Перша медична допомога при пораненнях, переломах. 3 страница

Карантин запроваджується органами виконавчоївлади за поданняморганівохорони здоров¢я.

Запровадження карантину передбачає: введеннякомендантськоїслужби; озброєнуохоронуосередку та заборонув’їзду і виїзду з ньогобезспеціальногодозволу;

заборонувивозу будь якого майна без попередньоїдезінфекції; закриттядитячихдошкільнихустанов, шкіл, кінотеатрів, бібліотек, навчальнихзакладівтощо; заборона проведеннямасовихзаходів, максимальнеобмеження контакту між людьми; проведеннясанітарноїобробки, дезінфекціїодягу і взуття; проведеннязаходів з дезінфекції, дезінсекції та дератизації;

- проведенняактивногомедичногооглядунаселення, виявлення, ізоляція і лікуванняінфекційниххворих; на в¢їздітавиїздііззони карантину розгортаються контрольно-пропускні (КПП) та санітарно – контрольніпункти (СКП); проведеннясанітарно-освітньоїроботи.

66. Обсервація та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому.

Обсервація - це комплекс ізоляційно-обмежувальних, протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та адміністративних заходів медичного спостереження за ізольованими здоровими людьми, які мали контакт з інфекційними хворими, або тими, які покидають зону карантину.

Введення режиму обсервації передбачає: обмеженепересуваннянаселеннявзоніобсервації, контроль за харчуванням та водопостачанням, медичнеспостереження за населенням та негайнуізоляціюпідозрілихабохворих, проведеннядезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних та іншихробіт.

67. Організація і робота інфекційного стаціонару в осередку надзвичайної ситуації, пов'язаної з особливо небезпечними інфекціями.

Усі інфекційні лікарні в осередку надзвичайної ситуації, пов’язаної з особливо небезпечними інфекціями, повинні працювати в режимі стаціонару для хворих з особливо небезпечними інфекціями, персонал їх переводиться на казармене положення, забезпечується цілодобова охорона. Час повногорозгортання таких лікарень10-12 годин.

Основні завдання інфекційної лікарні:

- надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги хворим і ураженим бактеріологічною (біологічною) зброєю;

- застосування сучасних методів діагностики і лікування, найбільш доступних для використання в умовах надзвичайної ситуації.

68. Державна надзвичайна протиепідемічна комісія, її завдання та організація роботи.

Для організації боротьби з інфекційними захворюваннями в умовах надзвичайної ситуації утворюється Державнанадзвичайна

протиепідемічнакомісія (ДНПК ), до складу якої входять керівники органів місцевого самоуправління, управління охороною здоров’я даної території, лікарі – інфекціоністи, гігієністи, епідеміологи, ветеринари та інші фахівці.

Основнимизавданнями ДНПК є:

- здійсненнязагальногокерівництва і контролю за своєчасним і повнимпроведеннямпротиепідемічнихзаходів для локалізації і ліквідаціїосередкуінфекційногозахворювання;

- розробка, затвердження і впровадження комплексу заходів з метою ліквідаціїосередку особливо-небезпечноїабокарантинноїінфекції;

- організаціявстановленнякордонівосередку;

- контроль за виконаннямсанітарно-гігієнічних норм і правил;

- мобілізаціянеобхідних сил і засобів для забезпеченняпроведеннязапланованихзаходів, вирішенняпитаньвзаємодіїміжрізними службами;

- прийняттярішеньщодовстановленняабозняттярежимів карантину чиобсервації;

- визначення порядку в’їзду і виїзду з осередку, порядку евакуаціїхворих, їхізоляції та лікування;

- коригування плану протиепідемічнихзаходів, з’ясування причин виникненняосередку і проведенняепідеміологічногоаналізуспалаху.

-

69. Державна служба медицини катастроф України. Мета, завдання,сили та засоби.

Державна служба медицини катастроф-державна система запобігання та реагування на нс та цивільного захисту населення та територій.

Мета-захист населення і територій ід нс техногенного та природного характеру.

Завдання-забезпечення цивільного захисту населенню.

70. Правові основи діяльності Державної служби медицини катастроф України.

ЗакониУкраїни “Про захистнаселення і територійвіднадзвичайнихситуаційтехногенного та природного характеру”, “Про правові засади цивільногозахисту”

71. Законодавство України та його основні положення, що визначають засади медичного забезпечення служби медицини катастроф.

1. Конституція України(статті 3, 16, 49, 50, 106, 138), 1996 р.

2. Закони України.

Конституція: Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.

Стаття 49. Кожен має права на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Стаття 106. Президент України:

приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України.

Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Стаття 138. До відання Автономної Республіки Крим належить: ініціювання введення надзвичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцевостях.

Дата добавления: 2015-05-08