Визначити основні напрямки Руху Опору в Україні та внесок українського народу у перемогу над фашистськими загарбниками

Більшість українського населення змушена була підкоритися окупантам і пасивно виконувати німецькі накази. Разом з тим частина населення активно, свідомо співпрацювала з окупантами – колабораціонізм (участь в органах місцевої влади чи контрольованої німцями допоміжної поліції, служба у концтаборах, 13 тис. служили в добровільній дивізії СС “Галичина”, у 1944 р. в німецькій армії перебувало близько 220 тис. українців). Однак більша частина населення взяла участь у боротьбі проти ворога.

Фашистський “новий порядок” викликав розгортання в Україні руху Опору – радянського і націоналістичного.

Радянський рух Опору представлений підпільними організаціями і партизанськими загонами – восени 1942 р. діяли в кожній області і районі України. Організаторами підпілля на Дніпропетровщині були секретар підпільного обкому М.Сташков, міськкому партії Ю.Савченко, Криворізького міськкому В.Снигірцев, Павлоградського А.Караванченко, Криничанського райкому В.Терещенко та ін. Серед підпільних молодіжних організацій найбільш відомі “Молода гвардія” (м.Краснодон) і “Партизанська іскра” (с.Кримка Миколаївської обл.). Найбільші партизанські з’єднання очолили С.Ковпак, О.Федоров, М.Наумов, О.Сабуров та ін. Їх діяльністю керував Український штаб партизанського руху (генерал Т.Строкач), створений у 1942 р.

Націоналістичний рух Опору виник на західноукраїнських землях, поступово поширився на Полісся і Волинь, і завдяки діяльності похідних груп – на територію Східної України. Боротьбу за визволення України очолила ОУН. Її військові формування воювали одночасно проти німецьких, радянських військ і польської Армії Крайової. У жовтні 1942 р. оунівці створили Українську Повстанську армію (УПА). Восени 1943 р. її командиром став Р.Шухевич (1907-1950). У 1942-1943 рр. у складі УПА знаходилося від 40 до 90 тис. чол. (наприкінці 1944 – на поч. 1945 чисельність УПА досягла 100 тис. /деякі історики: 30-40 тис./). Діяльність ОУН–УПА в роки війни до цього часу не знайшла об’єктивної оцінки у суспільстві і державного визнання. Головним їх звинуваченням є колабораціонізм з окупантами і збройна боротьба підрозділів “Нахтігаль” і “Роланд” (ОУН/б/) та дивізії СС “Галичина” (квітень 1943-липень 1944, сприяв її створенню В.Кубійович).

Рух Опору відіграв значну роль у розгромі фашизму і прискорив звільнення українських територій від загарбників.

Значний внесок у перемогу над фашистами зробили працівники тилу: у результаті евакуації промислових підприємств уже наприкінці 1942 р. у тилу діяло добре налаштоване військове виробництво. З сер. 1943 р. Червона армія не відчувала недостачі всіх видів озброєння. Працювали на оборону мільйони в’язнів ГУТАГу (багато вихідців з України). Самовіддано працювали й селяни (жінки й діти), навіть засуха 1943 р. не викликала масового голоду й епідемій в умовах війни. Т.ч., завдяки самовідданій праці українського народу у 1943 р. був досягнутий перелом у роботі промисловості, транспорту, подолано труднощі у с/г, налаштовано безперебійне постачання фронту зброєю. Радянська економіка з честю витримала протистояння з економікою Німеччини.

Дата добавления: 2015-05-08