Властивості уваги

Увага має визначені параметри й особливості, що багато в чому є характеристиками людських здібностей і можливостей. Основні властивості уваги: обсяг, зосередженість (концентрація), розподіл, стійкість, коливання, переключення.

Обсяг уваги виміряється тією кількістю об'єктів, що сприймаються одночасно. Обсяг уваги залежить не тільки від генетичних факторів і від можливостей короткочасної пам'яті людини, але і від професійних навичок, життєвого досвіду, від поставленої мети, від особливостей сприйманих об'єктів. Об'єднані за змістом об'єкти сприймаються в більшій кількості, чим не об'єднані. У дорослої людини обсяг уваги дорівнює 4-6 об'єктам, у дитини не більш 2-3.

Концентрація уваги – це ступінь зосередження свідомості на об'єкті (об'єктах). Концентрація уваги означає, що утвориться як би тимчасовий фокус усієї психологічної активності людини. Чим менше коло об'єктів уваги, чим менше ділянка сприйманої форми, тим концентрованіша увага. Концентрація уваги забезпечує поглиблене вивчення пізнавальних об'єктів і явищ, вносить ясність до уяви людини про той чи інший предмет, його призначенні, конструкції, форми.

Розподіл уваги виражається в умінні одночасно виконувати кілька дій або вести спостереження за декількома процесами, об'єктами. З погляду фізіології, розподіл уваги пояснюється тим, що при наявності в корі головного мозку оптимальної збудливості в окремих її ділянках мається лише часткове гальмування, у результаті чого дані ділянки в стані керувати одночасно виконуваними діями. Таким чином, чим краще людина опанувала діями, тим легше йому одночасно виконувати їх.

Стійкість уваги не означає зосередженості свідомості напротязі усього часу на конкретному предметі або його окремій частині, стороні. Під стійкістю розуміється загальна спрямованість уваги в процесі діяльності. Визначається типом нервової системи, темпераментом, мотивацією. На стійкість уваги значний вплив робить інтерес.

Необхідною умовою стійкості уваги є розмаїтість вражень або виконуваних дій. Сприйняття одноманітних за формою, кольору, розмірам предметів, одноманітні дії знижують стійкість уваги.

Властивістю, протилежною стійкості, є відволікання. Фізіологічне пояснення відволікання - це зовнішнє гальмування, викликане сторонніми подразниками, або тривала дія того самого подразника.

Відволікання уваги виражається в коливаннях уваги, що являють собою періодичне ослаблення уваги до конкретного об'єкта або діяльності.

Коливання уваги спостерігаються навіть при дуже зосередженій і напруженій роботі, що пояснюється неперервною зміною збудження і гальмування в корі головного мозку. Навіть часті коливання уваги в короткі проміжки часу (1-5 сек) не позначаються помітним образом на його стійкості за умови цікавої і напруженої роботи. Однак через 15-20 хв коливання уваги можуть привести до мимовільного відволікання від об'єкта.

Переключення уваги складається в перебудові уваги, у переносі його з одного об'єкта на іншій.

Розрізняють переключення уваги навмисне (довільне) і ненавмисне (мимовільне). Навмисне переключення уваги відбувається при зміні характеру діяльності, при постановці нових задач в умовах застосування нових способів дій. Навмисне переключення уваги відбувається при участі вольових зусиль людини.

Ненавмисне переключення уваги звичайно протікає легко, без особливої напруги і вольових зусиль.

Дата добавления: 2015-05-08