Теорія порядку денного (настановчості медій) Мак-Комбса та її реалізація у практиці українських телеканалів

Розвиваючи вказану теорію, М.Мак-Комбс пропонує розглянути модель цибулини як візуальну метафору медійної настановчості, маючи на увазі багатошаровість чинників встановлення «порядку денного». При цьому на поверхні теоретичної «цибулини» дослідник розташовує провідні зовнішні джерела новин (міський голова, політична кампанія, щоденна громадська діяльність). «Дещо глибше розташовуються взаємодії та взаємовпливи різних медій, де ми маємо справу з феноменом, який найчастіше називають міжмедійною настановчістю» І, нарешті, соціальні норми суспільства та традиції висвітлення новин з боку комунікатора (цей шар передує серцевині «цибулини») визначають основні правила формування «порядку денного». Вищезгадана «теорія настановної ролі…» або «порядку денного» (agenda setting) активно застосовується у наші дні інформаційними службами органів влади у своїй діяльності. У цьому, власне, і полягає роль цієї теоретичної моделі для практичного застосування. Не надто переймаючись проблемою, наскільки адекватно теорія описує безапеляційне втручання медіа в комунікативний процес, в даному випадку в процес формування «порядку денного», практики (не без успіху) зосереджують свозусилля на емпірично доведеній можливості ефективного впливу на «порядок денний».

Слід зауважити, що під інформаційним порядком денним (тижневим, річним, порядком проміжку часу, що збігається з каденцією того чи іншого посадовця на виборній посаді) розуміється «сукупність тем та інформаційних приводів, що викликають домінуючі та переважаючі джерела збудження інформаційного простору в їх пріоритетності для аудиторії на даний момент часу».

При цьому варто взяти до уваги висновок Бернарда Коена, який вважав, що «мас-медіа впливають на те, ПРО ЩО люди думають, проте не обов’язково на те, ЩО вони при цьому думають»

Цікавими з цього приводу видаються думки російської дослідниці Л.Г.Люлючової, яка займається дослідженням аспектів міжособистісної комунікації.

Практики інформаційної діяльності в галузі державного управління, базуючись на моделі «встановлення порядку денного», пропонують процедурний підхід до вивчення впливу комунікації на соціальну систему та впровадження комплексу заходів для втручання у формування і спостереження (моніторингу) за змінами

комунікативного простору (встановленого «порядку денного») з метою найефективнішого представлення ідеї, позиції лідера в суспільній думці. Так, досліджуючи структуру комунікативного процесу з такої прикладної точки зору, Л.Сухотерін та І.Юдінцев пропонують уявляти структурну побудову комунікативного процесу «як сукупність видів діяльності, що здійснюються при організації інформаційної кампанії в їх циклічній послідовності».

Перша ланка цієї циклічної структури виглядатиме як послідовна зміна моніторингу (М, від англійського «to monitor» – перевіряти, контролювати), креативу (С, від англійського «to create» – створювати) та деліверингу (D, від англійського «to deliver» – доставляти, доносити). Таким чином, схематично структуру комунікативного процесу можна зобразити лінійною схемою: М →

С → D → М→ …. Дослідники наполягають на розгляді інформаційної роботи зі спостереження та впливу на комунікативний простір як управлінського процесу, відтак відзначається, що зниження керованості цим процесом суперечить меті інформаційної роботи

Дата добавления: 2015-05-08