Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методика формування початкових навичок роботи з комп’ютером




Правила ребусотворіння.

Одним із головних труднощів при розгадуванні ребусів є уміння правильно назвати зображений на малюнку предмет і зрозуміти, як співвідносяться між собою фрагменти малюнка. Необхідно враховувати наявність синонімів, буквена «дріб» може бути прочитана по-різному. Крім знання правил, потрібні ще кмітливість і логіка.

Правила розгадування й складання:

1. Назви всіх зображених на малюнку предметів потрібно читати тільки в називному відмінку;

2. Часто предмет, зображений у ребусі, може мати кілька назв. Наприклад: око й око, нога й лапа; або ж предмет може мати одну загальну або конкретну назву, наприклад: риба - загальна назва; сазан, карась, щука - конкретні назви.

3. Якщо предмет намальований у переверненому виді, назву його треба читати справа наліво.

4. Якщо ліворуч від малюнка стоять коми (одна або декілька), то не читаються перші букви слова. Якщо коми стоять після малюнка, праворуч від нього, – не читаються останні букви;

5. Такі слова, як «перед», «над», «на», «під», «за», «при», «в», «про», «в», як правило, у ребусах малюнком не зображуються, але виявляються з відповідного положення букв і малюнків.

6. Такі частини слова як «з», «з», «від», «до», «по», «і», можна малюнком не зображувати, а використовувати їх як прийменники або сполучники

7. Якщо над малюнком стоять цифри, тоді й букви з назви намальованого предмета треба читати в порядку цих цифр.

8. Якщо конфігурація якої-небудь букви складена з інших букв, треба читати зображену букву, використовуючи прийменник «з», «із».

9. Окремі склади в ребусі можна зображувати за допомогою нот.

10.Якщо частина слова вимовляється однаково із числівником, то в ребусі можна зобразити її числами.

11.Іноді в ребусі можна використовувати дріб. Риска дробу заміняє склад «на», «над», «під».

12.Якщо намальовано предмет, а біля нього або над ним написана буква, це значить, що цю букву треба виключити з назви намальованого предмета.

13. Якщо над перекресленою буквою або поруч із нею написано інша буква, то в назві предмета читається буква, що стоїть над закресленою або поруч із нею.

14.У ребусах поруч із малюнком або над ним можуть стояти дві букви зі знаком рівняння між ними. Це означає, що буква, що перебуває ліворуч, заміняється другою буквою.

 

При вивченні розділів «Комп’ютери та їх застосування» і «Основні складові комп’ютера», учні повинні володіти такими поняттями і термінами:

ü 2 клас – комп’ютер, ноутбук, нетбук, планшет, кишеньковий ПК, пристрої введення (клавіатура, миша, сканер), пристрої виведення (монітор, принтер), системний блок, модем, внутрішні пристрої (процесор, пам’ять), флеш-накопичувач;

ü 3 клас – типи пам’яті комп’ютера (оперативна, зовнішня), вінчестер.

Всі основні терміни і поняття вводяться в початковій школі на дитячому примітивному рівні. У середній ланці, ці поняття вводять з деякими елементами абстракції, ширше використовуючи технічну термінологію. На вищій ланці, ми знову повертаємось до них, але подаємо їх в повному обсязі, формулюючи всі речення згідно наукової термінології, розкриваючи всі зв’язки між термінами і поняттями, вводячи їх суть. Отже, учні постійно поглиблюватимуть свої знання про будову комп’ютера, можливості використання, розвиватимуть власні навички роботи з ним.

Процес формування поняття комп'ютера доцільно поділити на такі основні етапи, в кожному з яких вирішуються свої завдання:

1. Початкове ознайомлення з поняттям комп'ютера, систематизація та узагальнення знань учнів про комп’ютер, які вони одержали з різних інформаційних джерел.

2.Знайомство з можливостями та основними галузями застосування комп'ютера.

3. Вивчення призначення основних пристроїв, формування уявлень про принципи їх дії, принципи збереження, введення і виведення інформації.

4. Робота на персональному комп'ютері. Дотримання правил техніки безпеки при роботі з ним.

5. З’ясування основних принципів функціонування комп'ютера.

Як основний метод рекомендується використовувати бесіду, побудовану на частково-пошуковій основі з опорою на асоціативне мислення учнів (порівняти комп’ютер з пристроєм для опрацювання деякої сировини, наприклад, кухонним комбайном чи мультиваркою; аналогічні процеси відбуваються і в комп'ютері, тільки за його допомогою можна опрацьовувати повідомлення, які спочатку слід ввести до комп'ютера). Практика свідчить, що поняття комп'ютера при цьому засвоюється свідомо й учні легко та вільно пояснюють його функціональне призначення, вказують пристрої, без наявності яких комп'ютер не працюватиме правильно. Отже, така бесіда дозволяє учням самостійно дати описове означення комп’ютера, визначити його суттєві ознаки та свідомо користуватись поняттям комп’ютера.

Суттєві ознаки комп'ютера, кожну з яких, за можливості, проілюструвати на конкретних прикладах:

· електричний пристрій, що складається з деякої сукупності взаємозв’язаних і взаємодіючих пристроїв;

· призначений для автоматичного швидкого опрацювання повідомлень за певною сукупністю правил – програмою;

· опрацьовує різні (але не будь-які) повідомлення, які надходять через відповідні пристрої введення та фіксуються у пам’яті комп’ютера;

· запам'ятовує в зовнішніх та внутрішніх пристроях вхідні повідомлення та одержані в результаті опрацювання;

· опрацьовані повідомлення може видавати в різній формі через пристрої виведення (у вигляді малюнків, графіків, текстів, електричних сигналів, звукових повідомлень тощо);

· працює лише за правилами (програмами), заздалегідь розробленими та введеними людиною (при цьому поняття програми означувати не рекомендується).

Виділені основні суттєві ознаки комп'ютера дозволяють швидко і чітко визначити призначення основних його пристроїв, скласти уявлення про сфери застосування комп'ютера, про різні типи комп'ютерів, про доцільність використання того чи іншого типу комп'ютера залежно від кола задач, які розв'язуються з його допомогою та від умов, за яких він експлуатується.

Учні повинні засвоїти, що:

1) за допомогою комп’ютера можна опрацьовувати такі види повідомлень: символьні, числові, графічні, звукові;

2) будь-яка інформація в пам’яті комп’ютера подається у вигляді двійкового коду (правила опрацювання двійкових кодів вводити недоцільно, оскільки цей матеріал не є практично значущим).

Під час вивчення більшості тем курсу учні матимуть справу з комп'ютером. Важливо, щоб учні усвідомили всю відповідальність роботи за комп’ютером – це не тільки дорогий засіб, але й небезпечний, якщо з ним неправильно поводитись. Бажано в будь-якому класі на уроці інформатики відводити час на повторення техніки безпеки роботи за комп’ютером.

Етапи навчання роботи на комп’ютері:

1. Ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі з комп'ютером (1 урок). На перших п’яти уроках доцільно дозволити учням лише доступ до клавіатури та мишки. Навчати їх користуванню будь-якими іншими засобами управління комп'ютером на цьому етапі не слід. Вчитель повинен самостійно підготувати комп'ютер до роботи, завантажити необхідне програмне забезпечення для організації навчальної діяльності, підготувати всі машини до роботи і лише після цього запропонувати учням почати роботу з комп'ютером. Те саме стосується і закінчення роботи – після виконання учнями всіх вправ учитель сам вимикає пристрої комп'ютера.

2. Робота з мишею (3-4 урок) та клавіатурними тренажерами для ознайомлення з призначенням клавіш.

3. Навчити розуміти повідомлення операційної системи, правильно на них реагувати, запускати програми, аналізувати результати. Починаючи з 6 уроку 2 класу учні можуть самостійно вмикати комп’ютер, бачити як відбувається процес завантаження ОС та запускати програми на виконання. На цьому етапі не слід намагатися дати означення поняття програми. Воно вводиться на інтуїтивному рівні та не викликає в учнів запитань щодо його сутності. Адже слово програма часто зустрічається в контексті: програма концерту, змагань, телепередач, вечора тощо. Синонім цього слова, який допомагає вчителю дати йому описове означення — сукупність правил, порядок дій. На 8 уроці учні знайомляться з порядком вимикання комп’ютера та за вказівкою вчителя самостійно виконують необхідні для цього дії.

4. Закріплення навичок роботи з комп’ютером, його периферійними пристроями на практичних роботах.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 3514; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.