Шкала бофорта

Бали	Швидкість вітру м/с	Характеристика вітру	Дія вітру
	0-0,5	Штиль	Повна відсутність вітру
	0,6-1,7	Тихий	Дим з димоходу відхилюється
	1,8-3,3	Легкий	Рух повітря відчувається обличчям
	3,4-5,2	Слабкий	Коливається дрібні гілочки
	5,3-7,4	Помірний	Коливаються тонкі стеблини
	7,5-9,8	Свіжий	Коливається великі гілки дерев
	9,9-12,4	Сильний	Гудуть телефонні проводи
	12,5-15,2	Міцний	Хитаються стовбури невиликих дерев
	15,3-18,2	Дуже міцний	Ломаються гілки дерев
	18,3-21,5	Буря (шторм)	Зривається черепиця
	21,6-25,1	Сильний шторм	Дерева вириваються з корінням
	25,2-29,0	Жорстокий шторм	Великі руйнування
	Більше за 29,0	Ураган (тайфун)	Приводить до спустушливих дій

11. Природні пожежі (лісові, степові, торф'яні), причини виникнення, медико-санітарні наслідки.

Пожежі – це стихійне, некероване людиною розповсюдження вогню. Вони класифікуються на природні пожежі (лісові, торф’яні, степові, польові), і пожежі в населених пунктах (окремі, масові, суцільні).

Залежно від характеру горіння природні пожежі поділяються на низові, верхові та ґрунтові.

Пожежі в населених пунктах виникають при порушенні правил техніки протипожежної безпеки, в результаті стихійних лих. Пожежі можуть бути: окремі (горить один або декілька будинків), масові (горить до 20,0% будівель), суцільні (горить більше 20,0% будівель). Пожежі завдають великих матеріальних збитків і приносять шкоду людям – виникають опіки і травми, отруєння чадним газом, нервово-психічні розлади.

12. Екологічні катастрофи та їх медико-санітарні наслідки.

Характерною рисою нашого часу є негативний вплив на екосистеми, збільшення кількості аварій і катастроф в промисловості, в тому числі в ядерній енергетиці, хімічному виробництві і на транспорті, ріст числа стихійних лих. В результаті різноманітних видів діяльності людини відбувається забруднення біосфери, що призводить до виникнення складних екологічних проблем.

Особливістями науково-технічного прогресу, що призводять до екологічних катастроф є:

1. Значне збільшення об’єму промислового виробництва.

2. Поява нових екологічно небезпечних видів техніки та технологій.

3.Накопичення на хімічних підприємствах величезних запасів небезпечних для навколишнього середовища та здоров’я людини СДОР.

4. Витрата невідновних природних ресурсів (нафти, газу, вугілля).

5. Різне підвищення складності технічних систем, з якими взаємодіє людина.

17.Аварії на морському, річковому транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.

Катастрофи на морському та річковому транспорті.

Причинами аварій морського та річкового транспорту найчастіше бувають порушення правил техніки безпеки та правил експлуатації технічних засобів. Велике значення має фізичне старіння суднового парку, берегових інженерних споруд

При катастрофах на водному транспорті, величина і структура санітарних втрат буде залежати від характеру розвитку події та кількості пасажирів і членів екіпажу на судні. Медичні наслідки катастроф на воді можуть бути наступні:

- механічні травми; термічні опіки;гострі хімічні отруєння; нерв-психіч стрес;

- переохолодження; утоплення; 2 ураження внаслідок розл нафтопрод, тощо.

13. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Аварії на шахтах, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру (код 10000) нале­жать групи (в дужках зазначено код групи): * транспортні аварії (катастрофи — 10100); * пожежі, вибухи (10200); * аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) на об'єктах економіки (10300); * наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад гранично допустимі концентрації (10400);* аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (10 500); * раптове руйнування споруд (10600); * аварії на електроенергетичних системах (10700); * аварії на системах життєзабезпечення (10800); * аварії систем зв'язку та телекомунікацій (10900); * аварії на очисних спорудах (11000);* гідродинамічні аварії (11100).

Вибухи метану та вугільного пилу, обвали породи – основні причини виникнення аварійних ситуацій у шахтах. Протягом секунди, вибух створює колосальні руйнування, отруює атмосферу та уражає гірників на значній відстані шахтових виробіток. Вибухи виникають, як правило, в результаті накопичення метану, порушення техніки безпеки, поломки машин та обладнання.. Вибух супроводжується виникнення потужної ударної хвилі повітря, полум’ям з високою температурою, утворенням високих концентрацій монооксиду вуглецю та інших газів. Таким чином, при аваріях на вугільних шахтах уражаючими факторами можуть бути механічні чинники, полум’я, висока температура повітря, висока концентрація оксидів вуглецю (СО і СО₂ ) і низька концентрація кисню.

При аваріях, пов’язаних з вибухами метану, структура санітарних втрат може бути наступною:

- механічні травми – 2,0 –3,0%;

- отруєння оксидом вуглецю (чадним газом) – 40,0%;

- механічні травми плюс отруєння оксидом вуглецю – 15,0%;

- термічні опіки (10,0-60,0% тіла ІІ-ІІІ Б ступеня) плюс механічні травми плюс отруєння оксидом вуглецю – 10,0 – 12,0%;

- опіки верхніх дихальних шляхів 50,0-60,0%.

Треба враховувати, що стан постраждалих буде погіршуватись в разі довгого періоду ізоляції і незручності транспортування під землею.

14.Автотранспортні аварії,причини виникнення, медико-санітарні наслідки.

Автотранспортні катастрофи посідають перше місце серед транспортних катастроф.

До основних причин транспортного травматизму належать:

- погана організація дорожнього руху;

- несправність або конструктивні недоліки транспортних засобів;

- низька дисципліна учасників дорожнього руху.

Медичні наслідки автотранспортних катасроф можуть бути наступні:

- черепно-мозкові травми; травми грудної клітки і живота;

- переломи довгих трубчастих кісток;

- великі рани м’ягких тканин (рвані, глибокі, забруднені землею);

- можливе поєднання з опіками.

15.Авіаційні аварії, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.

Під авіаційною катастрофою розуміють авіаційну подію, що призвела до загибелі хоча б одного з членів екіпажу або пасажира, повного або часткового руйнування повітряного судна або його безслідного зникнення.

Аналіз причин випадків авіакатастроф дозволив встановити, що у 50,0-60,0% вони пов’язані з помилками людей, що відповідають за безпеку польотів, 15,0-30,0% з них виникають внаслідок відмови техніки, 10,0-20,0% внаслідок впливу оточуючого середовища (метеофактори), а 5,0-10,0% – через інші причини, які часто не визначаються.

Серед потерпілих особи з механічними пошкодженнями можуть становити 90,0%, у тому числі в стані шоку – 10,0%, з черепно-мозковою травмою – 40,0-60,0%, у 10,0-20,0% можуть бути сполучені травми та опіки.

16.Аварії на залізничному транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.

Основними причинами залізничних катастроф є:

- порушення вимог технічної експлуатації колійного господарства та правил безпеки при транспортуванні вантажів;

- дії зовнішніх факторів – у зонах стихійних лих, техногенних катастроф на підприємствах газової та нафтової промисловості, вибухів, пожеж тощо:

- неправильні дії (бездіяльність) локомотивних бригад та чергового персоналу станції;

- зіткнення з перешкодами (машини, люди, тварини); терористичні акти

Види уражень при залізничних катасрофах можуть бути наступні:

- механічні травми – 90,0%; механічні травми плюс темічні опіки – 10,0%;

- гострі отруєння плюс хімічні опіки; радіаційні ураження;

- комбіновані та поєднанні ураження.

Структура санітарних втрат за ступенем тяжкості ушкоджень може бути наступною:

- легко уражені – 35,0-40,0%;

- уражені середнього та тяжкого ступеня – 20,0-25,0%;

- дуже тяжко уражені – 20,0%; в термінальному стані – 20,0%.

За локалізацією при залізничних катастрофах ушкодження розподіляються наступним чином: голова –60,0%, кінцівки до 35,0%, груди, живіт з розривом внутрішніх органів – більше 20,0%, стегно та крупні суглоби – до 10,0 –12,0%

18. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на АЕС.

При радіаційних аваріях можливе забруднення радіоактивними речовинами (РР) навколишнього середовища – повітря, ґрунту, рослинності, джерел води, будівель, споруд, а також людей, їх одягу, взуття, шкіряних покривів, слизових оболонок та надходження всередину організму.

В даний час в Україні діють 4 АЕС з 15 енергетичними ядерними реакторами, 2 дослідних ядерних реактори та більше 8000 підприємств і організацій, що використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та у медичній практиці радіоактивні речовини. Незважаючи на посилення безпеки роботи АЕС, в майбутньому аварійні ситуації повністю виключити неможливо. На сьогодні у світі зареєстровано вже більше 300 радіаційних аварій з викидом радіонуклідів в навколишнє середовище.

Основними причинами аварій на РНО є:

помилки персоналу при експлуатації, несправність та недосконалість конструкцій.

Санітарні втрати при цьому можуть становити від 22,0 до 33,0 % населення зони в середньому. Структура їх може бути наступною:

- тяжко ушкодженні – 44,0% серед тяжк – 34,0% легко ураженні – 22,0%

- Принципи захисту населення в осередках радіаційного забруднення

- 1. Своєчасна підготовка (збільшення фонду та підтримання в належному стані). захисних споруд 2. Планування заходів з евакуації населення та персоналу об’єктів економіки 3. Збільшення та удосконалення фонду засобів індивідуального захисту. 4. Диференційний підхід до здійснення заходів захист (в залежн від місцев умов, економічн та оборонн значенн населеного пункту, об’кту економ, а також з врахуванн прогнозу про можливість виникн НС (землетрус, повінь). 5. Комплексне вирішення питань з захисту населення (взаємодія з загальнодержавною системою цивільного захисту населення, з військовими формуваннями і закладами МО України, з установами МОЗ України).

- Способи захисту населення в осередках радіаційного забруднення

- 1. Укриття в захисних спорудах. 2. Евакуація населення та персоналу об’єктів економіки в приміську зону. 3.Застосування індивідуальних засобів захисту від радіаційного ураження. 4. Використання індивідуальних засобів медичного захисту. 5.Проведення санітарної обробки населення.

19. Міжнародна діяльність України з ядерної безпеки.

співробітництво здійснюється відповідно до пріорітетних напрямків, які забезпечують входження України в світовий правовий екологічний простір, втілення сучасної та гармонізованої з міжнародною науково-технічної політики та системи стандартів і нормативів, отримання технічної допомоги вгалузі охорони навколишнього середовища, ядерної та радіаційної безпеки та раціонального використання природних ресурсів, вирішення проблем, пов.язаних з закриттям ЧАЕС, впровадження економічних інструментів природокористування, навчання персоналу, отримання інформації, баз даних та програмних продуктів в галузі охорони природного середовища.
Україна є членом та бере участь у роботі провідних міжурядових організацій, діяльність яких пов.язана з вирішенням проблем охорони довкілля та ядерної безпеки. У 1995 році Україну було прийнято до Ради Європи. Започатковано співпрацю у природоохоронній галузі з Європейським Союзом.
На сьогодні Україна є стороною 16 природоохоронних конвенцій глобального та регіонального характеру та 5 протоколів до них. Готується за участю спеціалістів Міністерства підписання чи ратифікація ще 12 міжнародних конвенцій.
Міністерство здійснює співробітництво в рамках 43 міжнародних угод та договорів. Мінекобезпеки координувало роботу з підготовки та участі представників України в Міністерській конференції |Навколишнє середовище для Європи|. Працівники міністерства представляли інтереси нашої держави на Генеральній Конференції МАГАТЕ, конференціяї сторін Конвенції із змін клімату, Конвенції про біорізноманіття та ін.
Зараз виконуються та знаходяться в стадії розробки понад 20 міжнародних довго- та короткотермінових програм та проектів у галузі екологічної безпеки на загальну суму близько 13 млн. доларів США. Цільове фінансування природоохоронних заходів в Україні по роках складало (у тис.дол.США): 1993 р. - 60,5. 1994 р. - 243,0. 1995 р. - 2899,8. Тенденція до зростання об.ємів фінансування у 1996 - 97 роках збереглася. Більша частина проектів має довготривалий характер і присвячена вирішенню проблем раціонального використання та захисту від забруднень водних ресурсів України. Головними донорами виступають США, Канада та держави Західної Європи.
В рамках співробітництва з МАГАТЕ, Комісією з ядерного регулювання США та Європейським Союзом (програма ТАСІС) виконуються понад 25 проектів у галузі ядерної та радіаційної безпеки. Тільки у 1995 році допомога в галузі ядерної та радіаційної безпеки по проектах склала близько 800 тис. доларів США. Ведуться переговори щодо міжнародного фінансування нових екологічних проектів на загальну суму більше 40 млн.доларів США.
Зокрема, було високо оцінено роботу Мінекобезпеки України в рамках спільної українсько-американської міжурядової комісії |Кучма - Гор|. Американська сторона охарактеризувала українсько-американське співробітництво в галузі охорони довкілля впродовж останніх років як високоефективне і таке, що приносить реальні позитивні результати.
Проведено переговори з лідерами країн |Великої Сімки| та Комісії Європейських Співтовариств щодо надання фінансової допомоги для закриття ЧАЕС, які закінчились підписанням Меморандуму про взаєморозуміння між Урядами країн |Великої Сімки|, Комісією Європейських Співтовариств і Урядом України.

20. Основні радіаційно небезпечні об'єкти, їх характеристика, причини аварій на них. Медичні наслідки опромінення населення (персонал) при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах.

Велику небезпеку для людей представляють ядерні боєприпаси, ядерне паливо та радіоактивні відходи атомної промисловості. При радіаційних аваріях можливе забруднення радіоактивними речовинами (РР) навколишнього середовища – повітря, ґрунту, рослинності, джерел води, будівель, споруд, а також людей, їх одягу, взуття, шкіряних покривів, слизових оболонок та надходження всередину організму.

Основними причинами аварій на РНО є:

- помилки персона при експ, несправність та недоскон конструкцій.

При дозах опромінення 100 Бер і більше виникає гостра променева хвороба (ГПХ) різних ступенів тяжкості:

- І – легкий ступінь – 100 – 200 Бер; ІІ – середній ступінь – 200 – 400 Бер;

- ІІІ – тяжкий ступінь – 400 – 600 Бер; ІV – вкрай тяжкий ступінь – 600 – 1000

Крім ГПХ можливе виникнення радіаційних уражень шкіри та слизових оболонок від легкої еритеми до глибоких некрозів. В подальшому можливий розвиток віддалених наслідків: захворювання крові (лейкози та ін.); порушення імунітету; порушення морфології та функції щитовидної залози; збільшення частоти новоутворень (пухлин); порушення системи згортання крові; генетичні наслідки та несприятливий перебіг вагітності; вегетативно-судинна нестійкість, ендокринні захворювання, мозкові та судинні кризи, передчасне старіння тощо.

21. Класифікація радіаційних аварій, їх характеристика.

В залежності від масштабів розповсюдження радіонуклідів в навколишнє середовище та радіаційних наслідків виділяють наступні види аварій на реакторах:

- локальні аварії, при яких вихід РР обмежений межами аварійного енергоблоку або виробничими приміщеннями радіаційно небезпечних об’єктів;

- місцеві аварії, при яких вихід РР обмежений спорудами АЕС та розміщеною поблизу територією;

- загальні аварії, при яких РР розповсюджуються за межі АЕС.

22. Особливості аварій на АЕС, їх характеристика.

В залежності від масштабів розповсюдження радіонуклідів в навколишнє середовище та радіаційних наслідків виділяють наступні види аварій на реакторах:

- локальні аварії, при яких вихід РР обмежений межами аварійного енергоблоку або виробничими приміщеннями радіаційно небезпечних об’єктів;

- місцеві аварії, при яких вихід РР обмежений спорудами АЕС та розміщеною поблизу територією;

- загальні аварії, при яких РР розповсюджуються за межі АЕС.

23. Шкала МАГАТЕ з оцінки небезпеки аварій на АЕС.

Рівень Аварії	Клас небезпеки	Критерії оцінки
	Нижче рівня шкали	Не виникає небезпеки
	Незначна подія	Відхилення від допустимих меж функціонування реактора
	Подія середньої тяжкості	Подія з потенційними наслідками для безпеки
	Серйозна подія	Невеликий викид, опромінення населення нижче межі допустимої дози, забруднення, переопромінення персоналу
	Аварія у межах АЕС	Невеликий викид, опромінення населення в межах допустимої дози, часткове пошкодження активної зони реактора, гострі наслідки для здоров’я персоналу
	Аварія з ризиком для довкілля	Обмежений викид, реалізація планів щодо захисту персоналу і населення
	Тяжка аварія	Значний викид, реалізація планів щодо захисту персоналу і населення у повному обсязі, значне пошкодження активної зони реактора
	Глобальна аварія	Великий викид, значна шкода для здоров’я людей і довкілля на великих територіях

24. "Радіаційний стан", класифікація, проведення радіоекологічного моніторингу.

Радіаційна обстановка - це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості, що потребує певних заходів захисту.

Радіаційна обстановка характеризується масштабами (розмірами зон) та характером радіоактивного забруднення (рівнями радіації). Розміри зон радіоактивного забруднення і рівні радіації є основними показниками ступеню небезпеки радіоактивного зараження для населення.

Радіаційна обстановка може бути виявлена та оцінена:

Дата добавления: 2015-05-08