Методом прогнозування

За даними радіаційної розвідки

Прогнозування радіаційної обстановки проводиться за допомогою розрахункових методик на основі вихідних даних, що поступають з місця аварії, а саме: потужності аварійного викиду; радіонуклідного складу; висоти викиду; швидкості та напрямку вітру; наявності опадів.

32. Токсикологічна класифікація небезпечних хімічних речовин.

Токсична дія СДОР на організм людини визначається наступними фізико-хімічними властивостями:

- агрегатним станом – (рідина, аерозоль), розчинністю у воді, жирах, швидкістю гідролізу, летністю, температурою кипіння, затвердіння, спалаху;

- шляхами надходження СДОР в організм – інгаляційний, через шкірний покрив та слизові оболонки, через шлунково-кишковий тракт, а також через опікові поверхні та рани. При будь-якому шляху надходження СДОР в організм людини можливі три види дії (рефлекторна, місцева та загально резорбтивна).

- метеорологічними умовами – напрямок та швидкість вітру, температура повітря та ґрунту, опади, вертикальна стійкість повітря.

Токсична концентрація СДОР в повітрі, в воді, продуктах харчування та інших середовищах визначається:

- гранично допустимою концентрацією (дозою) – найбільша кількість токсичної речовини, при якій симптоми отруєння не наступають;

- пороговою концентрацією (дозою) – найменша кількість токсичної речовини, яка викликає початкові симптоми отруєння;

- середньо смертельною дозою, яка викликає загибель 50,0% уражених LD50;

- абсолютно смертельною дозою, яка приводять до загибелі 100,0% уражених.

25. Зонування території навколо радіаційно небезпечних об'єктів на етапі прогнозування можливого впливу радіаційної аварії на населення (персонал), характеристика.

Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки включає вирішення наступних задач:
• визначення напрямку осі сліду хмари викиду радіоактивних речовин, внаслідок аварії або руйнування ядерного реактора АЕС, за метеоданими;
• розмірів зон забруднення місцевості, які розмежовуються за очікуваними значеннями доз опромінювання населення;
• потужності дози гаммавипромінювання на осі сліду;
• доз внутрішнього (інгаляційного) опромінювання людей, що знаходяться на сліду, за час проходу хмари;
• концентрації радіоактивного йоду131 в повітрі за час проходу радіоактивної хмари;
• можливих радіаційних уражень людей, що знаходяться на забрудненій території;
• допустимого рівня перебування населення в зонах радіаційного забруднення.
Вказані задачі можуть вирішуватися розрахунковим методом з послідуючим уточненням на основі фактичних вимірювань на забрудненій місцевості (за даними радіаційної розвідки або систем контролю радіаційної обстановки).
Вихідними даними для прогнозування і оцінки радіаційної обстановки є: координати місця розташування АЕС; тип реактора і його електрична потужність; час начала викиду радіоактивних речовин в повітря; напрям вітру і його швидкість на висоті флюгеру (10 м); клас стійкості атмосфери; загальна хмарність, висота хмари і вид хмарності; прогноз зміни метеорологічних даних на ближчі 12 годин після аварії.
Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки проводиться за.допомогою формул і таблиць.

На основі наведеної таблиці навести одиндва приклади при аварії на АЕС:
Об’єкт знаходиться на відстані 56 км від АЕС, на якій стався викид 30 % активності радіоактивних речовин в повітря, реактор типу РВПК1000, категорія стійкості атмосфери –сильно нестійка (конвекція), швидкість приземного вітру 2 м/с. Оцінити можливість попадання об’єкту господарської діяльності в зону радіоактивного забруднення.

• Із таблиці при 30% викиду активності маємо наступні зони радіоактивності: М – довжина 249 км; А довжина 62, 6 км; Б – довжина 13,9 км і В – довжина 7 км.
• Об’єкт може опинитися в зонах М і А, якщо напрямок вітру співпадає з напрямком АЕСоб’єкт.

26.Зонування території радіоактивного забруднення після виникнення аварії на радіаційно небезпечних об'єктах, їх характеристика.

Найменування зон	Індекс зони	Доза опромінювання за 1й рік після аварії, рад	Потужність дози опромінювання через 1 годину після аварії, рад/год
На зовнішній межі зони	На внутрішній межі зони	На зовнішній межі зони	На внутрішній межі зони
Радіаційної небезпеки	М			0,0014	0,14
Помірного забруднення	А			0,14	1,4
Сильного забруднення	Б			1,4	4,2
Небезпечного забруднення	В			4,2
Надзвичайно небезпечного забруднення	Г

27. Зонування території за щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами після виникнення аварії на радіаційно небезпечних об'єктах.

1 зона – відчудження (площа 675 км²); забрудненість більш ніж 40 кюрі/км².

2 зона – безумовного (обов’язкового) відселення – це територія, що зазнала інтенсивного забруднення радіонуклідами з густиною забруднення ґрунту ізотопами цезію від 15 до 40 кюрі/км².

3 зона – гарантованого добровільного відселення – це територія з густиною забруднення ґрунту ізотопами цезію від 5 до 15 кюрі/км².

4 зона – посиленого радіологічного контролю – це територія з густиною забруднення ґрунту ізотопами цезію від 1 до 5 кюрі/км².

28.Санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи захисту населення і територій при аваріях на АЕС.

За принципом захисту поділяються на: фільтруючі та ізолюючі протигази, респіратори і ватно-марлеві пов’язки.

Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей від дії парів, туману, газу, диму, крапельно-рідких СДОР, бактеріальних аерозолів і токсинів. Дія фільтруючих протигазів базується на принципі очищення забрудненого повітря у внутрішніх шарах фільтро - поглинаючої коробки (вугілля з каталізатором та протиаерозольний фільтр).

Ізолюючі протигази спеціальні засоби захисту органів дихання та очей від будь яких шкідливих домішок і повністю ізолюють органи дихання від зовнішнього повітря.

Вони використовуються при проведенні радіаційної розвідки, при малих концентраціях кисню (менше 18,0%), а також при роботах під водою на невеликих глибинах.

Дитячі протигази: для дітей від 1,5 до 7 років, протигаз фільтруючий дошкільний (ПДФ), від 7 до 17 років (ПДФ-Ш (шкільний). Будова та принцип дії дитячих протигазів аналогічний для дорослих.

Для захисту дітей віком до 1,5 року використовують камери захисні дитячі (.КЗД-4 або -6).

Респіратори використовують для захисту органів дихання від аерозолів (пилу) радіоактивних речовин.

Найпростіші засоби захисту органів дихання захищають в певній мірі від радіоактивних речовин. Ці засоби можуть бути виготовлені самостійно і використані як респіратори. До них належать:

Протипилова тканева маска. (ПТМ-1). Має оглядові отвори з прозорою плівкою. Забруднене повітря очищається всією поверхнею маски.

Ватно-марлева пов’язка (ВМП) готується з марлі розміром 100x50 см. (2 шари марлі і 1 шар. вати)

При відсутності вищезазначених засобів можна використовувати підручні засоби (рушники, шарфи, хустки тощо).

Засоби захисту шкіри, їх призначення

Захищають відкриті ділянки шкіри та одяг від попадання на них крапельно-рідких РР.

За призначенням їх ділять на табельні та підручні. Табельні, за принципом дії, ділять на фільтруючі (повітропроникні) та ізолюючі (повітронепроникні).

До фільтруючих засобів відноситься комплект фільтруючого одягу (КФО), який захищає від РР, що перебувають в газоподібному стані. До його складу входить: бавовнянопаперовий комбінезон просочений хімічними речовинами, що адсорбують (затримують) або нейтралізують пари РР, а також натільна білизна і підшоломник.

Ізолюючі засоби захисту шкіри виготовлені з повітронепроникних матеріалів. Вони можуть бути герметичними і повністю захищати від крапельних та газоподібних РР та негерметичними, що захищають тільки від крапельно-рідких РР.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) -, до його складу входить плащ, захисні панчохи та рукавиці, може використовуватись як накидка.

Легкий захисний костюм (Л-1), виготовлений з прогумованої тканини і складається з сорочки з балахоном, штанів, зшитих разом з панчохами, двупалих рукавиць та підшоломника.

Ці захисні засоби використовують при роботі в осередках радіоактивного забруднення, при проведенні радіаційної розвідки, а також для приготування та роботи з дезактиваційними, дегазаційними та дезінфекційними розчинами.

Перебування людей в ізолюючому одязі обмежене у часі і залежить від температури повітря.

До підручних засобів захисту шкіри належить звичайний, добре підігнаний одяг та взуття.

Дата добавления: 2015-05-08