Освітні індикатори освітньої політики, їх характеристика

Міжнародні джерела економічних і соціальних індикаторів освітньої політики, їх характеристика.

Індикатори мають бути кількісними,хоча й значити більше, аніж просто чис-

ловий вираз.Вони мають передавати узагальнену інформацію про важливий аспект

функціонування освітньої системи.3. Індикатори передбачають інфор му -

вання всіх зацікавлених сторін в освіті –учнів, батьків, учителів, директорів шкіл,

управлінців, розробників освітньої політики.4. Індикатори – це інструмент діагно-

стики, їх використовують для аналізу та прийняття рішень. Сучасний освітній простір характеризується наявністю двох типів моделей освітніх індикаторів: перший – це міжнародні моделі, другий – національні.Аналіз освітньої політики в міжнародному контексті передбачає обов'язкове використання і посилання на економічні, соціальні та освітні індикатори. Зо крема, економічні індикатори: (загальновживані економічні показники): валовий внутрішній продукт (ВВП), національний валовий доход (НВД), національний валовий доход на душу населення, розподіл доходу (коефіцієнт Джині), національний валовий доход у паритеті купівельної сили (ПКС) валют, загальний зовнішній борг (% НВД), погашення зовнішнього боргу, торгівля. Соціальні індикатори охоплюють:роз поділ суспільних благ, % населення, що перебуває над межею бідності (витрати або споживання), % населення за межею бідності (менше $1 на день), індекс Джині, індекс бідності, населення і демографічні показники, приріст населення, віковий рівень, міське населення (% від загальної кількості), коефіцієнт народжуваності, охорона здоров'я; освіта, рівень грамотності, загальна кількість осіб, що навчаються, державні витрати на освіту (% валового внутрішнього продукту), рівень освіти дорослого населення (% 15-ти років і вище), ринок праці, загальна кількість безробітних (% трудових ресурсів), загальна кількість безробітних серед молоді (% трудових ресур- сів віком 15–24 роки), індекс розвитку людини та нерівність, індекс розвитку людини (ІРЛ), індекс гендерного розвитку (ІГР), показник гендерних прав, відмінність соціальних індикаторів відповід- но до географічного положення, статі, етнічної належності, релігії, мови та особ ливих потреб. Освітні індикатори. Загальне групу- вання освітньої статистики охоплює 6 показників/критеріїв: доступ і участь; ефективність; якість; справедливість; ресурси (людські та фінансові); рівень грамотності та освіти.

. Індикатори – це інструмент діагно-стики, їх використовують для аналізу таприйняття рішень.

Матриця опису індикаторів (див. табл. 1), запропонована у «Погляді на освіту 2011» [6]: • диференціює учасників освітніх систем: учнів, учителів, освітні середовища та інфраструктури навчальних закладів, постачальників освітніх послуг і освітню систему в цілому; • групує індикатори відповідно до їх характеристик: залежно від того, чи нале-жать ці індикатори до результатів навчання, рівнів систем освіти або факторів, що спри-яють досягненню високих результатів навчання або, навпаки, перешкоджають цьому; • визначає політичний контекст, до якого належать ці індикатори, при цьому виділяючи три основні аспекти: якість освітніх результатів й освітній процес; проблеми рівності освітніх результатів і освітніх можливостей та ефективність управління ресур-сами в системі освіти. Матриця подання індикаторів [6] Індикатори результатів освіти, рівнів освітніх систем у доповіді «Погляд на освіту 2011» згруповані таким чином: • індикатори, що демонструють результати діяльності освітніх систем, так само як і індикатори, що описують вплив знань і навичок на індивідів, суспільства та економіки; • індикатори, пов’язані з політичним контекстом, які описують чинники, що фор-мують освітні результати на різних рівнях освітніх систем; • індикатори, які стосуються різних рівнів освітніх систем, що описують чинники, які визначають або перешкоджають досягненню освітніх результатів. Детальніше зупинимося на кожній з цих груп індикаторів. Перша група — ефективність освітніх установ, освіта та соціально-еконо-мічний контекст. У рамках цього розділу розглядається динаміка змінтаких індика-торів, як рівень освіти дорослого населення; кількість учнів, які закінчують середню школу, кількість студентів, що одержали вищу освіту; дисципліни, найпривабливіші для студентів; вплив соціально-економічного становища учнів на результати нав-чання; взаємозв’язок бажання читати і навичок читання; вплив рівня освіти на подальшу трудову діяльність, доходи від освіти; витрати на освіту; «вартість» випускників на ринку праці; соціальні ефекти від освіти. Друга група індикаторів, представлених в «Education at a Glance 2011», — цефінансові та людські ресурси, що інвестуються в освіту. Як відомо, витрати на освіту — найважливіша характеристика рівня ресурсного забезпечення освітньої си-стеми. У міжнародній статистиці використовуються різні показники, як абсолютні, так і відносні. Завдання міждержавних порівнянь індикаторів фінансування освіти — спроба визначити «нормальний» або прийнятний рівень витрат, зрозуміти тенденції, що складаються, виявити зв’язки між розмірами та структурними характеристиками фінансування як інтегрального показника ресурсного забезпечення, з одного боку, і різними результатами функціонування освітньої системи, зіншого Третя група індикаторів — доступ до освіти, участь в освітньому процесі, перехід за рівнями системи освіти. У цьому розділі розглядаються такі індикатори: профіль учня; кількість школярів, вступників до вищих навчальних закладів; профіль студента, що навчається за кордоном; перехід учня з системи освіти на ринок праці; участь дорослих в освітніх програмах Четверта група індикаторів пов’язана з освітнім середовищем і системою організації процесу навчання в школах. Тут наводиться інформація про наступні інди-катори: кількість часу, проведеного учням у класі; співвідношення викладач- учень, роз-мір класів; заробітна плата вчителів, час, витрачений учителем на викладання; си-стема підзвітності шкіл; рівність освітніх результатів і можливостей. Аналіз індикаторів даного розділу доповіді «Погляд на освіту 2011» дозволяє зробити висновки про якість освітнього процесу, доступність освіти, а також системи підзвітності в тій чи іншій освітній системі

Дата добавления: 2015-05-08