ТЕМА № 31. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Семінарське заняття - 2 години.

Під час вивчення теми слід засвоїти у повному обсязі поняття та загальну характеристику злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також кримінально-правову характеристику окремих виді злочинів цього розділу КК України. Вміти характеризувати і аналізувати поняття, зміст та сутність зазначених понять, співвідносити з вимогами кримінального законодавства та практики застосування.

Питання для підготовки до семінарського заняття:

1. Поняття та система транспортних злочинів.
2. Кримінально-правова характеристика порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.
3. Кримінально-правова характеристика угону або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського ч річкового судна.
4. Кримінально-правова характеристика ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха.
5. Кримінально-правова характеристика порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
6. Кримінально-правова характеристика незаконного заволодіння транспортним засобом.

Методичні рекомендації по вивченню теми:

Боротьба з транспортними злочинами в сучасних умовах насуває важливого значення, про що свідчать віднесення цих злочинів до самостійного розділу XI Особливої частини Кримінального кодексу України. Головною ознакою, за якою транспортні злочини об'єднані в одну групу, є родовий об'єкт. Таким об'єктом є відносини що забезпечують безпеку руху та експлуатацію транспорту. Безпосередній об'єкт окремих транспортних злочинів лежить у площині родового об'єкту.

Предметом цих злочинів є транспортні засоби, шляхи сполучення, споруди на них, транспортні комунікації, вокзали, засоби зв'язку, сигналізації, автоматизації що забезпечують безпеку руху транспортних засобів.

У багатьох злочинних діяннях виражається в порушенні певних правил. Це означає, що диспозиції таких норм є банкетними, тому для встановлення факту порушення цих правил необхідно звертатися до відомчих нормативних актів, що регламентують поведінку працівника транспорту чи іншого учасника дорожнього руху. Важливо точно визначати. які статті/пункти, параграфи нормативних актів порушенні та у чому це порушення виразилось.

Відповідальність за транспортні злочини диференційоване залежно від тяжкості наслідків, що наступили. Тому тяжкі тілесні ушкодження, загибель однієї чи кількох осіб виступають в деяких статтях як кваліфікуючі ознаки.

До інших тяжких наслідків відноситься: заподіяння потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також велика матеріальна шкода. При встановленні матеріальної шкоди яка заподіюється транспортними злочинами необхідно враховувати вартість знищених або пошкоджених транспортних засобів, вантажів, шляхів сполучення споруд на них.

Під транспортними злочинами слід розуміти передбачену кримінальним законом суспільне небезпечну, діяльність, що посягає на безпеку руху та експлуатацію всіх нидів механічного транспорту, а також магістрального трубопровідного транспорту.

В розділі XI Особливої частини Кримінального кодексу України ці злочини розташовані в певній послідовності. При цьому враховується тяжкість злочину, а також вид транспорту яким він вчиняється. На першому місці розташовані злочини, які вчиняються на залізничному, водному чи повітряному транспорті (ст.ст.276-285 КК). на другому - на автомобільному і міському електротранспорті (ст.ст.286-290 КК), на третьому - злочини, що виражаються в порушенні роботи магістральних трубопроводів (ст.ст.291, 292 КК).

Курсантам треба звернути увагу на те, що з об'єктивної стороні злочини, які вказані вище, побудовані по-різному. Більша їх частина описана в законі як злочини з матеріальним, складом, менша частина - з формальним. У злочинах з матеріальним складом об'єктивна сторона містить у собі діяння, наслідки і причинний зв'язок між ними. Обов'язковою ознакою злочинів з матеріальним складом є наслідки. У злочинах з формальним складом злочин вважається закінченим з моменту скоєння діяння незалежно від настання наслідків. В таких злочинах настання чи не ненастання наслідків впливає не на кваліфікацію, а на покарання, яке призначає суд за скоєний особою злочин. Наприклад злочин, передбачений ст.281 ч.1 КК - порушення правил повітряних польотів - відноситься до злочинів з матеріальним складом, а злочин, передбачений ст.285 КК - неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден - до злочинів з формальним складом.

При розв'язанні задач курсанти повинні пам'ятати, що суб'єктом транспортних злочинів є особа, яка досягла 16-річного віку. Лише за пошкодження шляхів сполучення та транспортних засобів (ст.277 КК), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна(ст.278 КК) а також за незаконне заволодіння транспортним засобом (ч,2 ІЗ ст.289 КК) відповідальність настає з 14-річного віку. Однак хоча згідно з

законом відповідальність за ст.276 КК настає з 16-річного віку, але фактично такі посади на транспорті обіймають особи не молодше 18 років.

Крім того, курсанти повинні знати, що у злочинах з матеріальним складом необхідно встановлювати психічне ставлення особи до діяння і його наслідків, що має значення для кваліфікації та призначення покарання.. Злочини з формальним складом вчиняються з прямим умислом.

Також курсанти повинні вивчати напам'ять зміст Примітки до ст.286 КК, в якій вказівка і на те, що треба розуміти під транспортними засобами.

Завдання для самостійної роботи.

Курсантам треба засвоїти систему злочинів протибезпеки руху та експлуатації транспорту. З метою закріплення цього питання курсантам пропонується скласти схему, яка відображає систему вказаних злочинів, розібратись в її сутності, прокоментувати її, дати характеристику злочинам кожної групи в цілому, акцентувати при цьому увагу на безпосередній об’єкт цих злочинів (систематизуються ці злочини за безпосереднім об’єктом).

Теми рефератів:

«Система транспортних злочинів»

«Система злочинів, які посягають на безпеку руху та експлуатацію автотранспорту».

Література до теми.

1. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 серпн. 2012 року: (офіц. текст). – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 216 с. – (Кодекси України).

2. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 05.04.2001 р. № 5460-IV (5460-17) із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 01.09.2013 р. № 10-рп/2012 (v010p710-12). – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.- Назва з екрана.

3. Кримінальне право України: Особлива частина [ Текст ]: підручник / [Ю. В. Баулін, В. І. Борісов, В. І. Тютюгін та ін.]; [за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація]. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010 – 608 с.

4. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т.2: Особлива частина [Текст] / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгин та ін. – 5-те вид., допов. – Х.: Право, 2013. – С. 538-574.

5. Плужнік О.І. Кримінальне право України. Особлива частина. (Конспект лекцій): навч. посібник. – Одеса: ОДУВС, 2013. – С. 192-204.

6. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті»: Постанова Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. / Постанови пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. – 2-ге видання. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – С.243-253.

7. Мисливий В.А. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту / В.А. Мисливий. – Дніпропетровськ, 2004. – 321 с.

8. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002-2012).- [Електронний ресурс].-Режим доступу до постанов: http://www.scourt.gov.ua

Семінарське заняття №11

Дата добавления: 2015-05-10