Становлення багатопартiйної системи в Українi на етапі перебудови. Класифiкацiя полiтичних партiй. Характер багатопартiйностi

Відбулися форми в політичній системі СРСР. Листопадовий (1988) пленум ЦК КПРС ухвалив рішення ґрунтовно змінити структуру, порядок формування та зміст роботи вищих органів влади. Вищим законодавчим органом держави оголошувався З’їзд народних депутатів. Передбачався поступовий перехід влади на всіх рівнях від партапарату до конституційних органів. Було сформовано двопалатну Верховну Раду СРСР, Головою Верховної Ради СРСР обрано М. Горбачова. Лютневий (1990) пленум ЦК КПРС визначив з Конституції Радянського Союзу статтю 6, що закріплювала керівну роль КПРС у радянському суспільстві. Партія визнавала політичний плюралізм і багатопартійність як необхідну передумову нормального суспільного розвитку і власного оновлення. Втрата КПРС та Компартією України монополії на владу прискорила їхню кризу. На той час буди такі партії: УРП – дана партія прагнула побудови Української незалежної держави, засудження комуністичної ідеології; СДПУ – прагнула не залежності України, відмови від ідей оновити соціалізм, проведення ринкових реформ; СДПУ (о) – бачили Україну в складі конфедерації радянських республік, федеративний устрій, багатофункціональну економіку; ПЗУ – прагла створення «солідарного суспільства», в якому інтереси громадян поєднувалися б з біосферними законами природи, не сприймала ні комуністичної ідеї, ні капіталізму, шукала третього типу розвитку суспільства. Програмними цілями ПДВУ були: Україна – член конфедерації радянських республік, відмова від комуністичної ідеології, проведення ринкових реформ. УНП прагнула відновлення УНР, проголошеної в січні 1918 р., у її етнографічних кордонах. Програмними цілями ДСУ були: членів ОУН і УПА визнати героями визвольної боротьби за волю України, КПУ – злочинною організацією. УПА прагнула створення альтернативних державних структур і комітетів громадян на місцях і Національного конгресу як верховного органу влади.

На 1 січня 1998 р. в Україні була 51 політична партія.

126. Декларацiя про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.

Скорочений зміст Декларації про державний суверенітет

· Виголошувалось право української нації на самовизначення і створення національної держави в існуючих кордонах.

· Виголошувався принцип народовладдя, що здійснювався на засадах Конституції через народних депутатів, які працювали в радах різних рівнів — від місцевих до Верховної Ради УРСР.

· Державна влада УРСР — самостійна у вирішенні всіх державних питань. Державна влада складається з трьох гілок: законодавчої, виконавчої, судової.

· Кожному громадянину УРСР зберігалося громадянство СРСР. Всім громадянам гарантувалися права і свободи, передбачені Конституцією.

· Територія України в існуючих кордонах є недоторканною. УРСР самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій республіки.

· УРСР — економічно самостійна держава. УРСР має право на частину загальносоюзного алмазного і валютного фондів, золотого запасу. Вирішення питань загальносоюзної власності відбувається на договірних засадах між республіками.

· УРСР створює свою банківську, цінову, фінансову, податкову систему, формує державний бюджет, в разі необхідності запроваджує свою грошову одиницю.

· В УРСР здійснюється захист всіх форм власності.

· УРСР самостійно здійснює охорону природи з метою забезпечення екологічної безпеки.

· УРСР самостійно вирішує питання розвитку науки, освіти, культурного і духовного розвитку, гарантує всім національностям, які мешкають на території України, право вільного національно-культурного розвитку.

· УРСР забезпечує національно-культурне відродження українського народу і української мови.

· УРСР має право на свої власні Збройні Сили, внутрішні війська і органи державної безпеки.

· УРСР — нейтральна держава, яка не бере участь в військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти, не розміщувати ядерну зброю.

· Міжнародні відносини УРСР здійснює самостійно, виступає як рівноправний суб'єкт.

· УРСР визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права і загальнолюдських цінностей.

· Декларація є основою для нової Конституції і законів України.

«АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ»

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

Верховна Рада України

1 грудня 1991 р. на Всеукраїнському референдумі Акт проголошення незалежності України було підтверджено: 90,32 % учасників референдуму схвалили цей документ.

7-8 грудня у Біловезькій Пущі поблизу Мінська Президент України Л. Кравчук, Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевич, Президент Росії Б. Єльцин констатували факт утворення СНД — Співдружності Незалежних Держав Про СНД ви дізнаєтесь також з курсу Всесвітньої історії.

Дата добавления: 2015-05-08