Етапи розвитку держави Київська Русь, їх специфіка та особливості

І етап - виникнення і становлення (перша пол. IX - кінець X ст.) правління останніх представників династії давньоруських князів Діра та Аскольда, і початком князювання у Києві династії Рюриковичів - Олега, Ігоря, Святослава та регентством княгині Ольги. Основні тенденції та суспільні процеси:
1. Перша спроба хрещення Русі. Під час одного з вдалих походів на Візантію у 860 р. за князювання Аскольда Русь прийняла хрещення на державному рівні. Однак на цей час ще не визріли умови для активного масового поширення християнства. В результаті опір новій релігії не тільки низів, а й верхів став однією з причин усунення від влади Аскольда та його загибелі.
2. Об'єднання Новгородського і Київського князівств. Утворення Київської Русі. Вбивство Аскольда і захоплення Олегом влади у 882 р.: з одного боку, фактичне об'єднання Північної та Південної Русі стало основою виникнення загальноруської держави, з іншого, - державний переворот став початком антихристиянської, язичницької реакції.
3. Активне розширення державних кордонів та централізація держави. В рамках процесу державної консолідації можна чітко виділити два аспекти:
- завоювання нових території;

- жорстока боротьба проти автономістських настроїв підкорених народів, політиці централізації сприяв ряд державних реформ. Княгиня Ольга впорядкувала збирання данини, розділивши князівства між своїми синами. Святослав поклав початок адміністративній реформі, в результаті якої Русь опинилась у володінні однієї князівської династії.
4. Формування системи васально-ієрархічних відносин. В цей період водночас зі зростаючою владою князя поступово зростає і роль верхівки княжої дружини, яка, фактично склала основу своєрідного адміністративного апарату, що збирав данину і займався судочинством на місцях. З'являються нові форми феодальної експлуатації - поряд з продуктовою даниною дедалі більшого поширення набувають відробітки та грошова рента. Утворюються різні групи феодально залежних селян: смерди, закупи, рядовичі. холопи, челядь.
5. Протистояння Візантії:походи на Візантію (Аскольд - 860, 863, 866, 874; Олег - 907, 911; Ігор - 941, 944; Святослав - 969-971 рр.). Навіть княгиня Ольга побувала у Константинополі у 955 р.

6. Наростання печенізької небезпеки. Намагаючись сприяти об'єднанню сх.слов'янських земель, Святослав у 965 і 968 рр. здійснив два переможних походи проти Хозарського каганату, який здавна перекривав русичам торговельні шляхи та претендував на землі в'ятичів і сіверян.Однак ослаблення Хозарського каганату мало і негативні наслідки воно відкрило шлях на Русь кочовим народам, зокрема печенігам.
II етап - розквіт і піднесення (кінець X - середина XI ст.)
Він припадає на час князювання Володимира та Ярослава Мудрого.
Основні тенденції та суспільні процеси:
1.завершення процесу формування території Київської Русі.
2.прийняття у 988 р. християнства.
3.формування руського кодексу правових норм:"Закон земляний" (Володимир); "Руська правда" (Ярослав Мудрий).
4.реформ, спрямований на зміцнення державного управління (адміністративна, військова, судова та ін.).
5.активізація міжнародних контактів, характерною рисою яких стало домінування дипломатії над зброєю
6.піднесення розвитку культури.
III етап - політичні роздрібненість (кінець XI - сер. XIII ст.)
1.Зародження індивідуальної земельної власності.

2.Посилення чвар та міжусобиць. Після смерті Ярослава Мудрого протистояння та суперечки між претендентами на київський стіл набувають загрозливого характеру.

3.Спроба відновлення державної єдності відбулася за князювання Володимира Мономаха (1113-1125 рр.). Вдалі походи на половців, активна законодавча діяльність, подолання сепаративних тенденцій, об'єднання 75% території Русі тимчасово стабілізували внутрішнє становище Давньоруської держави і повернули її в ряди наймогутніших держав Європи. Після смерті В.Мономаха його синові Мстиславу (1125-1132 рр.) лише на короткий час вдається підтримати єдність руських земель.
4.Прогресуюче наростання зовнішньої загрози. Спочатку в посиленні натиску половецьких ханів у другій половині XI ст. що врешті-решт призвело до катастрофи-встановлення монголо-татарського іга.

Дата добавления: 2015-05-08