Бюджетна система України

Бюджетна система України – це об’єднання всіх ланок державного бюджету на єдиних принципах. Правові засади бюджетної системі становлять Конституція України, виданий на її основі Закон “Про бюджетну систему України”, інші законодавчі акти.

Сукупність всіх бюджетів країни утворює її бюджетну систему. В Україні бюджетна система складається з:

1) Державного бюджету України;

2) республіканського бюджету Автономної Республіки Крим;

3) місцевих бюджетів.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні і сільські бюджети.

Для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України складається зведений бюджет України, який включає всі бюджети, що входять до складу бюджетної системи.

Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує:

— республіканський бюджет;

— бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.

Бюджет області об'єднує:

— обласний бюджет;

— бюджети районів і міст обласного підпорядкування. Бюджет району об'єднує:

— районний бюджет;

— бюджети міст районного підпорядкування;

— селищні і сільські бюджети.

Бюджет міста, яке має районний поділ, об'єднує:

— міський бюджет;

— бюджети районів, що входять до складу міста. Бюджетні системи в кожній країні мають свої особливості: склад, структуру, взаємозв'язок між бюджетами. Все це охоплюється поняттям "бюджетний устрій". На бюджетний устрій визначальний вплив має державний устрій та адміністративно-територіальний поділ країни. Отже, бюджетний устрій — це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи[2, c. 3-5].

Принципи побудови бюджетного устрою України:

— принцип єдності забезпечується єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифікацією, єдиним рахунком доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи, єдністю форм бюджетної документації, погодженими принципами бюджетного процесу тощо;

— принцип повноти полягає у відображенні у бюджеті всіх доходів і видатків;

— принцип достовірності — це формування бюджетів на основі реальних показників, науково обґрунтованих нормативів;

— принцип гласності забезпечує висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів і звітів про їх виконання;

— принцип наочності — це відображення показників бюджетів у взаємозв'язку з загальноекономічними показниками в Україні та за її межами шляхом використання засобів максимальної інформативності, результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку;

— принцип самостійності забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства.

Між бюджетами різних рівнів існує певне розмежування як по доходах, так і по видатках. Це пов'язано з різною масштабністю і характером завдань, які вирішуються на державному, регіональному, місцевому рівнях. Крім того, враховується розмежування функцій між центральними і місцевими органами державної влади і управління, підпорядкованість підприємств, організацій і установ, що фінансуються з бюджету.

Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку. Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку. Видатки розвитку — це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, таких як фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Виділення коштів з бюджетів здійснюється на певних, визначених у чинному законодавстві засадах, з пред’явленням певних вимог до користувачів, які на практиці отримали назву принципів бюджетного фінансування, найважливішими з яких є:

— надання коштів з врахуванням обсягів і строків поступлень інших доходів;

— проведення бюджетного фінансування лише при виконанні установою своїх виробничих показників;

— по мірі використання раніше виділених коштів;

— при цільовому використанні коштів;

— дотриманні режиму економії;

— здійсненні контролю за економним і цільовим використанням коштів;

- фінансування з бюджету проводиться лише в межах наявних фінансових ресурсів.

Необхідною умовою фінансово-бюджетної політики є збалансованість бюджетів, що входять до складу бюджетної системи. Ця проблема набуває особливого значення в сучасних умовах розвитку України[4, c. 41-44].

60. Цільові державні бюджетні фонди.

Дата добавления: 2015-05-10