Особливості тексту для традиційних і нових медіа

Формула написання "жорстких" новин:Що сталося?Де це сталося?Коли це сталося?Хто став учасником цієї події?Як це відбувалося?Чому це сталося?Що означає ця подія? Якщо ви знайдете відповіді на всі ці запитання, то це і означає, що ви написали новину. Намагайтеся уміщати новину в трьох реченнях. Перший рядок (Top Line) вашого матеріалу повинен "ПРОДАВАТИ" дану новину слухачеві. Він повинен бути коротким і "ударним" ("потрапляти в десятку"). Ваш слухач повинен бути здатний зрозуміти те, про що ви розповіли в новинах. Вона повинна змусити її / його дослухати новину до кінця, щоб дізнатися про неї більше. У випадку з місцевими новинами, а також у випадку з російськими або міжнародними новинами, поданими в "місцевому" ракурсі, ТОП ЛАЙН повинна містити назву даного населеного пункту, міста, області.

Решта новини. Новина повинна бути вибудувана з точки зору логіки. У неї має бути початок, середина і кінець. Ви розповідаєте казку. У той час, як ваша ТОП ЛАЙН повинна відразу "захопити" увагу аудиторії, другий рядок має містити в собі додаткові деталі, що пояснюють дану новину. І, нарешті, останній рядок завершує новину, часто роблячи якогось роду висновок і / або говорячи про наслідки даної події. Схема: Скажіть їм про те, що ви збираєтеся їм про щось розповісти, скажіть їм про те, що ви розповідаєте їм про це, і, нарешті, скажіть їм про те, що ви їм про це розповіли.

Написання текстів на радіо: Тексти повинні бути простими, тому що аудиторія почує сказане тільки 1 раз.Перед ефіром прочитати текст вголос,найважливіша частина історії - перший рядок.(Top lines - суть історії). Важливий елемент повинен бути сформульований в ній.Користуватися тільки дієсловами у теперішньому часі.Не повинно бути слів типу «вчора», «минулого вечора», крім випадків (рідкісних), коли без цього не обійтися. Звичайне правило - не використовувати прямих цитат. Слова «я», «ми» не вживаються.Особливу увагу приділяється посиланнями на джерело інформації. Підводка до репортажу - Top Line. Репортаж - 30 секунд.

Потятинник «Інтернет-журналістика» Рівні інтернет-тексту:1.Заголовок, підзаголовок, анотація 2.Основний текст, який можна подавати на 2-3 рівнях(зміст, скорочений варіант, повна версія) 3.Додатковий текст з цієї теми. 4.Гіперпокликання на інші тексти інших авторів цієї тематики. 5.Довідкові матеріали.

Для інтернет-текстів характерне використання техніки перекинутої піраміди та 5 W

1. what

2. Who

3. Where

4. When

5. Why

Або 7 основних питань українською:

1. Хто

2. Що

3. Де

4. Коли

5. Як

6. Чому

7. Для чого

Важливе місце посідає заголовок та лід, адже інтернет-читач, якщо його не зацікавть анонс матеріалу не перейде по гіперпокликанню, щоб його переглянути. Для привертання уваги використовуються: 1. Влучні заголовки. 2.Підзаголовки. 3.Резюме матеріалу. 4.Фотографії. 5.Карикатури, малюнки.

Заголовок має бути простим, легко запам*ятовуватись і привертати увагу, також максимально інформативними для високих місць у пошукових системах.Рекомендують уникати елементів, що можуть скласти враження про комерційну орієнтованість: зловживання знаками оклику чи символами валют. Для загальнополітичних ЗМК рекомендують уникати вузькоспеціалізованих термінів та абревіатур у заголовках. Заголовок не повинен складатись більше як з 7 слів. Треба уникати порожніх слів та фраз «багато», «усі». Головна вимога – лаконічність. Розмір інфо матеріалів не повинен перевищувати 400 слів. Для аналітики можна зробити публікацію у кілька етапів чи розділів, кожен з яких має вкладатись в межі монітору, і фокусуватись на певній окремій проблемі чи аспекті. Варто робити узагальнення,проте не тавтології, виділяти жирним основне, писати зрозуміло, дотримуватися абзаців та усіх правил орфографії, стилістики та пунктуації розбивайте інформацію на невеликі смислові блоки, - уникайте довгих послідовностей сторінок
- постійно тримайте в голові три речі: чому ви пишете, для кого ви пишете і про що ви пишете – у вебі, як і будь-де, чітке мислення дає чіткий текст, - чим більше часу ви витратите на розуміння цілей сайту ДО написання текстів, тим більше зекономите на дописування і переписування, - на етапі створення кожного тексту уявляйте себе його споживачем і корегуйте, не затягуючи
- стиль має передбачати залучення до розмови – не обов’язково із прямим зверненням, але комунікація повинна бути між рядками, не фамільярна, дружня, орієнтована на задоволення потреб користувача, - стежте за собою: чи кожне слово, яке ви написали, дійсно потрібне?
- використовуйте одні й ті самі терміни для опису одних і тих самих речей на різних сторінках сайту.

Щоб передати емоції, не вистачає класичного словникового запасу, яким послуговуються для підготовки інших інформаційних журналістських матеріалів. Тому треба не забувати працювати над словником, використовувати прості речення, уникати слів-кліше, повторів, тавтологій, намагаючись писати так, щоб текст виглядав як одне ціле. Речення варто будувати не в пасивній, а в активній формі, краще в теперішньому часі, ніж у минулому. Журналіст, пишучи газетний репортаж, може використовувати маловживані слова, оскільки репортаж дещо наближений до літератури. Звісно, можна описати подію банально, але в такому випадку є менше шансів справді передати атмосферу, а відтак, привернути увагу читача.

Будь-який матеріал на телебачення – він мусить бути дуже динамічним, тобто потребує коротких, чітких речень. Схожим є телевізійний ефект 10-ти секунд. Якщо телепрограма чи репортаж не привернули увагу глядача за перших 10 секунд, то глядач одразу відволікається, або перемикає канал. Такими ж визначальними «10-ма секундами» в репортажі може бути один абзац у газеті, а на радіо – підводка до матеріалу. Для того, щоб привернути увагу читача чи слухача, варто підбирати слова на зразок 25-го кадру.

75. Охарактеризуйте гарантії прав громадян на охорону праці.

Права на безпечну працю забезпечуються тим, що держава закріплює за собою функціїуправління охороною праці. Держава гарантує відповідні права працівників на безпечну працю та встановлює обов’язки роботодавців на забезпечення відповідних умов працінайманих працівників.

1.Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору (стаття 5 закону „Проохорону праці”).
Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам таіншим нормативно-правовим актам з охорони праці.Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформуватипрацівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місцінебезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров'я тапро права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно дозаконодавства і колективного договору.Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказанайому за станом здоров'я.
До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребуютьпрофесійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічноїекспертизи.Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державномусоціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійногозахворювання, які спричинили втрату працездатності.

Права працівників на охорону праці під час роботи (стаття 6)
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці. За період простою з означених причин, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці (стаття 7).
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством. У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором. Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством. Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами (стаття 8).
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору. У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті (стаття 9).
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій. Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах. Закон України „Про охорону праці” містить додаткові норми щодо забезпечення прав на безпечну працю окремих категорій населення, що потребують додаткової уваги – жінки, неповнолітні, інваліди.

Охорона праці жінок (стаття 10).
Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я. Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.

Охорона праці неповнолітніх(стаття 11).
Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я. Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом.

Охорона праці інвалідів (стаття 12).
Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій. Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час не допускається.

Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці (стаття 14).
Згідно статті 14 закону «Про охорону праці» працівник зобов'язаний:
- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

76. Охарактеризуйте головні принципи державної політики в галузі охорони праці.

У Законі України "Про охорону праці" задекларовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

- пріоритет життя і здоров'я працівників щодо результатів виробничої дія-сті підприємства;

- повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції;

- обов'язковий соц захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних зах-нь;

- використання економічних методів управління охороною праці;

- комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямків екон та соц політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- запровадження єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємндія-сті незалежно від форм власності й виду діяльності;

- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соц групами під час прийняття рішень з охорони праці;

- міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, викор-ня світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищ безпеки праці.

Для реалізації цих принципів було створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України, Держгірпромнагляд та його територіальні органи, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, навчально-методичні центри. В обласних та районних державних адміністраціях діють відповідні ради з безпечної життєдіяльності, а в центральних та міських органах виконавчої влади функціонують підрозділи, що займаються питаннями охорони праці. Виходить щомісячний журнал "Охорона праці". Великими накладами видаються нормативно-правові акти, наочні посібники, навчальна, довідкова та інша література з охорони праці. При Держгірпромнагляді створюються комп'ютерні мережі, опрацьовуються та впроваджуються автоматизовані інформаційні системи з найважливіших питань охорони праці.

77. Охарактеризуйте державний нагляд та громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.

Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю виступає важливим і ефективним способом захисту трудових прав працюючих. Міжнародними стандартами у сфері праці, зокрема. Конвенцією Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості й торгівлі 1947 р. № 81, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-1V, та Конвенцією Міжнародної організації праці про інспекцію праці в сільському господарстві 1969 р. № 129, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-1V, передбачено, що кожна країна - член МОП повинна створити і забезпечити функціонування системи інспекції праці на промислових підприємствах та у сільському господарстві. Завданнями інспекції праці є забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як, наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров'я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань. Тобто інспекція має здійснювати загальний суцільний нагляд у сфері праці.

Відповідно до ст. 260 КЗпП України та ст. 38 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: 1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; 2) спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки; 3) спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; 4) спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Передусім це Державна інспекція України з питань праці, яка входить до системи органів виконавчої влади і здійснює свою діяльність відповідно до Положення, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 386/2011. Вона забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства;

2) здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням роботодавцями вимог законодавства про пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці (щодо застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах,

Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці. Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, галузевих переліків важких робіт, робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, зайнятість на яких дає право на підвищену оплату праці, а також надання працівникам підприємств пільг і компенсацій за роботу із шкідливими умовами праці; проведення атестації робочих місць за умовами праці);

3) здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян при прийомі на роботу та працівників при звільненні з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; дотримання прав і гарантій щодо працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

Дата добавления: 2015-05-08