Варіант 9. Ринок неординарний. Конкуренція, що відбувається на ньому, одні підприємства, фірми приводить до багатства

В – 8

Ринок неординарний. Конкуренція, що відбувається на ньому, одні підприємства, фірми приводить до багатства, інші - до банкрутства. Тепер кожне підприємство, будь-яка структура підприємницького бізнесу повинні самостійно вирішувати свої проблеми. Якщо підпри­ємство змушене припинити свою діяльність, то зробити це потрібно цивілізованим способом. Звичайно, у разі припинення діяльності під­приємств (фірм) виникає безліч питань, від вирішення яких залежить майбутнє багатьох людей. Припинення діяльності підприємств (фірм) здійснюється двома шляхами - реорганізації та ліквідації.

Ліцензія засвідчує право ліцензіата на провадження відповідної діяльності. Якщо йдеться про юридичних осіб, їх права на провадження будь-якого виду діяльності первісно закріплюються в установчих документах. Права ж фізичної особи на провадження такої діяльності, як вже йшлося вище, випливають з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом. Ліцензія видається на певний строк, тобто право, засвідчене ліцензією, є строковим. Строки дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності визначені Кабінетом Міністрів України мінімальний строк - 3 роки.

Відповідальність за злочини проти життя, здоров’я і власності за законодавством мусульманських країн.

Мусульманське право захищає: Віру Життя Розум Продовження роду Власність.

Злочини діляться на:

Худдуд. У нього входять: а) прелюбоденяніе б) помилкове (недоведене) обвинувачення (газф) в) крадіжка г) розбій д) вживання алкоголю е) віровідступництво ж) бунт

Кісас і дійа. У них входять: а) вбивство б) нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

Тазір, - всі інші злочини за винятком зазначених у пунктах 1) і 2).

Види злочинів, зазначені в 1) і 2) вважаються правом Аллаха, по них неможливо помилування. А покарання за всі інші залишено на розсуд законодавця.

Покарання розглядається по 2 основними категоріями:

Кісас - засноване на принципі таліона (сура № 2 Корану), застосовується за умисне заподіяння шкоди, наприклад умисне вбивство. Якщо неможливо здійснити принцип матеріальної рівності щодо винного, то виплачується Дійа.

Дійа - плата за кров, заснована на відшкодування шкоди, як правило, розмір визначається в верблюдах, завжди застосовується за іншими категоріями злочинів не належать до категорії Кесас, наприклад ненавмисне вбивство або нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Дійа буває повною (100 верблюдів) або пропорційною. Повна дійа призначається за ненавмисне вбивство чи умисне вбивство, якщо неможливе застосування категорії кесас, а також за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть або втрату будь-якого органу (зору, обох ніг, рук, усіх пальців і т.д.). Пропорційна дійа призначається за тілесне ушкодження однієї руки, ноги пальця або ножове поранення, пошкодження голови.

За окремі категорії злочинів передбачені спеціальні види покарань: відсікання руки за певних умов за крадіжку, побиття камінням або батогом за перелюб.

2. Правову основу патентування підприємницької діяльності складають Закон України від 23 березня 1996 р. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" торговим патентом є державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися видами підприємницької діяльності, що зазначені в Законі України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Патент, як і ліцензія, виступає своєрідним обмеженням підприємницької діяльності. Інститути ліцензування і патентування взагалі мають схожу правову природу. За визначенням, що міститься в ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ліцензією є документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Проте, як слушно зазначається у п. 6 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про підприємництво", якщо ліцензія є дозволом на здійснення певного виду діяльності, що видається відповідними уповноваженими органами, то торговий патент є державним свідоцтвом, яке посвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування і видається відповідним податковим органом. Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.

Під побутовими послугами розуміється діяльність, пов'язана з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки (ст. 3-1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"). До них належать:

- ремонт радіотелевізійної, аудіо- та відеоапаратури (крім структурних підрозділів, розташованих у сільській місцевості);

- заміна елементів живлення;

- ремонт та виготовлення ювелірних виробів;

- ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів, що належать громадянам;

- ремонт та будівництво індивідуального житла (квартир), садових будиночків, гаражів;

3. Згідно зі ст. 4 З.У. від 7.02 1991р. «Про власність» власник має право вчиняти щодо свого майна бідь-які дії, що не суперечать закону, саме він може використовувати майо для провадження господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема передавати його безплатно або за плату у володіння і користування ншим особам, у тому числі юридичним. Тому завдання фізичною особою належної йому квартири в оренду під-ва під офіс можливе. Стосовно документів, які необхідно оформити, власник товариства подає заяву на імя начальника експлуатаційної контори, в якій підтверджує свою згоду і згоду всіх членів родини. Необхідно умовою оренда приміщення є повна сплата власником заборгованості комунльних послуг і квартирної плати за період що передує підписанню договору.Для реєстрації юридичної адреси на адресу помешкання на підставі цієї заяви укладається договір між його власником і Жеком, який має бути засвідчений у райдержадмінісрації. Укладений таим чином договір є підставою для реєстрації юридичної адреси.Питання внесків статутного капіталу товариства врегульоване у З.У. «Про господарські товариства», у якому зазначено, що вкладами учасників та засновнків товариства можуть бути будинки, споруди,обладнання та інші матеріальні цінносіт, цінні папери, права користування землею, будинки, споруди,обладннання, а також інші майнові права.Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства.Однак адреса без права володіння помешканням не є майновим правом.Тому використання адреси вкладника помешкання не може бути внеском до статутного капіталу.

В -6:

1. Юридичними підставами добровільного припинення підприємницької діяльності є:

1) рішення власника (власників чи уповноважених ними органів), інших осіб — засновників суб'єкта підприємництва чи їх правонаступників — про припинення підприємницької діяльності;

2) досягнення мети, задля якої було засновано підприємницьку діяльність;

3) закінчення терміну, на який засновувалася підприємницька діяльність;

4) визнання суб'єкта підприємництва банкрутом за його заявою.

Примусове припинення підприємницької діяльності здійснюється з ініціативи інших осіб: суду, органів держави, що здійснюють контроль за провадженням підприємницької діяльності, кредиторів суб'єкта підприємництва тощо. Юридичними підставами примусового припинення підприємницької діяльності є:

1) визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

2) провадження суб'єктом підприємництва діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

3) невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

4) неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

5) наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;

6) визнання суб'єкта підприємництва банкрутом за заявою кредиторів;

7) зловживання суб'єктом підприємництва своїм монопольним становищем чи інші порушення законодавства України тощо.

Підприємство реорганізується у таких випадках:

- злиття з іншим підприємством та утворення в результаті нового підприємства, до якого переходять усі майнові права та обов'язки обох підприємств;

- приєднання одного підприємства до іншого. В результаті до остан­нього переходять усі майнові права та обов'язки підприємства, що приєднується;

Ліквідація підприємства (фірми) здійснюється:

- за особистою ініціативою власника, підприємця;

- після закінчення строку, на який воно створювалося, або після до­сягнення мети, поставленої при його організації;

- за рішенням вищого органу підприємства (фірми);

- згідна з рішенням суду або арбітражного суду: за клопотанням банківських органів в разі неплатоспроможності та визнання його банкрутом; контролюючих органів за систематичне або грубе пору­шення чинного законодавства;

3. У випадку коли в товаристві є два учасники, застосування порядку придбання товариством частки не суперечить вимогам ст 55 З.У. «Про господарські товариства», оскільки учасників залишається двоє. Другим учасником стає саме товариство.

В – 7.

1. Виходячи з характеристики дозвільних процедур, необхідних для державного підтвердження законності входження суб'єкта в господарський оборот, легалізація суб'єктів господарської діяль­ності включає від 1 до 10 і більше складові:

1) державну реєстрацію суб'єктів господарювання;

2) ліцензування певних видів господарської (підприємницької) діяльності;

3) патентування деяких видів підприємницької діяльності;

4) одержання дозволу на виготовлення печаток і штампів;

5) дозвіл (висновок) органів санітарного, пожежного і екологіч­ного контролю, органів охорони праці та інших органів на початок експлуатації торговельно-промислових об'єктів;

6) квотування і ліцензування господарської діяльності у ЗЕД;

7) реєстрація (поставлення на облік) в податкових, митних орга­нах, органах соціального і пенсійного страхування;

8) дозвіл органів Антимонопольного комітету на концентрацію і узгоджені дії, що обмежують конкуренцію, тощо.

Перелік етапів легалізації не є вичерпним і залежить від виду і сфери господарської діяльності. їх склад залежить від суспільних вимог до безпеки, якості та інших характеристик господарської діяльності. Зокрема, в сфері морських перевезень додатково вста­новлюється порядок реєстрації морських суден, у сфері автоперевезень - реєстрація і періодичний технічний огляд автотранспортних засобів і т. п.

2.. 1. Держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

2. Забезпечення підприємця матеріально-технічними та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється з метою виконання підприємцем поставок, робіт чи послуг для пріоритетних державних потреб.

3. Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до статті 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом.

4. Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.

5. Підприємець або громадянин, який працює у підприємця по найму, у передбачених законом випадках може бути залучений до виконання в робочий час державних або громадських обов'язків, з відшкодуванням підприємцю відповідних збитків органом, який приймає таке рішення. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом.

3. Оскільки ці питання не врегульовано законодавчо, їх слід передбачити в установчому договорі. Вони змінюються, якщо інвестор є платинком ПДВ наприклад, фізичною особою. При цьому зобовязань з ПДВ з обох сторін не виникає

1.В економіці є три компоненти - люди, речі та відносини людей з приводу речей. Отже, будь-які економічні відносини фіксують історично конкретний взаємозв'язок цих компонентів.

Люди - рушійна сила економічного розвитку і тільки з погляду їхньої діяльності можна зрозуміти, що таке бізнес. У процесі діяль­ності люди змінюють світ, перетворюючи явища природи і суспільства в об'єкти своєї діяльності, свого діла чи бізнесу, а себе - в діяльних суб'єктів - бізнесменів. Діяльність спонукається потребою. Для задо­волення потреб необхідні ресурси - виробничі, природні, людські. А вони обмежені. Дефіцитність ресурсів зумовлює обмеженість ви­пуску кінцевого продукту. Отже, суспільство не може споживати стільки, скільки хоче. Стикаючись із цими проблемами, воно постійно повинно вирішувати, що, як і скільки виробляти та як розподіляти ви­роблене, щоб максимально задовольнити потреби людей. Будь-яка серйозна спроба дати відповідь на ці питання неминуче приводить до потреби здійснення аналізу процесів економічного розвитку суспільства. Отже, бізнес є категорією ринку, тобто економічною категорією, а потреба його виникнення - закономірним історичним процесом. З розвитком суспільства розвивається і бізнес, який „всмоктує" в себе економічні відносини суспільства і проявляє їх в господарській практиці.

2. Створення власної справи — це завжди величезний ризик і подолання опору, що неминуче виникає при народженні нового. Створюючи власну справу, потрібно знати, що це не тільки можливість (за сприятливих умов) користуватися благами, які забезпечують це починання, а й відповідальність за її функціонування, розвиток і виживання. Бізнесменом практично може бути будь-яка людина: інженер, економіст, технік, медпрацівник, продавець, винахідник, службовець, робітник, викладач, студент, домогосподарка, пенсіонер, школяр. Треба тільки визначити власні підприємницькі здібності та ймовірні можливості стати бізнесменом. Але залишитися бізнесменом зуміють лише ті, хто нестандартно мислить, має силу волі, цілеспрямованість, велику працездатність, націленість на пошук нового, тобто ті, які в підприємницький діяльності вбачають зміст усього свого життя. Відкрити власну справу, організувати своє підприємство дуже складно. Кожне таке рішення приймається, виходячи з конкретної ситуації і тому воно унікальне, але все ж в усіх подібних рішеннях є дещо спільне — вони передбачають відмову від способу життя, що склався, на користь створення власної справи.

Приймаючи рішення зайнятися бізнесом, тобто відчувши бажання створити власну справу, треба усвідомити такі моменти:

— небажання працювати на когось;

— повну відмову від попередньої кар'єри і готовність змінити свій спосіб життя;

— переконаність у тому, що власна справа — це заняття престижне і гідне;

— можливість створити власну справу (наявність коштів, умов);

— упевненість у реальності створення такої справи за умов існування необхідних зовнішніх і внутрішніх передумов.

1. Анулювання ліцензії. Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензія може бути анульована з таких підстав:1. за заявою ліцензіата про анулювання ліцензії;2. на підставі акта про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;3. на підставі рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;4. на підставі нотаріально завіреної копії свідоцтва про смерть фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;5. на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;6. на підставі акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської діяльності;7. на підставі акта про встановлення факту неподання в установлений термін інформації про зміни зазначених у документах даних, що додавалися до заяви про видачу ліцензії;8. на підставі акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;9. у зв'язку з нездатністю ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.

Рішення про анулювання ліцензії приймається органом ліцензування протягом 10 робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, надсилається ліцензіату із зазначенням підстав для анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття. Таке рішення набуває чинності через 10 днів з дня його прийняття.

Якщо анулювання ліцензії пов'язано з порушенням ліцензіатом вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», то нову ліцензію ліцензіат може отримати не раніше ніж через рік з дати прийняття рішення органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.

Цей же закон встановлює, що прийняття рішення про анулювання відбувається з обов'язковим запрошенням ліцензіата та його представників. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів з дня його прийняття. Однак ліцензіат має право оскаржити рішення про анулювання шляхом подачі скарги до експертно-апеляційної ради. При цьому дія рішення про анулювання ліцензії зупиняється до прийняття відповідного рішення органом з питань ліцензування.

2.Основні форми бізнесу та їх класифікація. Форми бізнесу рухомі, вони взаємопов'язані та взаємодіють між собою; переходячи з одного стану в інший, тобто змінюють форму функціонування на організаційно-правову форму і навпаки. Так, ор­ганізаційно-правова форма такого підприємства - командитне това­риство, форма його підприємницької діяльності (бізнесу) - спільне підприємство. Можливе й поєднання організаційно-правової форми підприємства з формою підприємницької діяльності (бізнесу). Напри­клад, організаційно-правова форма підприємства і форма його функ­ціонування - акціонерне товариство.Спосіб ведення господарства являє собою єдність організаційно-правових і господарських відносин, що виявляються в формах орга­нізації та функціонування, тому форми бізнесу в конкретній практиці сприймаються як цілісні. Тому не можна вибрати форму організації підприємства, не визначивши форму його функціонування.Вибір статусу підприємства та форми його функціонування - це єдиний процес, який не повинен залежати від розпорядження уряду або чиновника, що його представляє.Вибір форми бізнесу залежить від особистих пристрастей та сма­ків, визначається об'єктивними умовами - сферою діяльності, наяв­ністю коштів, прихильністю до тих чи інших форм підприємств і здій­снюється за такими принципами: рівність усіх форм здійснення певної господарської діяльності без надання привілеїв будь-якій з них; економічна діяльність і свобода вибору форм бізнесу;можливості взаємопереходу одних форм в інші та утворення сим­біозу з придбанням нових якостей і втратою деяких попередніх харак­теристик;взаємообумовленість і взаємодоповнюваність форм, їх єдність у створенні мішаної економіки;деідеологізація, що виявляється у відмові від упереджень, заста­рілих стереотипів щодо доцільності окремих форм;невтручання держави в природний процес розвитку і поширення різних форм бізнесу.Проте, для того щоб зробити правильний вибір, потрібно знати, з чо­го можна вибирати. Спробуємо розібратися в цьому.В усіх країнах з ринковою економікою існує велика різноманітність підприємницьких структур або, як їх ще прийнято називати, підприєм­ницьких фірм, класифікація яких здійснюється за якісними і кількіс­ними параметрами.

Дата добавления: 2015-05-08