріалами, які передаватимуться пресі під час конференції).

· Репортери повинні мати рівні можливості контактів з доповідачем.

· Прес-конференція записується на магнітофон, щоб залишилося документальне свідчення всього, що було сказано.

1. Правила підготовки і проведення презентації:

ПРЕЗЕНТАЦІЯ - самостійна PR-акція, яка може поєднуватися з іншими засобами, наприклад з офіційним прийняттям. Презентація - це представлення організації, фірми, особи, програми, продукту. Презентація може проводи­тися у зв’язку з: а) якоюсь важливою подією (реєстрація організації, початок проекту, зміна керівництва); б) метою представити досягнення організації щорічно, результати реалізації програм тощо.

Етапи підготовки презентації:

· Визначення мети та теми презентації.

· Розробка ідеї презентації, її концептуалізація.

· Визначення місця і термінів проведення презентації.

· Визначення аудиторії (для якої групи чи груп громадськості проводиться презентація).

· Визначення складу учасників (як членів організації, так і запрошених).

· Визначення бюджету.

· Розсилання запрошень з інформацією про презентацію. У запрошенні вказують наступне: місце, час (від і до), програму, склад учасників, місце проведення презентації (маршрути громадського транспорту, зупинки, тощо). Після розсилки запрошень нагадайте про презентацію телефоном.

· Розробка сценарію презентації.

· Підготовка виступу.

· Підготовка та перевірка роздаткового матеріалу, сувенірів, демонстра­цій­ного матеріалу (кінофільму, слайдів).

· Підготовка ідентифікаторів та табличок з прізвищами (вимагають уточнення прізвище, імен та посад запрошених) та списку реєстрації учасників.

· Перевірка приміщення та обладнання.

· Підготовка та поширення прес-релізу (за декілька днів до презентації).

· Репетиція промови.

· Підбір одягу (зовнішній вигляд).

паблісіті

Паблісіті (англ. publicity - публічність) - один з напрямків PR, метою якого є формування у цільових аудиторій впізнаваності публічної компанії, продукту або бренду. Паблісіті забезпечує не тільки популярність компанії чи бренду, але і лояльність споживачів, престиж і довіру до неї цільової аудиторії, чого не завжди можна домогтися засобами реклами.

Споживачі, переситився рекламою, прекрасно усвідомлюють її кінцеву мету і відсутність у рекламі об'єктивності, тому мало їй довіряють. Набагато більше довіри викличе газетна стаття або відеоролик в телевізійній передачі, що згадують компанію, її продукцію або бренд не в рекламних цілях, а з метою донесення якої інформації. ЗМІ використовують цю інформацію у своїх цілях, безкоштовно надаючи компанії послуги паблісіті. ЗМІ безкоштовно отримують таку інформацію від джерел паблік рілейшнз, і залежно від її актуальності та інтересу для аудиторії можуть скористатися нею, але вплинути на ЗМІ в цьому питанні джерела паблік рілейшнз не в силах - то, яким чином надана інформація буде опублікована, видозмінена чи скорочена, цілком залежить від співробітників ЗМІ. Читачі, глядачі або слухачі, отримуючи таку інформацію, вважають її джерелом відповідне ЗМІ.

Паблісіті безкоштовно для компанії - адже засоби масової інформації використовують його для своїх цілей - залучення слухачів, читачів або глядачів до свого видання, радіостанції або каналу, однак має один істотний недолік - відсутність контролю над публікацією інформації.

Паблісіті може бути замітка в газеті про укладення компанією великих контрактів, репортаж з благодійної акції за участю представників компанії, передача про музичній групі, яка випереджає її гастролі, повідомлення в місцевих ЗМІ про нові ініціативи мера і т.д. Джерелом такої інформації є відділ паблік рілейшнз компанії, рекламний агент музичної групи, прес -секретар мерії. Матеріали, підготовлені для конкретних ЗМІ, передаються їм у вигляді прес -релізів, добірки фотоматеріалів і нарисів, інтерв'ю, відеозаписів.

Щоб сформувати успішне паблісіті, необхідно враховувати, що аудиторія буде зацікавлена ​​тільки актуальною, професійно поданою інформацією, яка зачіпає животрепетні питання і проблеми, що цікавлять громадськість. У міру провокативна, незвичайного формату інформація зацікавить аудиторію набагато більше, ніж нудні цифри і відомі, повторювані факти. При цьому інформація, що подається малими дозами, але часто, набагато ефективніше одноразової великий за обсягом інформації: вона сприймається як об'єктивна, а не замовна, і більш дієва у формуванні паблісіті.

Основні методи зв'язків з громадськістю:

- - прес-конференції, де представники фірми, спілкуючись з журналістами, а також фахівцями і іншими авторитетними для товариства особами, зацікавлюють їх у своїй продукції, після чого ті, вже від свого імені, без оплати з боку фірми (вірогідно), її "просувають" по своїх каналах; цей спосіб надання інформації викликає зазвичай особливий інтерес громадськості, але потребує серйозної підготовки і містить потенційний ризик зниження іміджу;

- - брифінги - коротке повідомлення представників преси про довгождану подію від офіційних представників фірми;

- - презентації (самої фірми - з якого-небудь приводу, наприклад, з нагоди ювілею, нового підрозділу, новій продукції і тому подібне), куди запрошують ширший круг, в першу чергу потенційних партнерів);

- - конференції, які проводяться для обговорення проблем, що представляють взаємний інтерес, з партнерами, клієнтами, представниками різних груп громадськості, органів влади;

- - виставки, ярмарки: участь фірми у виставках дає можливість як ув'язнення контрактів, так і демонстрації досягнень фірми, що сприяє поліпшенню іміджу, а ярмарку, як правило, надають можливість ув'язнення контрактів і продажу;

- - розсилка коротких повідомлень про фірму і її товари (прес-релізів) з розрахунку на те, що засоби масової інформації або опублікують це повідомлення, або, зацікавившись, пришлють у фірму свого кореспондента;

- - відеопрес-релізи - відеоролики, що готуються аналогічним чином, про новини компанії для трансляції по телебаченню;

- - публічні виступи, здійснювані, як правило, керівником організації на різних засіданнях, конференціях, зборах; практично універсальний спосіб спілкування з різними групами громадськості, який вимагає серйозної підготовки і певних здібностей і навичок;

- - акредитація засобів масової інформації при компанії, упорядковуюча і полегшуюча контакти з ними;

- - спонсорство, добродійність - дуже важливий засіб для підвищення іміджу фірми, за умови освітлення добродійних акцій в засобах масової інформації;

- - лобіювання - представлення інтересів фірми в органах виконавчої і законодавчої влади;

- - персональні запрошення на прем'єри, відкриття, вернісажі і т. д., що розсилаються журналістам, критикам, фахівцям, колегам;

- - статті, що містять детальнішу друкарську інформацію об компанії, які можуть бути розміщені як в засобах масової інформації, так і в професійних виданнях;

- - листи як спосіб спілкування із засобами масової інформації для вираження вдячності або незгоди;

- - коментарі подій, коли подія, що сталася в компанії, коментується незалежним експертом в засобах масової інформації, що підвищує довіру до інформації.

Сучасні напрями PR-діяльності[ред. • ред. код]

· Робота зі зв'язками з державними установами та громадськими організаціями (англ. public affairs)

· Управління корпоративним іміджем (англ. corporate affairs)

· Створення сприятливого образу особистості (англ. image making)

· Побудова відносин із ЗМІ (англ. media relations)

· Закріплення кадрів, створення гарних відносин з персоналом (англ. employee communications)

· Громадська експертиза (англ. public involvement)

· Взаємини з інвесторами (англ. investor relations)

· Проведення мобілізаційних (конкурси, чемпіонати, лотереї) і презентаційних заходів (англ. special events)

· Управління кризовими ситуаціями (англ. crisis management)

· Управління процесом адекватного сприйняття аудиторією повідомлень (англ. message management)

Види[ред. • ред. код]

Організації (підприємства) створюють і підтримують зв'язки з громадськістю:споживачами, службовцями, конкурентами, урядами, акціонерами і кредиторами, місцевим населенням /населенням країни/ міжнародною спільнотою. Кожна з таких груп може бути визначена як громадськість певної організації (підприємства). Для управління відносинами з громадськістю використовують процес, який визначається як зв'язки з громадськістю.

На державному рівні зв'язки з громадськістю включають: громадську думку,суспільні стосунки, авторитет уряду, парламенту, фінансові, промислові, міжнародні зв'язки тощо.

На рівні підприємства завдання зв'язків з громадськістю зазвичай зводяться до створення сприятливого образу (іміджу) підприємства або підприємця в очах громадськості.

Класифікація з огляду на суб'єкт[ред. • ред. код]

· Корпоративний PR

· PR першої особи (як різновид корпоративного PR)

· Бренд-PR

· Персональний PR

· Антикризовий PR

Класифікація з огляду на виконавця[ред. • ред. код]

Власний структурний підрозділ

Аутсорсинг — залучення PR-агенції

Класифікація з огляду на етику[ред. • ред. код]

«Білий» PR — поняття, що з'явилося навпротивагу «чорному» PR, і означає «чесний», непроплачений PR.

«Чорний» PR — використання «чорних технологій» (обману, фальсифікацій) дляобмовляння, знищення конкурентів, розповсюдження від їх імені образливих або економічно небезпечних заяв та ін. Іноді достатньо обмежитися публікацієюкомпромату.

«Жовтий» PR — використання, з метою залучення уваги, образливих для читачів елементів (табуйованих слів у текстах, сексуальності — в зображеннях, в публічних діях — псевдогомосексуалізму, расистських та ксенофобічних висловлювань тощо).

«Сірий» PR — реклама (позитивна чи негативна), що приховує своє джерело. На відміну від «чорного» PR, не передбачає відвертої брехні про своє походження. Також під «сірим» PR іноді розуміють різновид «чорного» public relations, що не містить брехні і спрямований на опосередкований вплив на підсвідомість реципіента. Наприклад, коли в матеріалі про вбивство окремо згадується, що воно сталося поряд з офісом якоїсь організації або в рідному населеному пункті якоїсь відомої особистості.

Деякі інструменти PR[ред. • ред. код]

З огляду на цільові аудиторії (ЗМІ, кінцеві споживачі, чиновники, громадські організації) доцільно обирати ті чи інші інструменти PR, або їх поєднання.

Співпраця зі ЗМІ — надання інтерв'ю та коментарів по певних питаннях, розповсюдження новин у вигляді прес-релізів або креативних розсилок, написання й розміщення статей на платній основі. Іноді буває й так, що фахівці з PR виконують функції журналістів — пишуть статті на вузькоспеціалізовану тематику, в якій мало хто, окрім них, тямить. В цьому аспекті близьким є поняття «Пабліситі», у якому співпраця зі ЗМІ є його основним компонентом.

Інтернет просування — використання агентів впливу на комунікаційних майданчиках Інтернету, вірусне розповсюдження інформації.

Спеціальні події — заходи (хепенінги), єдиною метою яких є короткострокове привернення уваги здебільшого ЗМІ, іноді кінцевих споживачів та інших цільових аудиторій. До них можна віднести як прес-конференції, прес-тури, круглі столи, так і презентації побутової техніки в форматі вечірки, благодійні заходи, фотосесії.

Продакт плейсмент — наче ненавмисна демонстрація у фільмах, телевізійних передачах, комп'ютерних іграх, музичних кліпах або книгах комерційних продуктів чи логотипів. Цей прийом можна розглядати як PR- так і рекламний інструмент.

Сарафанне радіо — розповсюдження чуток через агентів впливу. Може відбуватися як «в реальному житті», так і Інтернеті.

Конкурси та розіграші призів — можуть відбуватися на базі ЗМІ чи окремо.

Дата добавления: 2015-05-08