Тема 16. Право власності та інші речові права

Липня Гончарова у магазині «Доміно» купила зимові чоботи. Че­рез кілька днів до неї прийшла подруга і переконала її в тому, що чобітки такого фасону вже виходять з моди і їй краще придбати іншу модель. 26 ли­пня Гончарова прийшла до магазину і попросила обміняти придбані чобітки на інші. Однак продавець відмовився це зробити, посилаючись на пропуск Гончаровою встановленого Законом України «Про захист прав споживачів» 14-денного строку. Гончарова наполягала на своїх вимогах, стверджуючи, що, по-пе­рше, з 18 по 24 липня вона хворіла (підтверджено листком про непрацезда­тність), а, по-друге, 24 і 25 липня магазин був закритий у зв’язку з вихідними днями. Крім того, на її думку, про пропуск строку в даному випадку не можна го­ворити, тому що обчислення строку повинно починатися з часу настання зимо­вого сезону.

Тема 14. Строки та терміни. Позовна давність.

Завдання:

Як слід вирішити спір? Чи зміниться рішення задачі, якщо Гончарова звер­нулася б в магазин 27 липня?

74. Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал» (далі - ТОВ) через недопоставку йому за договором 10 електромоторів у першому кварталі 2005 р. звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з постачальника не­устойки та відшкодування збитків. Господарський суд, зазначивши, що позов було заявлено у червні 2006 р., у позові відмовив у зв’язку з пропуском строку позовної давності. ТОВ оскаржило рішення суду, посилаючись на те, що по-перше, воно неодноразово вимагало від постачальника (у квітні 2005 р. і лютому 2006 р.) добровільної сплати неустойки і збитків, і 10 березня 2006 р. відпові­дач обіцяв до 1 травня їх сплатити. По-друге, строк позовної давності за вимогою по відшкодуванню збитків не сплив. По-третє, господарський суд не має права за власною ініціативою застосовувати позовну давність.

Чи правомірні доводи позивача? З якого моменту починається перебіг позовної давності?

75. Сім’я Захарченків, яка складалася з чотирьох осіб (батько, мати, 15-річний син Антон і 12-річна донька Олена) приватизувала 3-кімнатну квартиру в м. Харкові в квітні 2004 р. У травні цього ж року вони продали її і придбали 4-кімнатну квартиру, право власності на яку оформили в рівних частинах на батька і матір. По досяг­ненні повноліття у вересні 2006 р. Антон звернувся до суду з позовом до батьків про визнання за ним частки в 4-кімнатній квартирі. У позові Антону було відмовлено через пропуск позовної давності.

Чи правильне рішення суд? Дайте роз’яснення.

76. Гавриленко у січні 2004 р. виїхав у тривалу експедицію до Анголи. У лютому цього ж року з його квартири були викрадені різні речі, в тому числі відео­камера. Про крадіжку він дізнався лише у червні 2004 р., коли повернувся до­дому. На цей час ні речі, ні злочинці знайдені не були. У лютому 2007 р. у комі­сійному магазині він побачив свою відеокамеру, здану на комісію Онищенком, який помер наприкінці березня 2007 р. У серпні 2007 р. Гавриленко зве­рнувся до суду з позовом до жінки померлого про витребування відеокамери, яку та встигла забрати з магазину. Однак у задоволені позову було відмовлено, оскі­льки за заявою відповідачки про застосування позовної давності, суд дійшов висновку, що позовна давність була пропущена. У скарзі до апеляційного суду позивач наголошував на тому, що суд неправильно обчис­лив строк позовної давності, визначивши початок його перебігу від дня крадіжки речей. На думку позивача, цей строк слід обчислювати від дня, коли знайдено від­еокамеру і стало можливим визначити відповідача.

Як повинна бути вирішена ця справа?

77. Леоненко 15 серпня 2007 р. звернувся до суду з позовом про захист його честі та гідності і стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. з видав­ництва «Блискавка», яке видало у січні 2004 р. новий тираж роману «Балагур», в якому виведений образ Леоненка як зрадника. В позовній заяві він послався на рішення від 16.11.2000 р., яким було реабілітоване його чесне ім’я, а факти, наве­дені в романі, визнані такими, що не відповідають дійсності. Суд у позові відмо­вив у зв’язку з пропуском позовної давності.

Зробіть висновок по справі.

78. Ковальов домовився з бригадою підрядників про виконання ремонту в його 3-кімнатній квартирі. Договір містив, зокрема, пункт, згідно з яким позов до підрядників у разі порушення умов договору може бути заявлено протягом 5 ро­ків від часу прийняття замовником роботи.

Чи допущено порушення правових норм, що регулюють позовну давність? Чи зміниться рішення, якщо в договорі передбачено 2-річний строк позовної дав­ності?

79. За договором позики 1 січня 2004 р. Коваленко (позичальник) отримав від Рома­нова (позикодавця) грошеву суму, еквівалентну 1000 доларів США без визначення строку пове­рнення. Через місяць (1 лютого) позикодавець письмово зажадав повернення грошей, але їх не отримав, а 10 лютого того ж року Коваленко відбув у довгострокове відря­дження. Переказом через систему «Вестерн-Юніон» 1 квітня 2004 р. він пове­рнув позикодавцю ½ частку позики, а решту обіцяв сплатити не пізніше 1 травня 2004 р. Після повернення із відрядження у грудні 2005 р. Коваленко було включено до складу обмеженого військового контингенту Збройних сил України під егідою ООН і направлено в Косово, звідки він повернувся у лютому 2006 р. У серпні 2007 р. Романов звернувся до суду з по­зовом про сплату залишку боргу. Суд позов не задовольнив у зв’язку із пропуском позовної давності. У скарзі на рішення суду позикодавець зазначив, що строк позовної давності ним не пропущено, а суд припустився помилки.

Чи є підстави для задоволення скарги?

80. 15 липня 2004 р. ТОВ «Торгівельна компанія «Гейзер» (далі – ТОВ «Гейзер») поставила ТОВ «Експорт-ЛТД» дві партії електричних водонагрівачів власного виробництва на суму 5200 грн. Договір передбачав проведення оплати покупцем не пізніше 30 днів з дня передачі товару. Взяті на себе зобов’язання ТОВ «Експорт-ЛТД» своєчасно не виконало і неодноразово зверталося до кредитора з проханням про відстрочення боргу, але відповіді не отримувало. Повернути водонагрівачі ТОВ «Експорт-ЛТД» вже не мало можливості, тому що вони були реалізовані покупцям. 10 вересня 2007 р. боржник перерахував суму боргу на поточний рахунок покупця. 20 вересня на роботу в ТОВ «Експорт-ЛТД» був прийнятий юрисконсульт, який пояснив ди­ректору, що платіж проведено після спливу позовної давності і є можливість по­вернути його через суд як безпідставно сплачений (ст. 1213 ЦК). 26 вересня 2007 р. ТОВ «Експорт-ЛТД» подало позов до господарського суду про повернення вказаної суми, посилаючись на те, що у момент здійснення оплати йому не було відомо про сплив позовної давності.

Яке рішення має постановити суд?

Тема 15. Особисті немайнові права та їх захист.

Завдання:

81. В журналі «Полум’я війни» була опублікована стаття про період репресій 30-х років, в якій відзначалося, що колишній член комуністичної партії Гопанчук збирав інформацію, яка потім була підставою для фабрикації незаконних вироків. До редакції газети звернувся син Гопанчука з вимогою опублікувати спросту­вання цих відомостей тому що, на його думку, батько був скоріше жертвою, ніж катом. В 1939 р. Гопанчук був заарештований та звинувачений у змові по підгото­вці вибуху Кремля, а потім розстріляний. Після закінчення війни Гопанчук був реабілітований. Редакція журналу відмовилася спростувати інформацію на тій підставі, що син Гопанчука не надав доказів того, що опублікована інформація не відповідає дійсності. У той же час автор статті мав докази цієї інформації. Гопан­чук був реабілітований у зв’язку з непричетністю до інкримінованої йому дії, а не за відсутністю тих фактів, що зафіксовані в публікації. Син Гопанчука звернувся з позовом до суду.

Яке рішення повинен винести суд?

82. Москаленко, який мешкав неподалік від Акціонерного товариства «Хім­пром» (далі – АТ), що виготовляло пральні засоби, звернувся до санітарно-епіде­міологічної станції з заявою про проведення аналізу повітря поблизу його житла. Проведене дослідження встановило багатократне перевищення змісту шкідливих хімічних речовин в повітрі поблизу будинку Москаленка, що могло викликати се­рцево-судинні захворювання, головний біль, підвищення артеріального тиску. Москаленко звернувся з позовом до суду з вимогою про закриття АТ та відшко­дування заподіяної йому шкоди. Представник АТ проти цього заперечував, вихо­дячи з того, що АТ є єдиним у регіоні товариством, що виготовляє засоби побуто­вої хімії, тому його закриття неможливо. Що стосується забруднення довкілля, то представник АТ вказав, що зараз розпочато реконструкцію АТ, заміну його обла­днання на екологічно безпечне. На підставі цього представник АТ просив у позові відмовити.

Як повинно вирішити справу?

83. У журналі «Господарочка» було надруковано рекламну об’яву товарис­тва з обмеженою відповідальністю «Дари природи» (далі – ТОВ) про лікувальні властивості крему для обличчя «Лілея», який виготовлявся зі смолитропічних де­рев. Як вказувалося в об’яві, при застосуванні крему відсутні побічні ефекти та протипоказання. Комарова, прочитавши об’яву, придбала крем в магазині ТОВ, однак після його застосування в неї виникло подразнення шкіри обличчя, яке при­звело до необхідності тривалого лікування в дерматологічній лікарні. За виснов­ком проведеного спеціальною комісією обстеження, було встановлено, що подразнення шкіри обличчя виникло внаслідок застосування крему, який є несу­місним з іншими видами косметичних засобів. До того ж, шкідливий вплив зазна­ченого крему збільшився ще й тому, що строк його придатності вже минув. Кома­рова звернулася до суду з позовом до редакції журналу з вимогою спростування інформа­ції про лікувальні властивості крему та відсутність його побічних ефектів і про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок поширення цієї інформації; а також до АТ з вимогою про відшкодування шкоди за продаж товару неналежної якості та про відсутність повної інформації про продукцію АТ, зокрема крему «Лілея».

Яке рішення повинен прийняти суд?

Завдання:

84. Левченко звернувся до управління споживчого ринку м. Харкова зі ска­ргою на кафе «Фіалка», розташованого поряд з будинком, в якому проживає у квартирі, що належить йому на праві приватної власності. Він зазначив, що діяльність відповідача порушує спокій мешканців будинку: гучна му­зика з кафе, що звучить до двох годин ночі, позбавляє можливості нормального від­починку. Управління споживчого ринку попередило кафе «Фіалка», що в разі продовження ним неправомірних дій йому буде заборонено здійснювати свою ді­яльність. Кафе «Фіалка» вважає свої права порушеними, оскільки воно як власник може на свій розсуд використовувати своє майно.

Розберіть доводи сторін. Вирішить справу. Чи змінилося б рішення у разі, якщо Левченко проживав у квартирі, що перебуває у комунальній власності за договором найму житла?

85. Регіональне відділення Фонду державного майна в Харківській області провело аукціон з продажу об’єктів незавершеного будівництва і за його ре­зультатами уклало договір купівлі-продажу з товариством з обмеженою відповіда­льністю «Прометей» (далі – ТОВ). Оскільки фінансовий стан ТОВ погіршився і не дозволяв завершити будівництво, воно через деякий час вирішило продати придбаний об’єкт акціонерному товариству «Слобода» (далі – АТ). Після укладення договору купівлі-продажу по­купець звернувся до міського бюро технічної інвентаризації (далі – БТІ) для оформлення права власності на об’єкт незавершеного будівництва. Йому було відмовлено в цьому, оскільки власником нерухомості, що підлягає реєстрації, воно стане тільки після завершення будівництва та введення в експлуатацію. АТ звернулося з по­зовом про оскарження дій БТІ, вважаючи, що таким чином порушені його права: в зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують його право власності, воно не може взяти в банку кредит під заставу об’єкта незавершеного будівництва та йому відмовлено у відведенні земельної ділянки. Одночасно позивач вимагав визнання за ним права власності на об’єкт незавершеного будівництва. Суд задовольнив позовні вимоги.

Чи вірно поступив суд? Вирішить справу.

86. У 1996 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпласт» (далі – ТОВ) придбало у акціонерного товариства «Червоний хімік» (далі - АТ) облад­нання в робочому стані, що було змонтоване, налагоджене і знаходилося в бу­дівлі на території продавця. У 2000 р. АТ звернулося з позовом до ТОВ про зві­льнення останнім будівлі. У суді АТ не надало документів, які б підтвердили його право власності на будівлю. За наданими сторонами документами суд встановив, що будівля у 30-х роках належала толевій артелі, після ліквідації якої будівлю було передано державному підприємству - заводу «Червоний хімік». В 60-х роках будинок згорів і його відновлювали силами працівників заводу, але оскільки до­кументи не були оформлені, він не значився на балансі заводу і тому при прива­тизації не ввійшов до цілісного майнового комплексу АТ як правонаступника за­воду «Червоний хімік». На підставі наведеного в позові було відмовлено.

ТОВ звернулося до регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області (далі – відділення) з пропозицією укласти договір оренди на будівлю, у чому йому було відмовлено, оскільки у відділення немає підстав вважати будинок державною власністю. Одночасно відділення звернулося до міського бюро технічної інвентаризації для взяття на облік будівлі як безха­зяйної. Після спливу річного строку з дня взяття будівлі як безхазяйної неру­хомої речі на облік, управління комунального майна Харківського міськвикон­кому звернулося до суду с заявою про передачу будівлі у комунальну власність. ТОВ приймало участь у справі як третя особа і просила суд відмовити в передачі будівлі до комунальної власності, оскільки такими діями порушуються його права на набуття права власності на будівлю за набувальною давністю.

Як буде вирішено справу?

87. За письмовим договором купiвлi-продажу Жукова продала, а Сімонова купила за 100 мiнiмальних заробітних плат житловий будинок. Оскiльки сарай, гараж та iншi будiвлi окремо в договорi не згадувалися, а передача їх покупцевi здiйснилася, Жукова через два роки звернулася до суду з позовом про стягнення з покупця додатково вартостi сараю (в розмiрi 10 мiнiмальних зарплат) і гаража (в розмiрi 20 мiнiмальних зарплат).

Чи пiдлягає позов задоволенню?

88. Мешканцю м. Харкова Авілову на правi приватної власностi належав будинок, який хотів придбати у нього за 16 тис. грн. Гаврющенко, мешканець м. Лозової. 5 травня 2006 р. Авілов і Гаврю­щенко засвiдчили договiр купiвлi-продажу будинку у нотарiальнiй конторi, здійснили його державну реєстрацію, і Га­врющенко передав Авілову 8 тис. грн., а решту грошей пообiцяв пере­дати 20 травня 2006 р. в день переїзду в будинок для проживання.

8 травня у мiсцi розташування будинку стався вибух газу в газомережi, i бу­динок повнiстю згорiв. Гаврющенко звернувся з позовом про витребування вiд Авілова 8 тис. грн. У свою чергу Авілов заявив зустрiчний позов до Гаврющенка з вимогою сплатити 8 тис. грн., вважаючи, що власником будинку став останнiй.

Як повинна бути вирішена ця справа? Як визначається момент переходу права власності до набувача за договором?

89. У 2004 р. Онуфрієнко продав Кузнєцову житловий будинок. У 2006 р. комунальними службами Київського району м. Харкова до Онуфрієнка були пред’явлені позови про стягнення заборгованості по комунальних платежах за газ, електроенергію, опалення. Онуфрієнко заперечував проти задоволення позовів, посилаючись на те, що власником будинку з 2004 р. є Кузнєцов. Кузнєцов також просив суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи це тим, що будинок у 2005 р. згорів. Розглядаючи справу суд встановив, що в бюро технічної інвен­таризації відсутні відомості про знищення будинку, а його власником значиться Онуфрієнко.

Як слід вирішити справу?

90. Мозоліна отримала у спадщину вiд свого батька зiбрання рiдкiсних ка­ртин художникiв ХVIII ст. Оскiльки квартиру батька необхiдно було звiльнити, Мозоліна перевезла картини до себе на дачу, де вони почали псуватися. Дiзнавшись про це, мiське управлiння культури (далі – управління) пред’явило Мозоліній розпорядження про забезпечення належного утримання картин, якi яв­ляли собою значну художню цiннiсть. Мозоліна пояснила, що неспроможна нi фiзично, нi матерiально здiйснювати ремонт i опалення дачi, а без цього немож­ливо забезпечити належне зберiгання картин. Тодi управлiння заявило позов про вiдiбрання картин у Мозоліної з виплатою їй вiдповiдної грошової компенсацiї. Мозоліна проти позову заперечувала, пояснюючи, що цi картини для неї – пам’ять про батька, який збирав їх усе життя. Вона просила допомогти їй вiдремонтувати дачу i погоджувалася в обумовленi днi надавати бажаючим доступ для огляду зiбрання картин.

Яке рiшення повинен винести суд?

91. Пивоварову на праві приватної власності належав мікроавтобус. Наве­сні 2006 р., коли сталася повінь, працівники служби спасіння забрали в нього мік­роавтобус для перевезення людей. Влітку цього ж року йому була перерахована вартість мікроавтобуса на його рахунок у банку. У вересні 2006 р. Пивоваров переконався на власні очі, що його мікроавтобус використовувався районною держадміністрацією, і звернувся до неї з вимогою про його повернення. Держадміністрація відмовила йому в цьому, пояснивши, що мікроавтобус було реквізовано, і Пивоваров тепер не є його власником. Тоді останній звернувся до суду з позовом про вилучення та повернення йому мікроавтобуса, а також відшкодування збитків із урахуван­ням раніше перерахованої на його раху­нок суми як відшкодування. На думку Пивоварова, мікроавтобус є його власністю, оскільки ніяких встановлених для реквізиції дій райдержадміністрація не провадила.

Розберіть доводи сторін. Вирішить справу.

92. Коваленко придбав у Лазутіна житловий будинок, зруйнував його і по­будував новий. Через декілька років він помер, і спадкоємці звернулися до нотарі­уса для оформлення права на спадщину. Нотаріус відмовив їм в цьому, посилаю­чись на неналежне оформлення Коваленком будівництва нового будинку. Спадкоємці оскаржили дії нотаріуса в суді.

Як буде вирішено справу?

Дата добавления: 2015-05-10