Відповіді на запитання

Якісна преса Західної Європи: основні видання, засади діяльності.

Видання США: International Gerald Tribune, USA Today, World Street Journal, New York Times, National Geographic. Французькі видання: Фігаро, Ля Монд. Британські газети: Times, Financial Times, Economist, Guardian, Daily Telegraph, The Independent. Німецькі газети: FinancialTimes Дойчланд

Правила міжнародних якісних видань: подавати різні позиції, обов’язково давати відповіді людей на критики на цій же сторінці у тому ж номері, завізувати пряму мову в людини, брати дозвіл на друк фото, Подають місцеві і міжнародні новини. Подають інтерпретацію, аналіз подій, новини і тенденції. Редакції мають свою незалежну позицію. Піраміда об’єктивних і незалежних міжнародних видань: 1. La Moude, 2. Financial Times, 3. New York Times, 4. Times, 5. Обсерваторе Романо (Ватикан), Всі японські газети є якісно популярними. Поширення високопродуктивних друкарських машин, дозволило різко підвищити темпи підготовки випуску газет, збільшити кількість реклами, так 1 номер американської газети мав близько 100 ст., 1 номер англійської газети – 24 ст. Збільшилися тиражі періодичних видань і кількість видань.

Під впливом індустріальної революції сформувалася жовта преса. ЇЇ риси: сенсаційність; перекручування фактів; безцеремонне втручання в особисте життя; поверхове, виборче висвітлення подій;акцент на розвагу.

Безпосереднім продовжувачем елітарної преси стала «якісна преса». Зразок «Нью-Йорк Таймс» Окса. З розвитком системи ринкових відносин дана преса потрапляє передусім у коло елітної аудиторії. Саме для цієї категорії читачів була створена Шеріданом у 1888 р. в Лондоні газета «Файненшл Таймс», яка спеціалізувалася на економічних питаннях. Подібне видання з’являється у Нью-Йорку під керівництвом Доу та Джонса «Журнал Волт Стріт» - щоденна американська ділова газета, яка 33 рази отримувала Пуліцерівську премію.

Політичні і ділові кола США мали потребу у якісній пресі, яка б висвітлювала питання економічного озброювання читачів об’єктивною інформацією. Такою газетою стала «Нью-Йорк Таймс», яку у 1896 р. купив провінційний продавець. Газета мала стати енциклопедією новин, до її думок мали прислухатися кореспонденти, політики країни. Критик преси називав її Нью-Йоркською правдою.

1. Відповідальність за пожежну безпеку відділів, секцій, цехів, майстерень, комор та інших приміщень покладається на завідувачів або інших посадовців, призначених наказом керівника підприємства, бази або складу. Контроль за дотриманням протипожежного режиму зобов'язані здійснювати відповідальні особи, члени пожежно-технічних комісій (ПТК) і добровільних пожежних дружин (ДПД).

2. Керівники підприємств наказом призначають відповідальних за пожежну безпеку У структурних підрозділах, визначають обов’язки окремих посадових осіб за безпечну в пожежному відношенні експлуатацію технологічного обладнання та інженерного устаткування, а також утримання у справному стані засобів протипожежного захисту. Такі обов’язки мають відображатися, крім наказу, в посадових документах, інструкціях і положеннях.

На підприємствах, з урахуванням їх пожежної небезпеки, наказом та інструкцією встановлюється порядок проведення протипожежних заходів, відключення електропостачання у разі пожежної небезпеки, визначаються місця для куріння, порядок проведення вогневих робіт, дії працівників у разі пожежі, створення умов для виклику пожежних підрозділів та успішної ліквідації загоряння.

Керівники забезпечують загальне керівництво роботою у сфері пожежної безпеки в установах, організаціях та на підприємствах для чого повинні володіти вичерпною інформацією про пожежну безпеку керованих об’єктів.

3. Протипожежні інструктажі за призначенням і терміном проведення підрозділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо керівниками робіт (завідувачами відділів, секцій, складів, комор, а також начальниками цехів, ділянок), що пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Первинний, повторний і позапланові інструктажі мають завершуватися перевіркою знань. Перевірку знань проводить особа, що проводила інструктаж.

Допускається проводити протипожежні інструктажі разом з відповідними інструктажами з охорони праці.

4. Усього Закон "Про пожежну безпеку" нараховує 41 статтю.У преамбулі його говориться про те, що забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиноюдержавної діяльності по охороні життя і здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.

Діючий Закон визначає загальні правові, економічні і соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державнихорганів, юридичних і фізичних осіб у цій області незалежно від виду їх діяльності і форм власності.

Про правові основи діяльності у області пожежної безпеки говорить стаття 1 Закону "Про пожежну безпеку":" Правовою основою є:

Конституція України;

Діючий Закон і інші закони України (про охорону праці і т.д.);

Постанови ВР України;

Укази і розпорядження Президента України;

Декрети, постанови і розпорядження КМ України;

Рішення органів державної виконавчої влади;

Рішення органів місцевого і регіонального самоврядування, прийнятих у межах їх компетенції.

5. Загальні вимоги пожежної безпеки до територій, будівель, приміщень, споруд

Дата добавления: 2015-05-08