Економічна та суспільно політична криза радянського суспільства на початку 1920р.,пошуки виходу.Нова економічна політика,її суть та особливості впровадження в Україні

На поч. 20-х р. нана країна ввійшда в смугу глибокої соц.-екон. і політ. кризи. Періоди ПСВ та громад. воєн, іноземні інтервенції відкинули економіку країни на рівень 18ст. В 1920р. вир-во важкої промисловості становило лише 1/7 довоєнного рівня, вир-во сталі – менше 5%, обсяг продукції с/г був на рівні 31% від 1913р. Найбільш ушкоджень було завдано великій машинній індустрії. У Донбасі працювали переважно дрібні шахти, залізорудна пром-ть не діяла, залиш-сь у металургії 1 невелика доменна пічь, кіл-ть роб-ків змен-сь у 2 рази.

Перехід до відбудови нар. госп-ва проходив в умовах гострої паливної і транспортної кризи. У зв¢язку з цим посил-сь продовольча криза. У багатьох районах лютував голод, були масові епідемії тифу.

Також виникала проблема працевлаштування демобілізованих (значна їх частина, не знаходячи роботи, попадала під вплив контррев-них ел-тів).

У зв¢язку з розвалом економіки і критич. матер. станом політ. ситуація в країні хар-ся гострим незадоволенням політикою “воєнного комунізму” і з боку сел-ва, і з боку робітнич. класу. Зупинка великих підпр-в і голод гнали роб-ків у село. У зв¢язку з цим відб-ся процес часткового декласування роб. класу, який послаблював соц. базу диктатури пролетаріату і становив небезпеку для рад. влади. Сел-во почало відкрито виявляти незадоволення продрозкладкою. Воно хотіло вільно розпор-ся залишками своєї продукції і обмінювати її на пром. товари.

Але більшов. уряд рішуче виступав проти цих пропозицій, хоча восени 1918р. він видав закон про продовол. податок, який був зірваний громад. війною. Небажання сел-ва терпіти надалі продрозкладку стало очевидним і викликали селянські партизанські війни та бандитизм (Тамбовзька і Воронезька губернії (антоновщина), Україна, Сер. Поволжьє, Дон, Кубань та ін.).

Вся суть кризи в кінцевому підсумку звелась до одного слова – Кронштадт (повстання в морській фортеці, що була 1 із гол. осередків рев-ції, розпоч. 1 березня 1918р. і було придушене за допомогою штурму в ніч з 16 на 17 березня). Все це дозволило усвідомити необхідність нового екон. ставлення до сел-ва, проте партія ще не мала чітких реалістичних уявлень про необхідність змін, а торкалась лише проблеми ролі профспілок у рад. сусп-ві.

Причини переходу від “воєнного комунізму” до нової економічної політики, необхідно підкреслити, що вони мали як об’єктивні, так і суб’єктивні передумови. До перших слід віднести закінчення бойових дій, все більш помітний розрив союзу робітничого класу і селянства, кризовий стан економіки, спад світового революційного руху, неможливість вирішити завдань соціалістичного будівництва за допомогою старих методів управління суспільством.

Важливою суб’єктивною передумовою переходу до непу стало вміння Леніна і його найблищого оточення круто міняти тактику дій, виходячи з правильного врахування та аналізу об’єктивних реалій. Політична суть непу полягала у зміцнені союзу робітничого класу з багатомільйонним селянством. Характеризуючи неп, розглядаючи його як заміну розкладки натуральним податком. Цим нова економічна політика не обмежувалася, вона відкривала шлях для впровадження цілого комплексу економічних заходів:

1 Відбулося повернення до використання товарно-грошових відносин для будівництва нового суспільства;

2 Неп відроджував торгівлю як посдинальну ланку народного господарства

3 Неп відкривав шлях до впровадження госпрозрахунку, який став матеріальною основою соціальної справедливості і демократії

4 Бурхливого розвитку в роки непу набула орендна форма організації праці.

5 Неп відкривав шлях до використання іноземного капіталу. Виникли концепсії

6 З переходом до непу почала відроджуватися кооперація як розгалудженна система саммодіяльних господарських організацій.

Неп сприяли далеко не всі. У нього були принципові супротивники, в тому числі і в партії. Не розібравшись у суті нової політики, вони стверджували, що вона підриває завоювання Жовтня, реставрує капіталізм.

І все ж неп приніс жаданні зміни. З 1921р. починається зростання виробництва. Розпочалася реконструкція промисловості, будівництво перших електростанцій. Відбулися зміни і в соціальній сфері. Кількість робочого класу у 1927р. фактично перевищив довоєнний рівень.

Неп забезпечив значні позитивні зрушення і в Україні; можливість реалізувати свою продукцію; до сільських кооперації було залучено більше половини селянських господарств України.

Саме нова економічна політика, стала базою, основою відбудови народного господарства, розбудови нових суспільних відносин.

Дата добавления: 2015-05-08